Динаміка економічного мислення

Загальна психологія розглядає мислення як процес опосередкованого та узагальненого пізнання об’єктивної реальності, як особливого роду діяльності теоретично-практичного характеру. мислення завжди пов’язане з формуванням понять і розумінням зв’язків між різними явищами та предметами, розв’язанням конкретних і досить абстрактних завдань.

Незважаючи на серйозний обсяг економічних знань, студенти не мають сформованого чіткого уявлення про поняття „економічне мислення” та „економічна поведінка”. І взагалі не знають, чи існує „економічне мислення” як поняття. У вітчизняній науці ця проблема ще до кінця не вивчена і тому відсутнє загальновизнане визначення поняття „економічне мислення”.

Мислення – це узагальнений і опосередкований процес пізнавальної діяльності людини, а розум – це узагальнена характеристика пізнавальних можливостей людини, індивідуально-психологічна характеристика мисленнєвих здібностей.

Кожна розумна й освічена людина повинна мати загальне і власне уявлення про економічне мислення та економічну поведінку.

Проблема „економічної людини” розглядало багато економістів – науковців і практиків – від А. Сміта до П. Хейне.

Адам Сміт (1723- 1790рр) вважав, що в основі механізму суспільної координації лежить економічний спосіб мислення, що залежить від держави та уряду.

У 176 р. А.Сміт у книзі „Дослідження про природу та причини багатства народів” розкрив економічний спосіб мислення як метод всебічного дослідження змін, що відбуваються в суспільстві.

Ще А.Сміт у вже згадуваному творі показав, що особистий інтерес кожної окремої людини як члена суспільства, яке ґрунтується на поділі праці, веде до зростання багатства всієї країни.

Ряд авторів розглядають економічне мислення як форму прояву економічної свідомості, певний „емпіричний пласт (прошарок) економічного мислення або побутової свідомості”

Економічне мислення – це продукт історичного розвитку суспільства. Воно не тільки відтворює у свідомості людини її буття та умови господарського життя людей, воно опосередковано суспільним становищем людини, її досвідом, традиціями, звичками тощо.

Сучасне економічне мислення – це не тільки усвідомлення основоположних принципів та законів виробництва, розподілу, обігу і споживання. Передусім це перевтілення економічної бази знань у систему навичок та методів господарювання суб’єкта економічних відносин, яким кожен з нас рано чи пізно стане. Кваліфікована економічна освіта та грамотність стала характерною внутрішньої рисою тих людей, які вже мають великі життєві здобутки.

Кожні історичні стадії розвитку суспільства мають свої особливості економічного мислення. Тому викладання економічних дисциплін потребує всебічного врахування історичного характеру економічного мислення.

Вивчення економічного мислення і економічної поведінки – цікаве і складне.

Питання економічного мислення як невід’ємного елемента освіти і виховання мають місце в поглядах Г.С.Сковороди, І.Я. Франка, М. Г. Чернишевського та багатьох педагогів та економістів XVIII – XIX ст. Наці проблеми звертали увагу К.Д. Ушинський, М. С. Макаренко, В. О. Сухомлинський та інші педагоги ХХ ст.

Особливістю економічного мислення є те, що воно активно діє на господарське життя і суспільні.

Як відомо, ринкова економіка потребує людей з новим способом економічного мислення. За ринкових відносин людина починає усвідомлювати не тільки цінність свободи, а й відповідальність, що з її виробом пов’язана. Приймаючи рішення зайнятися бізнесом чи працювати за наймом, людини обирає свою долю й долю своїх дітей.

Якщо дивитись на економічне мислення як на мету економічної освіти, то слід зазначити, що система освіти включає в себе набір знань і навичок, досвід творчого мислення та соціально-економічного спілкування. На основі розвитку економічно розвинутої особистості, як і розвинутої особистості взагалі, виявляється її здатність до саморозвитку, самоосвіти, уміння отримувати нові знання й використовувати їх у соціально-економічних умовах, що постійно змінюються. Тому, економічне мислення – не просто багаж економічних знань, а здатність їх засвоїти, використати в практичному житті, інакше кажучи, це – формування моделі економічної поведінки.

Активно вивчаючи економічні категорії, інструменти й закономірності, не треба забувати, що економіка – не тільки сфера прийняття економічних рішень, а й галузь складних психологічних реакцій та явищ, що пов’язані з мисленням і поведінкою людей.

Економічний тип мислення – це скоріше підхід, ніж набір уже готових висновків.

Техніка мислення – це певне посилання на те, чим людина керується у своїй поведінці. За рідкісним винятком економічні теорії, спираючись на певні передумови, будуються на тому, що особистості застосовують ті дії, які, на їхню думку, принесуть їм найбільшу користь. Припускається, що кожен діє відповідно до цього правила: скупий і транжира, святий і грішник, продавець і споживач, політичний діяч і керівник фірми, людина обережна і відчайдушний імпровізатор.

