Професіосферна логістика проектування управлінських процесів для створення креативного ресурсу
Виходячи з багатокритеріального підходу, можна виділити певну підсистему критеріїв щодо ефективного менеджменту при проектуванні свторення професійно-творчого ресурсу (як загального, так і суто професійно-управлінського – УПТР) для формування необхідних умов креативної самореалізації успішних фахівців, включаючи їх управлінське кар’єроздійснення. Це відповідає також найважливішій стратегічній задачі модернізації українських підприємств і всієї системи суспільного виробництва. Серед них можна виділити такі основні критерії ефективного менеджменту, пов’язаного з інноваційним розвитком виробництва шляхом створення його креативного ресурсу за професіосферною логістикою проектування управлінських процесів. 1). Критерій інноваційної концептуалізації професіосферного розвитку виробництва і проведення відповідної програмної стратегії через створення перспективних проектно-програмних комплексів (ППК) з розробкою відповідних НДДКР, розвитком інноваційних інкубаторів і кластерів, технопарків і технополісів (при цьому перший підготовчий етап для створення ресурсомістких ПТР-технополісів з перших ПТР-інкубаторів займає не менше 5-ти років) [23, c.40-45, 84]. 2). Критерій управлінського регулювання та організаційної координації професійно-творчих процесів шляхом різних способів використання інновацій як реальних об’єктів для інвестицій у розвиток професіосфери виробництва, створення інвестиційного ринку для здійснення капіталовкладень у професійну реструктурізацію виробництва і підтримки впроваджувальних професійних проектів та їх ППК. Це зобумовлює створення підприємствами власного акціонерного капіталу для фінансування інноваційних інвестицій, запроваджених в ПП і ППК та залучення в якості інвесторів власного персоналу і всіх успішних фахівців, випуск та обіг корпоративних «інноваційних акцій» та їх реінвестування в якості обігових фінансових коштів в розвиток інноваційної професіосфери виробництва [23, c.160-181]. 3). Критерій управлінських акумульованих професіосферних ресурсів виробництва в якості власних інвестиційних коштів для його реконструкції і модернізації та «професійно-творчої конверсії» на інформаційно-технологічній основі – особливо це стосується підприємства з високою фондозатратністю і низькою фондовіддачею (матеріальною) і тому потребують своєї переорієнтації на нематеріальні активи (НМА), соціально-професійні ІА та ІВ, соціально-партнерський і соціальний капітал (СПК та СК), основний акціонерний капітал підприємства (основні фонди). 4). Критерій професійної ресурсомісткості капітальних інвестицій (капіталоємкості) та їх оптимальна переорієнтація з матеріально-технічних ресурсів на професійно-інтелектуальні ІА та ІВ в якості високоліквідних класифікованих НМА, котрі дають великий і понадвеликий креативний економічний і соціальний ефект [23, c.184-185]. 5). Критерій високоліквідності професійно-творчої діяльності: конструкторської, інформаційно-програмуючої, науково-дослідної, дослідно-винахідницької, що зобумовлює зміну методів нормування праці із збільшеною, високою і надвисокою трудомісткістю та капіталомісткістю виробництва, що дає прибуток у вигляді збільшеної і надвисокої нової вартості [24, c.321-333]. 6). Критерій програмно комплексної оцінки ефективності професійно-творчої діяльності за реалізованими професійними проектами та їх ППК з отриманням, окрім значного економічного ефекту, управлінського, організаційного, соціально-кадрового, інформаційно-технологічного ефекту (ІТ-ефект) від реалізації ПП та ППК. Зараз навіть формується своя «управлінська економіка» з «виходом на рішення прикладних проблем» в аспекті «мікроекономіки для менеджерів» з «багаточисельними міждисциплінарними зв’язками», включаючи продвинуті «теорії ігор, теорії інвестицій, фінансового менеджменту» та «економічний аналіз ефективності намічаємих капіталовкладень і ступінь ризику» [25, c.17, 487]. 7). Організаційно-проективні критерії, що застосовуються для безпосередньої розробки ПП і ППК в якості необхідних вимог, застережень, унормувань, заохочень та необхідностей для успішної системної реалізації проектних наробок як у загально-виробничому масштабі, так і у форматі окремих функціоналів і комплексів професійно-творчої діяльності. За останнім організаційно-проективним критерієм це, наприклад, можуть бути галузево-виробничі вимоги в якості підсистеми «галузевих критеріїв», відповідно до запропонованого багатокритеріального підходу [211]. Серед них: · критерій граничності виробничого розвитку підприємства в даних професіосферних параметрах, що були закладені при його заснуванні та запланованому форматі функціонування; наприклад, це може бути «централістська модель» розвитку, котра неприйнята («неконгруентна») до індустріально-ринкової моделі виробничого розвитку (особливо для базових галузей внаслідок низької рентабельності «1-го виробництва» з 5-ти нині існуючих) [221, c.25]; · критерій комплексного моделювання і проектування професійно-виробничого розвитку підприємства з досягненням максимального професійно-творчого ефекту в успішному кар’єроздійсненні, а також максимального економічного ефекту та досягнутого соціально-економічного результату [212, c.13]; · критерій єдиної програмної з’єднаності у комлпексному професійно-діяльнісному розвитку виробництва, що підвищує не тільки його інноваційно-технологічний рівень, але й соціоінтелектуальний та інтелектуально-творчий рівень [212, c.15-16]; · критерій проектування випереджаючого інноваційно-професійного розвитку виробництва: інтелектуально-ресурсного, професійно-управлінського, професійно-організаційного, комунікативно-інформаційного, соціально-кадрового, соціально-економічного, екологічно-технологічного, інформаційно-технологічного та культурно-інформаційного; · критерій багатоцільового вирішення високоструктурованих виробничо-професійних завдань (на основі багатокритеріального підходу); · аналітичні критерії оптимальної детермінації професійно-творчих процесів шляхом їх вибору для вирішення багатоцільових завдань з модернізації виробництва; · запровадження галузево-виробничих критеріїв з поетапного створення і реалізації ПП та ППК для здійснення базперервної модернізації виробництва. Головні процесні (процесорні) кроки, що треба здійснити для професіосферно-логістичного ІТ-програмування щодо створення креативного ресурсу на основі ПП та ППК графічно можна представити наступним чином:
|
