Основні ознаки правової держави

Окреслення економічних, соціальних і моральних засад правової держави дає нам підстави у найзагальнішому вигляді визначити правову державу як державу, у якій панує Право, або як правову форму організації діяльності публічно-політичної влади та її взаємовідносин з індивідами як суб′єктами права.

Аналіз літератури свідчить, що загальними ознаками правової держави є:

1) наявність розвинутого громадянського суспільства;

2) обмеження сфери діяльності держави охороною прав і свобод особи, громадського порядку, створенням сприятливих правових умов для господарської діяльності;

3) світоглядний індивідуалізм, відповідальність кожного за власне благополуччя;

4) пріоритет прав людини над законами держави;

5) загальність права, його розповсюдження на всіх громадян, всі організації й установи, в тому числі органи державної влади;

6) суверенітет народу - тільки народ є джерелом влади, державий суверенітет носить представницький характер;

7) розподіл влад держави на законодавчу, виконавчу і судову, що включає також відмінність їх дій на основі процедур, які передбачені конституцією, а також певне верховенство законодавчої влади, конституційні рішення якої обов'язкові для всіх;

8) пріоритет у державному регулюванні відносин між громадянами, перевага методу дозволу над методом заборони: "Дозволено все. що не заборонено законом'". Метод дозволу застосовується тільки стосовно держави, яка зобов'язана діяти в межах дозволеного — формально зафіксованих повноважень;

9) свобода і права людей - єдине обмеження свободи індивіда. Правова держава не створює абсолютної свободи індивіда. Свобода кожного закінчується там, де порушується свобода інших;

10) визначальна роль суду полягає у розв'язанні всіх спірних питань, підконтрольності йому кожного громадянина та інституцій, можливості оскаржити в судовому порядку неправомірні дії державних органів і посадових осіб, самостійності і незалежності судової влади від органів державного управління і різних політичних сил;

11) відповідність законодавства нормам міжнародного права.[17]^.

Одна із провідних українських вчених-правників О.Ф.Скакун у своєму підручнику „Теорія держави і права”(видавництво „Харків”, Консум, 2001 р.) не розділяє поняття „соціальна” і „правова” держава, і специфічними ознаками соціальної правової держави, як вищої форми політичного буття, називає такі:

1. Пов′язаність державної влади правом і його панквання у всіх сферах суспільного життя;

2. Відповідність закону праву і його верховенство;

3. Пов′язаність законом рівною мірою як громадян та їх об′єднань, так і державних органів, посадових осіб;

4. Законодавче закріплення і реальне забезпечення основних прав людини – наявність налагодженого правового механізму їх охорони і захисту;

5. Поділ державної влади між законодавчими, виконавчими і судовими органами, їх незалежність і єдність; недопустимість підміни функцій один одного; дієвість механізму „стримувань і противаг”;

6. Побудова відносин особи та держави на основі взаємної відповідальності;

7. Законний (легальний) шлях прийняття законів та їх зміни;

8. Наявність ефективних форм контролю і нагляду за здійсненням законів та інших нормативно-правових актів;

9. Можливість особи домагатися конкретного мінімуму соціальних благ завдяки гарантуванню державою її соціальної безпеки;

10. Можливість громадян домагатися забезпечення державою їх соціального захисту, підняття рівня соціально-економічних прав громадян до рівня основних прав;

11. Здійснення державою соціальної допомоги громадянам,не спроможним відповідати за свій добробут;

12. Забезпечення державою соціальної функції власності;

13. Проведення державою політики соціальної поступки[18].

У ще одному джерелі –„ Методичних матеріалах навчальних тем із соціально-гуманітарної підготовки рядового та молодшого начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ України на 2004-2005 н.р., тема № 14 ”День Незалежності України. Розбудова демократично-правової держави” (газета „Іменем Закону” № 10 (5449) 11.03- 17.03. 2005 р.), посилання на яке, на нашу думку, є длцільним, вказано на такі ознаки правової держави:

1) панування права в усіх сферах суспільних відносин, що підлягають державному регулюванню. Це унеможливлює прийняття і реалізацію свавільних рішень, які виходять з якихось приватних інтересів і не враховують потреби інших членів суспільства;

2) взаємна відповідальність держави і громадянина, що перетворює їх на рівноправних соціальних партнерів;

3) наявність широких, демократичних і реальних прав і свобод людини і громадянина;

4) функціонування реальних та ефективних засобів захисту і відновлення прав і свобод людини і громадянина у випадках їх протиправного порушення чи обмеження;

5) організація і здійснення державної влади на основі принципу розподілу влади на законодавчу, виконавчу та судову;

6) діяльність Конституційного Суду щодо визначення відповідності нормативно-правових актів Конституції.

Отже, правова держава – це демократична держава, де забезпечується панування права, верховенство закону, рівність усіх перед законом і незалежним судом, де визнаються і гарантуються права і свободи людини і де в основу організації державної влади покладено принцип поділу її на законодавчу, виконавчу і судову.

Правова держава – це держава, що обслуговує потреби громадянського суспільства і правової економіки, її призначення полягає в забезпеченні свободи і добробуту.Вона підконтрольна громадянському суспільству і будується на еквівалентності обмінюваних благ, на фактичному співвідношенні суспільного попиту і пропозиції, відповідальна за правопорядок, що гарантує людині свободу і безпеку, тому що духовним фундаментом її є визнання прав людини.

Саме така держава є одним з найвизначніших політико – юридичних ідеалів.