Студопедия — Чинники впливу засобів масової інформації на аудиторію
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Чинники впливу засобів масової інформації на аудиторію






Інформаційні процеси в суспільстві забезпечує такий його інститут, як журналістика. Ця практична галузь кілька останніх десятиліть розвивається в Україні настільки бурхливо, наскільки й суперечливо.

Шариков назває дві основні тенденції цього розвитку. Перша: науково-технічний прогрес не лише породив нові галузі у сфері масових комунікацій, а й спричинив перехід людства до інформаційного суспільства – нової якості цивілізації. Друга: перетворившись на „четверту владу”, на один з основних чинників соціалізації, мас-медіа стимулюють прогрес освіти і культури, здійснюючи водночас абсолютно протилежні впливи .[ 64. Шариков А. В. Медиаобразование: мировой и отечественный опыт. – М.: Изд-во Академии педагогических наук, 1990. - 66 с.]

Федоров виділяє функції які виконує ЗМК у суспільстві: інформаційну, виховну, освітню, соціально-управлінську, рекреативну, релаксаційну .[ 63. Федоров А. В. Медиаобразование: история, теория и методика. – Ростов: ЦВВР, 2001. – 708 с.] Також він виділяє фактори за якими визначається популярність медіа: використання терапевтичної, компенсаторної, рекреативної, естетичної, пізнавальної, інформаційної, комунікативної, моральної, соціальної, катарсичної та інших функцій мистецтва; опора на видовищно-розважальні жанри, стандартизацію, серійність, сенсаційність, систему „емоційних перепадів”, що дозволяє „розряджати” нервову напругу глядачів; гіпнотизм, угадування бажань публіки, інтуїцію тощо. [63. Федоров А. В. Медиаобразование: история, теория и методика. – Ростов: ЦВВР, 2001. – 708 с.]

Журін вже заговтрює увагу на комп’ютерних технологіях які викликають значний інтерес у молоді через поняття „інтерактивність”, „мультимедіа”, „Інтернет”. Мультимедійні засоби в молодіжному середовищі найчастіше виступають як:

1) джерело інформації;

2) засіб спілкування;

3) форма відпочинку і розваги;

4) технічний засіб навчання.

Мас-медіа впливають на всі етапи соціалізації сучасної людини. Але якщо політики і підприємці дуже швидко відреагували на тотальну владу ЗМІ над суспільством і прибрали до рук найвпливовіші з них, то діячі соціально-культурної сфери поки що лишаються осторонь .[ 61. Журин А. А. Информационная безопасность как педагогическая проблема // Педагогика. - 2001. - № 4. – С. 48 - 55.]

В свою чергу Мельник зауважує, що молодь приділяє багато часу комп’ютерним іграм які сприяють розвитку насильства. Шкідливість непомірного споживання аудіовізуальної інформації дослідники вбачають в тому, що це: 1) впевнює, що насильство – прийнятний шлях вирішення соціальних конфліктів; 2) робить дітей байдужими до людських страждань; 3) викликає страх стати жертвою насильства; 4) служить причиною застосування насильства в реальному житті. [62. Мельник Г. С. Mass-media: психологические процессы и эффекты. СПб, 1996.]

Він виділяє, що основні теорії „медіаефектів” описують такі механізми впливу аудіовізуальних творів, що містять сцени насильства:

• маніпулювання почуттям страху;

• навчання аудиторії насильницьким/агресивним діям з їх подальшим здійсненням у реальному житті;

• стимуляція, збудження агресивних, спадкових інстинктів аудиторії, її апетиту стосовно сцен насильства;

• „прищеплення” аудиторії почуття байдужості до жертв насильства, зниження порогу чутливості стосовно прояву насильства в реальному житті;

• „катарсичний”, віртуальний і безпечний для навколишніх вихід агресивних емоцій .[ 62. Мельник Г. С. Mass-media: психологические процессы и эффекты. СПб, 1996.]

А також ділить інформацію на дві групи:

• інформація – комплекс повідомлень, зміст і дух яких повністю відображують явище чи подію. Ця інформація тотожна істині, в ній закладено знання про явище, адекватне самому явищу;

• лжеінформація – комплекс повідомлень про явище, які дають про нього спотворене знання .[ 62. Мельник Г. С. Mass-media: психологические процессы и эффекты. СПб, 1996.]

