Схема 2.1. Види соціально-економічного дослідження

 

Одночасно потрібно враховувати, що всі галузі суспільного виробництва тісно пов’язані між собою. Взаємозв’язок окремих галузей, наявність внутрішнього зв’язку між ними викликають необхідність розробки міжгалузевих досліджень. Вони розкривають найбільш загальні методологічні риси й особливості цієї науки. Володіння загальними теоретичними знаннями соціально-економічного дослідження є необхідною умовою писемної, кваліфікованої розробки і практичного використання індивідуальних методик галузевого дослідження.

За ознакою часу дослідження поділяються на попередні (перспективні) і наступні (ретроспективні, історичні).

Попередні дослідження проводяться до здійснення господарських операцій. Вони необхідні для обґрунтування управлінських рішень і планових завдань, а також для прогнозування майбутнього й оцінки очікуваного виконання плану, попередження небажаних результатів.

Наступні (ретроспективні) дослідження проводяться після здійснення господарських актів. Їхні дані використовуються для контролю за виконанням фінансового, вииробничих планів, виявлення невикористаних резервів, об’єктивної оцінки результатів діяльності підприємств.

Перспективні та ретроспективні дослідження тісно пов’язані між собою. Без ретроспективних неможливо зробити перспективні дослідження.

У свою чергу від глибини і якості попереднього аналізу на перспективу залежать результати ретроспективного дослідження. Якщо планові показники недостатньо обґрунтовані і реальні, то наступне дослідження виконання плану взагалі втрачає сенс і потребує попередньої оцінки обґрунтованості планових показників.

Ретроспективне дослідження поділяється на оперативне і підсумкове (результативне).

Підсумковий і оперативний аналізи взаємозалежні і доповнюють один одного. Вони дають можливість адміністрації підприємства не тільки оперативно ліквідовувати хиби в процесі виробництва, але й комплексно узагальнювати досягнення, результати виробництва за відповідні періоди часу, розробляти заходи, спрямовані на підвищення ефективності виробництва, його рентабельності.

За просторовою ознакою можна виділити дослідження внутрішньогосподарське і міжгосподарське.

Оскільки господарська діяльність (керована система) складається з окремих підсистем, важливе значення має класифікація дослідження за об’єктами управління: техніко-економічні, фінансово-економічні, аудиторські (бухгалтерські), соціально-економічні, економіко-статистичні, економіко-екологічні, маркетингові.

За методикою вивчення об'єктів економічні дослідження можна представити: порівняльні, факторні, діагностичні, маржинальні, економіко-математичні, стохастичні, функціонально-вартісні.

За суб'єктами розрізняють внутрішнє і зовнішнє дослідження.

За охопленням досліджуваних об'єктів досілдження ділиться на суцільне і вибіркове.

За змістом програми дослідження може бути комплексним і тематичним.

Аналітичне дослідження, його результати і їхнє використання в управлінні виробництвом повинні відповідати визначеним вимогам. Важливіші принципи

дослідження такі:

 

 

 

 

 

 

Проводиться за планом, системно і систематично. Це викликає необхідність планування аналітичної роботи в організації, розподілу обов’язків між виконавцями і контролю за її проведенням

Цих принципів варто дотримуватися під час проведення досліджень господарської і соціальної діяльності на будь-якому рівні ієрархії управління.

Соціально-економічне дослідження формується шляхом інтеграції низки наук і об'єднує окремі їхні елементи. У свою чергу результати дослідження використовуються іншими науками при вивченні тих чи інших аспектів розвитку і функціонування колективу, системи господарювання.