Усе залежить від того, наскільки люди самі розуміють свої інтереси. У будь-якому суспільстві, де широко застосовуються гроші, майже кожна людина намагається мати їх якомога більше, тому що гроші розширюють можливості досягнення власних інтересів (які б вони не були. Остання обставина допомагає передбачити людську поведінку.

Зараз інтерес до економічного мислення в Україні теж сильно зростає. Так, В.Л. Зайчук у книзі „Творчий потенціал праці” (2001) розглядає „економічне мислення” як пізнання суті економічних явищ, предметів, виявлення їхніх закономірностей за допомогою таких розумових операцій, як аналіз, синтез, порівняння, абстрагування та узагальнення.

Особливістю економічного мислення, або мислення економічними поняттями, є його спрямованість на економічну діяльність, тобто на „регульовану свідомістю психічну і трудову активність людини, яка розвиває її інтелектуальні можливості і спрямована на реалізацію економічних потреб, інтересів і установок, на підвищення якості і кількості праці та одержання матеріально значущих результатів”.

Зрозуміло, що поняття „економічне мислення” є суб’єктивним і притаманним кожній людині як її інтелектуальна власність, індивідуальний сплав інтелекту, етики й характеру, які реалізуються в різних видах підприємницької діяльності.

Тому „навчити економічного мислення” можна тільки в плані засвоєння економічних знань, умінь, навичок, творчого і соціального досвіду, але реалізує їх особистість самостійно через вчинки й поведінку.

В практиці оволодіння економічними знаннями викликають труднощі не через те, що вони є економічними категоріями чи концепціями, а з приводу форм їх передачі, а головне – засвоєння цих знань на рівні мислення та поведінки людини.

Слід зазначити, що молоді люди мають більш гнучку систему мислення. Вони більш сприятливі до змін, що відбуваються, і краще адаптуються до ситуації, що склалася, ніж представники старшого покоління. Але і їм потрібно поліпшувати здатність мислити, вчитися мислити більш раціонально і продуктивно.

Зрозуміло, що економічне мислення та економічна поведінка існують об’єктивно, але питання їхнього формування та розвитку є дуже складним.

Економічна поведінка як результат вибору під час прийняття економічних рішень особистістю, у свою чергу, є результатом синергетичного впливу на людину як загального економічного оточення (родини, суспільної думки, економічної культури, ситуаційних обмежень), так і психічних процесів людини (сприйняття інформації, досвіду, мислення, процесів навчання, впливу емоцій тощо). Як відомо, певні економічні знання створюють умови для здійснення економічних вчинків, спрямованих на досягнення підприємницької мети. Ці вчинки складаються в систему економічної поведінки.

Для економічного типу поведінки людини характерні ті самі моделі, що й для поведінки загальної: співробітництво, конкуренція, відхилення (ухилення) та взаємодія. Але цей тип поведінки диктується як особистими рисами підприємця, так і економічним середовищем, в якому він приймає економічне рішення. Цікаво, що мислення – це характерна ознака людини, а поведінка – більш загальна характеристика всіх живих істот.

Характерними особливостями економічної поведінки людини як результату сформованого економічного мислення й характеру людини як результату сформованого економічного мислення й характеру людини є, на нашу думку, такі:

¨ досягнення головної мети економічної поведінки – отримання максимального прибутку;

¨ здійснення економічної поведінки в певних рамках, за законами соціально-економічного середовища та морально-етичними нормами (наприклад, недосконалість законодавства створює сприятливі умови для порушення норм економічної поведінки).

В основі економічного успіху в житті лежить те, що Р.Т. Кіосакі називає „фінансовим коефіцієнтом інтелекту”. Він складається зі знань у чотирьох сферах і певних рис характеру.

1. Бухгалтерський облік. Це – базова фінансова грамотність, яка дає вміння читати й розуміти фінансові звіти. Вона дозволяє визначити силу та слабкість у кожному бізнесі (навіть сітьовому маркетингу). І чим більшою є кількість грошей, за які ви відповідаєте, тим більше вимагається акуратності, точності, інакше бізнес розрушиться.

2. Інвестування. Це – наука про гроші, які самі заробляють гроші. Інвестування включає в себе стратегії та рецепти. Це творчий бік бізнесу.

3. Розуміння ринку. Це – наука про пропозицію й попит. Є необхідність знати „технічні” аспекти ринку, що потрібно ринку. Треба розуміти, який економічний сенс у конкретному інвестуванні, чого зараз потребує ринок. Треба розуміти емоції ринку.

4. Знання економічних законів та юриспруденції. Людина, яка знає закони економіки, наче літає, тоді як невчена людина ходить по землі.

Крім цих знань, успішному підприємцю необхідні:

¨ уміння ризикувати;

¨ здатність до створення підприємницьких ідей;

¨ оптимізм і впевненість у своїх силах;

¨ уміння ефективно спілкуватися;

¨ здоров’я;

¨ вдача.