Якщо перша група зрозуміла: це правда, то друга вимагає детальнішого розгляду. Лжеінформація ділиться теж на дві великі підгрупи: до першої віднесемо спотворену інформацію не від злого умислу, а з невідання, до другої – спотворену навмисне, цілеспрямовано, продумано.

За критерієм рівня логічної впорядкованості.

• Невпорядкованість. Істинна інформація змішується з фальшованою хаотично, безсистемно.

• Посередня впорядкованість. Істина з брехнею може змішуватися логічно, системно.

• Упорядкованість вищого гатунку. Істина і брехня змішуються так, що сам факт змішування сприймається не як прийом, не як політтехнологія, а як реальне соціальне протиріччя.

Ястребцев і Шариков в своїй роботі концентрують увагу на діалозі і вважають його головним фактором відносин між владою і суспільством. «Одна з головних умов становлення громадянського суспільства – формування діалогової взаємодії між особистістю і владою, соціокультурними і політичними силами. В умовах політичної, соціокультурної, економічної модернізації потреба в діалозі стає особливо значущою .»[ 65. Ястребцева Е. Н., Шариков А. В. Медиакультура: состояние вопроса // Вестник медиаобразования. - 1995. - № 1.]

До вище сказаного можна додати розподіли Федорова про медіаграмотну аудиторію яка розуміє, що:

• медіа транслюють інформацію, з точки зору якихось людей;

• для емоційного впливу на публіку використовуються спеціальні технології;

• усі медіатексти вигідні одним людям і невигідні іншим;

Медіаграмотна аудиторія:

• шукає альтернативних джерел інформації і розваг;

• використовує телебачення з користю і для задоволення;

• не служить об’єктом маніпуляції з боку телебачення;

• становить найсвідомішу частину суспільства .[ 63. Федоров А. В. Медиаобразование: история, теория и методика. – Ростов: ЦВВР, 2001. – 708 с.]

Критично мисляча, соціально активна комунікативна особистість, що вільно й осмислено спілкується з мас-медіа, є ідеалом, вищим досягненням гуманістично орієнтованої медіаосвіти.

1.3.2. Влип активної аудиторії на різні види мовлення

Питання взаємодії і взаємовпливу телеведучого та аудиторії вивчали як українські, так і закордонні дослідники. Проте в їхніх працях розкривались лише окремі аспекти досліджуваної теми [66. Кузнецов. Г. В. Телевизионная журналистика: Учебник. - 4-е изд. - М.: Изд-во МГУ, Изд-во "Высшая школа", 2002. - 304 с.]. У підході до питання взаємодії в моделі "ведучий - аудиторія" акцентується проблема самовираження особистості ведучого в комунікації. На відміну від безпосередньої взаємодії між людьми, коли контекст спілкування формується досвідом знайомства, спільною діяльністю, міжособистісними відносинами, ведучий повинен сам представляти себе глядачеві як партнера по спілкуванню. Під взаємодією ведучого з аудиторією слід розуміти створення можливості наблизитися до ситуації реального спілкування з глядачем.

Створення ефекту участі глядача в діалозі є головною комунікативною метою ведучого інформаційно-аналітичних програм, де основний обов'язок комунікатора - говорити зрозуміло і правильно, тонко розбиратися у практичних питаннях і не менш цінніше вміння - розуміти людей і події. Одним із пріоритетних напрямів роботи автора та ведучої інформаційно-аналітичної програми є репортажі - телевізійний жанр, який дозволяє проникнути в реальне життя. Без репортажів навряд чи програма завоювала б таку велику аудиторію глядачів. Кожен репортаж, як зазначає Г. В. Кузнецов, - це камінчик у мозаїчній картині світу [67. Кузнецов. Г. В. ТВ-журналистика: Критерии профессионализма. - М.:Изд-Рип-Холдинг, 2002. - С. 76.].

Завдання ведучої як репортера разом із режисером та оператором вибрати, відзняти і потім вибудувати ряд кадрів, які дадуть яскраве уявлення про подію. Готуючись до знімання, в ідеалі, як слушно зазначав Г. В. Кузнецов, тележурналіст повинен бачити подію з кількох різних точок, тобто "бачити світ монтажно"... "сприймати звуко-зоровий образ у нерозривній єдності" [68. Кузнецов. Г. В. Телевизионный журналист. - М.: Изд-во МГУ, 1980. - С. 36.].

Також Кузнецов виділяє, щодо телевізійної інформації визначені вихідні етичні принципи журналіста: достовірність кожного повідомлення, повнота поданих фактів і неупередженість позиції автора-ведучої.

