Поняття та значення наукового дослідження

Вивчення явищ природи і громадського життя неможливе без аналізу. Термін "аналіз" походить від грецького слова "аnа1isys", що в перекладі означає "розділяю", "розчленовую". Таким чином, аналіз у вузькому розумінні є розчленовуванням явища або предмета на складові частини (елементи) для їхнього вивчення. Наприклад, щоб зрозуміти сутність собівартості продукції, необхідно знати не тільки те, з яких елементів вона складається, але й від чого залежить її розмір за кожною статтею витрат. Чим детальніше буде диференційований приріст собівартості за елементами і чинниками, тим глибше ми будемо знати економічне явище й більш ефективно управляти процесом формування собівартості продукції.

Сучасна діалектика виходить із єдності аналізу і синтезу як наукових методів пізнання дійсності. Лише ця єдність забезпечує наукове дослідження явищ у всебічному діалектичному зв’язку.

Без глибокого дослідження сьогодні неможлива свідома діяльність людей. Характеризуючи історичну межу виникнення аналізу, Ф.Енгельс писав: "Уже розбивання горіха є початком аналізу".

У результаті діяльності люди поступово розширювали взаємовідносини з природним середовищем і тим самим збагачували свої уявлення про різноманітні об’єкти і явища.

Потрібно розрізняти загальнотеоретичні економічні дослідження, які вивчають економічні явища і процеси на макрорівні, і конкретно - економічні на мікрорівні - дослідження фінансово-господарської діяльності,які застосовуються у вивченні економіки окремих підприємств.

Сучасний стан економічних досліджень можна охарактеризувати як достатньо розроблену в теоретичному плані науку. Водночас наука перебуває в стані розвитку. Проводяться дослідження в галузі більш широкого застосування математичних методів, ЕОМ, що дозволяє оптимізувати управлінські рішення. Відбувається процес упровадження теоретичних досягнень вітчизняної і закордонної науки в практику.

Перспективи розвитку соціально-економічних досліджень в теоретичному напрямку тісно пов’язані з розвитком суміжних наук, у першу чергу математики, статистики, бухгалтерського обліку тощо. Крім того, розвиток аналізу залежить і від запитів практики. Що стосується перспектив прикладного характеру, то економічний аналіз поступово посідає головне місце в системі управління. Цьому сприяють перетворення, що відбуваються в нашому суспільстві.

Відомо, що система управління складається з таких основних взаємозалежних функцій: планування, обліку, аналізу і прийняття управлінських рішень.

Методологічна раціональність прийняття рішень покликана шукати такі прийоми розв’язання проблем, котрі б добре „вписувались” у три вимірники: минуле, сучасне і майбутнє.

Можна погодитися з Зофьєю Микалайчук [18], що під час розв’язання певних проблем ми звертаємося у минуле, щоб здобути відповідну інформацію про ситуацію, у якій виникла та чи інша проблема, а також для з’ясування її причин і джерел. Потім спираючись на готові приклади або на творчий підхід, можна сформулювати варіанти реорганізаційних змін не тільки щодо сучасної діяльності, а й стратегічних, і більш того, програмувати прийоми майбутніх спірних рішень. Осмислення таким чином дій у проблемних ситуаціях приводить нас до прийняття методологічно-раціональних рішень, до налагодження процесу переходу від минулого до майбутнього. Тоді можна стверджувати, що виявлення причин виникнення проблем і рішень в минулому, а також розуміння можливості виникнення проблем у майбутньому, дадуть нам інформацію достатню для прийняття ефективних управлінських рішень. Фундаментальним, методичним аспектом таких процесів є можливість підходити до справи креативно, тобто вести творчий пошук нових шляхів подолання будь-яких можливих проблем на всіх фазах життя певної організації (підприємства). Але не треба забувати, що „людина не в змозі мислити а ні відповідно до апріорної моделі раціональності, а ні взагалі за якоюсь абсолютною моделлю, оскільки вона не здатна передбачити зразу всі можливі варіанти розведення тієї чи іншої проблеми”[19].

Людині властиво шукати не оптимум, а сатисфакцію, тобто вдоволення [61]. Сутність такого методу прийняття рішень витікає з того факту, що у практичній діяльності варіанти „задоволення” виникають тоді, коли є набір критеріїв, які окреслюють мінімальні умови якої-небудь задовільної альтернативи, в той час коли ця сама альтернатива відповідала б усім критеріям, або навіть домінувала над ними [62]. Треба пам’ятати, що основним суб’єктом управління є людина, від якої насамперед залежить функціонування організації ї хід усіх подій у ній. А функціонування організацій забезпечує стійкий взаємозв’язок між її підсистемами, відділами, групами, ланками; між робітниками, задіяними в цьому процесі як в середині системи, так і поза нею.

Система управління виробництвом потребує інформації не тільки про хід виконання плану, результати господарської діяльності, але і про тенденції і характер змін, що відбуваються у соціально-економічному житті підприємства.

Осмислення, розуміння інформації досягаються за допомогою економічного дослідженя. Первинна інформація в процесі аналізу проходить аналітичне опрацювання: проводиться порівняння досягнутих результатів виробництва з даними за минулі відрізки часу з показниками інших підприємств і середньогалузевими; визначається вплив різних чинників на розмір результативних показників; виявляються хиби, помилки, невикористані можливості, перспективи тощо.

На основі результатів аналізу розробляються й обґрунтовуються управлінські рішення. Економічний аналіз передує рішенням і діям, обґрунтовує їх і є основою наукового управління виробництвом, забезпечує його об’єктивність і ефективність.

Велика роль приділяється аналізу у визначенні і використанні резервів підвищення ефективності виробництва. Він сприяє ощадливому використанню ресурсів, виявленню і впровадженню передового досвіду, організації праці, новітньої техніки і технології виробництва, попередженню зайвих витрат, різних хиб у роботі тощо. Результатом цього є зміцнення економіки підприємства, підвищення ефективності виробництва.

Жодний організаційний, технічний і технологічний захід не повинен здійснюватися доти, поки не обґрунтована його економічна доцільність. Управлінські рішення, дії сьогодні повинні базуватися на точних розрахунках, глибокому і всебічному економічному аналізі. Вони мають бути науково обґрунтованими.

Недооцінка ролі економічного аналізу, помилки в планах і управлінських діях у сучасних умовах завдають дошкульних витрат. І навпаки, ті підприємства, на котрих серйозно ставляться до економічного аналізу, мають високу економічну ефективність.