Висновки до 1 РозділуНа основі досліджень, що проведені у даній роботі, ми можемо зробити певні висновки. Будь-яка аудиторія повинна розглядатись не як стихійна сукупність людей, що виникла випадково, а як певна соціальна група, який притаманні стійки соціально-демографічні, соціально-психологічні та прфесійні ознаки. Аудиторія масової комунікації існує як реальність, що створюється у процесі тривалої чи випадкової взаємодії з певними каналами інформації. Її складають як окремі індивіди, так і найрізноманітніші групи. У дослідженнях аудиторії масової комунікації можна виділити декілька напрямків: від суто кількісних підрахунків розмірів аудиторії різних каналів і окремих передач, до складного вивчення соціально-демографічного складу аудиторії, її соціально-психологічних характеристик, їх зв'язки з реальною поведінкою аудиторії; стилем життя, міжособистісним спілкуванням. Для кращого вивчення аудиторії, з'ясування її інтересів, запитів, мотивів соціологи використовують ряд методів. При цьому методика може розглядатися на декількох рівнях: перший - загальна методика соціального дослідження; другий - методика здійснення конкретного типу дослідження; третій - детальна описана послідовність реалізації того чи іншого прийому, засобу дослідження. У соціологічних дослідженнях зазвичай використовуються універсальні методи, зокрема такі як бесіда, анкетування, опитування, експеримент та ін. Аудиторія як соціальна група, що тимчасово об'єднана спільними інтересами, тісно пов'язана зі ЗМІ. У конкретних соціологічних дослідженнях вивчаються як самі прояви відносин аудиторії зі ЗМІ, так і їх фактори. Одні з факторів діють на всіх рівнях, інші - на окремих. Показники кожного з рівнів відносин дозволяють лише з деякою долею ймовірності судити про показник на інших "більш конкретних" рівнях. В основі вибору, який людина робить на всіх рівнях взаємовідносин зі ЗМІ лежать її соціальні потреби і інтереси. Як засвідчив аналіз даних, майже все доросле населення будь-якої країни входить у склад аудиторії ЗМІ і при цьому прагне користуватися відразу декількома джерелами. Таким чином аудиторія отримує різну інформацію - базу потенційної і актуалізованої суспільної думки. Ефективність діяльності мас-медіа великою мірою залежить від результативності їхніх контактів з аудиторією. У цій статті обґрунтовано необхідність урахування редакціями ЗМІ та журналістами особливостей тих чи інших аудиторних груп, продуманого підходу до роботи з різними категоріями споживачів масової інформації, доведено важливість чіткого структурування аудиторії ЗМІ, зокрема, типології медіа-аудиторії за рівнем комунікативної активності. Існуючі в журналістикознавстві класифікації за цим показником ми доповнили власною, запропонувавши поділ аудиторії ЗМІ, що виявляється в її відносинах (взаємодії) зі ЗМІ: 1) гіперактивна частина аудиторії; 2) активна; 3) відносно (помірно) активна; 4) пасивна, котра, як правило, становить переважну більшість. У статті охарактеризовано кожну із цих категорій. Таким чином, можна зробити висновок, що термін "аудиторія" не є постійною категорією, але перебуває у постійній трансформації. Серед чинників які найбільш впливають на нього є, на наш погляд ЗМІ, а серед засобів впливу є такі як переконання, навіювання та інтерпретація. Вивчення підходів до поділу аудиторії ЗМІ, яка є носієм масової свідомості, становить великий науковий інтерес. Для подальших досліджень у цьому напрямі конче важливого значення набувають встановлення якомога чіткіших критеріїв оцінювання соціально-комунікативної активності медіа-аудиторії, аналіз конкретних методів вимірювання такої активності.
|