Телеведучий - людина, яка завойовує аудиторію масштабністю своєї особистості. Найвищий професіоналізм ведучого - це його інтелігентність, телевізійний талант, ерудиція, вміння зберегти "обличчя" за будь-яких обставин, переконання глядачів у тому, що вони отримують найдостовірнішу, найоб'єктивнішу інформацію. Аудиторія сприймає телеведучого як транслятора інформації, якщо він і не сам проводив розслідування і не сам добував факти, то його обов'язок - вміло і тактовно їх подати.

Розглядаючи західні праці з теорії тележурналістики знаходимо таке визначення мети журналістської роботи: "перетворювати конфлікти у план дискусії" [69. Brian MCNair. News and journalism in the UK. - NY., - 1996. - С. 51.], тобто не загострювати завжди існуючі суперечності, а знаходити точки дотику конфліктних сторін, шукати компроміси. Можливо, ведучий програми деякою мірою повинен відчувати себе "соціальним педагогом". Телевізійна комунікація вимагає встановлювати особистісні контакти аудиторії з комунікатором, щоб скласти судження про нього і про цінності його повідомлення. Саме цим і пояснюється значення і привабливість для аудиторії телевізійної інформації, персоніфікованої її автором і учасниками подій. Цим пояснюється прагнення найбільших телекомпаній мати таких постійних телеведучих і репортерів, особистість яких привертала б симпатії та довіру глядачів.

Кикахина і Сафарова розглядають телеведучого як людину яка втілює в собі декілька особистостей. Професійна діяльність висуває ряд специфічних вимог до психічних і особистісних якостей телеведучого, визначає його когнітивно-комунікативний стиль. Мета ведучого - встановити контакт, але зробити це дуже тонко. [70. Кикахина Ю. Личность информационных телевизионных выпусков: Автореф. дис.... канд. филол. наук: 10.01.10 - журналистика. - Владивосток, 2001. - С. 1.].

Ведучий повинен передати глядачеві відчуття, що він знає і розуміє інформацію, яку повідомляє. Очі - вікна, через які глядач бачить думки та емоції ведучого. По очах видно, що ведучий разом із своїм глядачем переживає за події, що відбуваються. Телеглядачі не стільки слухають мову телеведучого, скільки читають на його обличчі народження думок, вони стежать за емоціями, жестами, за інтонацією його голосу. Професор Бердвіссл встановив, що в середньому людина говорить словами тільки 10-11 хвилин у день, що словесне спілкування у бесіді займає менше 35 %, а більше 65 % інформації передається за допомогою невербальних засобів спілкування [ 71. Сафарова Л. Невербальное составляющие коммуникативного стиля телеведущего (лекция). - Одесса, 2005. - С. 1.].

Саппак зазначає основні якості, якими має володіти телеведучий:

1. привітна зовнішність;

2. голос і мова;

3. освіта і життєвий досвід;

4. уява;

5. скромність, що ґрунтується на вірі в себе;

6. хороша реакція та ін .[ 72. Саппак В. Телевидение и мы. - М.: Искусство, 1963. - С. 138.]







Дата добавления: 2015-03-11; просмотров: 858. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...

Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...

Менадиона натрия бисульфит (Викасол) Групповая принадлежность •Синтетический аналог витамина K, жирорастворимый, коагулянт...

Разновидности сальников для насосов и правильный уход за ними   Сальники, используемые в насосном оборудовании, служат для герметизации пространства образованного кожухом и рабочим валом, выходящим через корпус наружу...

Дренирование желчных протоков Показаниями к дренированию желчных протоков являются декомпрессия на фоне внутрипротоковой гипертензии, интраоперационная холангиография, контроль за динамикой восстановления пассажа желчи в 12-перстную кишку...

Классификация ИС по признаку структурированности задач Так как основное назначение ИС – автоматизировать информационные процессы для решения определенных задач, то одна из основных классификаций – это классификация ИС по степени структурированности задач...

Внешняя политика России 1894- 1917 гг. Внешнюю политику Николая II и первый период его царствования определяли, по меньшей мере три важных фактора...

Оценка качества Анализ документации. Имеющийся рецепт, паспорт письменного контроля и номер лекарственной формы соответствуют друг другу. Ингредиенты совместимы, расчеты сделаны верно, паспорт письменного контроля выписан верно. Правильность упаковки и оформления....

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия