Взаємовідносини між особою, суспільством і державою

Одну з основних ознак соціальної правової держави – пов′язаність держави правом - слід розуміти так, що права громадян не є дарованими державою, а мають природнє походження. Вони об єктивно існують від народження людини і є невідчуджуваними від неї. Тому відносини особи та держави мають будуватися на основі їх зв язаності взаємними правами, обов язками і відповідальністю. Як громадянин є відповідальним перед державою, так і держава відповідальна перед громадянином

На думку О.Ф.Скакун[22], відносини особи і держави мають будуватися на встановленні такого балансу, при якому особа мала б можливість безперешкодно розвивати здібності, задовольняти права, свободи і законні інтереси, а держава одержувала б визнання і підтримку своєї діяльності з боку особи, яка виконує свої обов язки і несе відповідальність за їх невиконання.

Отже, ключовими моментами у відносинах держави і особи, можна вважати такі:

- На державу покладається обов язок забезпечити реальне здійснення

прав своїх громадян, причому держава зобов язана ще й гарантувати доступність правової освіти громадян щодо їх прав та свобод;

- Держава, її органи та посадові особи мають діяти виключно в рамках закону, не перевищувати встановлені конституцією меж своїх повноважень;

- Держава не повинна обмежувати права і свободи громадянина, крім випадків, передбачених законом;

- Держава гарантує захист судом прав і свобод людини і громадянина, причому правосуддя має базуватися на принципах презумпції невинуватості, забороні двічі притягати громадянина до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення, забороні притягати до відповідальності за відмову свідчити щодо себе, членів сім ї чи близьких родичів;

- Має діяти відповідальність за неправомірні дії державних органів та посадових осіб;

- У випадку прийняття незаконного рішення, дії чи бездіяльності державного органу держава повинна відшкодувати матеріальну і моральну шкоду;

- Гарантується право громадянина звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних установ чи організацій.

Особа, яка є громадянином держави, у свою чергу, не лише реалізує права, але й має обов язки перед державою та своїми співгромадянами, відповідає за їх невиконання. Тобто, щодо особи у її ставленні до правової держави, то тут мають місце такі вимоги:

- Особа користується наданими їй правами у певних рамках, встановлених законом (забороняється зловживання правом);

- Кожній із свобод громадянина відповідає обовязок, тому що користування свободою домислює утримання інших осіб від перешкоджаючих цьому дій. З метою захисту інтересів інших громадян і суспільства деякі дії можуть обмежуватися законом;

- Здійснюється принцип відповідальності будь-якого громадянина за порушення Конституції і законів.

Отже, основними принципами у взаємовідносинах між особою і владою у правовій державі є принцип поваги прав людини, принцип реального забезпечення прав і свобод громадян, принцип взаємної відповідальності державиі особистості. У цілому ж влада у правовій державі має бути організована так, щоб вона не придушувала особу, щоб особа, людина, громадянин були не об єктом державної влади, а її суб єктом. Згідно з твердженням Л.Рабіновича [23], здійснення основних прав людини всіма особами, що проживають у певній країні, може забезпечити насамперед відповідна держва: адже тільки вона здатна надати формальної (юридичної) загальнообов язковості тим умовам, які конче необхідні для використання кожною людиною її основних прав. І якщо держава максимальною мірою реалізовуватиме таку здатність, зробить це своєю основною функцією, вона може вважатися правовою.Отже, правова держава – це держава реальних прав людини.

Зважаючи на це, можна визначити правову державу як державу, в якій при наявності громадянського суспільства законодавчо визнаються і гарантуються природні права людини, забезпечується верховенство правового закону і існує

взаємна відповідальність громадян перед державою і держави перед громадянами[24].