Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Що є релігія?




Задовго до виникнення держави у стародавніх суспільствах народилася релігія, найвищою метою якої було проголошено порятунок душі.

У світовій релігієзнавчій думці існує понад сто різних визначень релігії. З одного боку, це свідчить про складність релігійного феномена, який охоплює "світ видимий та невидимий", а з другого – про різні суб'єктивні орієнтації дослідників, розмаїття їхнього темпераменту, розуміння добра і зла.

Слово "релігія" походить із латинської і має більше десяти значень. Їх можна згрупувати в такі поняття як зв'язок, святість (благоговіння), совість (благочестя), милосердя, святиня – у значенні предметів і місць релігійного поклоніння надприродним силам (у "невидимому світі"), а також явищам природи, суспільства, різноманітним проявам духовного життя (у "видимому світі"). У теперішньому значенні слово "релігія", незалежно від конфесійної (віросповідної) орієнтації, знайшло поширення у мовах народів Європи з
XV-XVI століть.

За визначенням академічного релігієзнавства, суть релігії полягає в інтуїтивному відчутті людиною наявності в собі надприродної Вищої Сили, яка підносить її над самою собою, дає можливість відчути себе у світі і світ у собі, свою причетність до Всесвіту.

Однотипне за визначенням богословське розуміння суті релігії, яке передбачає такі трактування:

1) як форма зв'язку людини з Богом в обрядово-ритуальних діях (молитва, поклін, подяка тощо), у прояві особистих чеснот (любов, милосердя, співчуття тощо);

2) як Об'явлення (Одкровення) Боже першим людям про принципи моральної поведінки, а також про створення світу і людини, яка наділена мовою, почуттям совісті, має власну історію життя;

3) як сокровенна духовність, що забезпечує пізнання Бога [Догматичне богослов'я. – Львів: Свічадо, 1994. – С. 18-33].

Поза всяким сумнівом, центральним об'єктом релігійної віри є ідея Бога, з якої виводиться сутність релігії. В історії людства важко знайти іншу ідею, яка могла би порівнятися з ідеєю Бога за потужністю впливу і терміном дії. Надприродну Вищу Силу, на думку сучасного богословського вчення, можна знати, вірити в неї, але не можна пізнати прийнятими в науці методами логічного осягнення.

Бог для релігійної свідомості є гарантією обов'язкової перемоги добра, справедливості та життя над смертю. Згідно з релігійними поглядами, якщо людина прийняла ідею існування Бога, вона визначила сенс свого особистого життя. Віруючий в Бога має жити по-божому. В разі ігнорування цього принципу існує загроза втрати моральних устоїв.

З. Фрейд абсолютно чітко вказує на те, що темні людські маси без "Бога в душі" є вкрай небезпечними для людської культури, і що ця культура тільки тоді не страждає від них, поки вони "не знають, що в Бога більше не вірять" [Фрейд З. Будущее одной иллюзии // Сумерки богов. – М., 1989. – С. 127].

Український мислитель і політичний діяч В. Липинський наголошував на тому, що всім людям притаманні "егоїзми", а отже, щоб збудувати і зберігати державу, ці егоїстичні інстинкти потрібно обмежити, однаково як у тих, хто править, так і в тих, ким правлять. Мислитель був переконаний у тому, що облагороджувати душі як правителів, так і підлеглих може лише релігія через посередництво церкви [Липинський В. Релігія і церква в історії України. – Нью-Йорк, 1956. – С. 13-14].







Дата добавления: 2015-06-15; просмотров: 244. Нарушение авторских прав

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2017 год . (0.005 сек.) русская версия | украинская версия