ТРУДОВАЯ КОНЦЕПЦИЯ АНТРОПОГЕНЕЗА (Ф.ЭНГЕЛЬС)

При рассмотрении проблемы происхождения человека и природы необходимо критически проанализировать одну из работ «Диалектика природы» - одно из главнейших произведений Ф.Энгельса; в которой диалектико-материалистическое обобщение важнейших достижений естественных наук ХIХ в., осуществлено дальнейшее развитие материалистической диалектики и подвергнуты критике метафизические и идеалистические концепции в естествознании представлена концепция происхождения человека.

В своем знаменитом очерке «Роль труда в процессе превращения обезьяны в человека» Энгельс выявляет решающую роль труда, производства орудий труда в формировании человеческого общества, показывая, как из обезьяноподобного предка в результате длительного исторического процесса развилось качественно отличное от него существо – человек.

Труд – первое условие всей человеческой жизни, и притом в такой степени, что мы в известном смысле должны сказать: труд создал самого человека. Ч. Дарвин нам дал приблизительное описание наших древних предков. Под влиянием образа жизни у них были длинные руки, помогающие при ходьбе. Со временем руки стали органом труда и его продуктом. Ноги привыкали к прямой походке и привыкали к разделению функций между руками и ногами.

Современная наука подтверждает положения общественно-трудовой теории, она подчеркивает и выделяет также те морфологические отличия семейства гоминид, которые имели первостепенное значение для становления человека, его трудовой деятельности. В труде Ф.Енгельса "Происхождения семьи, частной собственности и государства" история общества делится на три периода — дикость, варварство и цивилизация. Исходя из этого, выделяются три важнейших этапа взаимодействия общества и природы: первый — ручного, или Инструментального, производства; второй — машинного производства; третий — автоматизированного производства.

«Походження сім'ї, приватної власності і держави»,робота Ф. Енгельса, в якій даний діалектико-матеріалістичний аналіз історії людського суспільства на ранніх етапах його розвитку, розкритий процес розкладання родових буд і виникнення класових стосунків, заснованих на приватній власності, досліджена еволюція форм сім'ї, пояснено походження і розкрита суть держави як знаряддя класового панування, обгрунтована неминучість відмирання держави з переходом до безкласового, комуністичного суспільства. Написана і опублікована в 1884; у 2-е видавництво Соч. К. Маркса і Ф. Енгельса увійшла до 21-го том. По характеристиці Ст І. Леніна, є «... одне з основних вигадувань сучасного соціалізму...» (Повні збори соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 39, с. 67). При написанні цієї роботи Енгельс спирався на складений Марксом детальний конспект книги амер.(американський) етнографа і історика Л. Моргана «Древнє суспільство» (1877). Енгельс, услід за Марксом, високо оцінював відкриття Морганом родової організації первісного суспільства і широко використовував результати його досліджень, особливо зібраний їм величезний фактичний матеріал, для обгрунтування і подальшого розвитку матеріалістичної концепції історії і економічної теорії Маркса. Енгельс залучив ряд ін. джерел значно розширивши круг питань, розглянутих Морганом, а також використовував результати власних досліджень по історії Греції, Риму, Древньої Ірландії і древніх германців. При підготовці 4-го видання (1890—91) вніс значні зміни і доповнення (особливо в главу про сім'ю, при доопрацюванні якої були використані результати досліджень М. М. Ковалевського). Дані сучасної науки дозволяють представити досконалішу картину еволюції первісного суспільства, що базується на розвитку виробничих стосунків цього суспільства, а не матеріальної культури, як це мало місце в дослідженнях Моргана. Але уточнення історії первісної епохи, зокрема деяких форм первісної сім'ї, механізму утворення класів, не зачіпають основних виводів праці Енгельса.

Робота складається з 9 глав. У 1-ій і 2-ій главах Енгельс аналізує умови життя людей в прадавній період, до виникнення родових буд, досліджує розвиток родинно-шлюбних стосунків в класовому суспільстві, критикує буржуазну сім'ю. Так само як і в раніше написаній роботі «Роль праці в процесі перетворення мавпи в людину», Енгельс в цьому творі розвинув основні методологічні положення марксистської концепції первісної стадії як особливого етапу людської історії, згідно якою гранню, що відокремлює людину від тварин першою основною умовою людського життя є праця, що починається з виготовлення знарядь.

В 3—9-ій главах Енгельс розглядає особливості родової організації суспільства як основного вічка докласового суспільства і дає характеристику первісного родового «комунізму». Прослідивши розкладання родових буд, Енгельс досліджував ті економічні умови, які підривали родову організацію суспільства на вищій стадії її розвитку, а потім, з переходом до цивілізації, абсолютно усунули її. Він показав, як з розвитком продуктивних сил, розподілом праці і зростанням його продуктивності створилася можливість привласнення продуктів чужої праці, з'явилися експлуатація людини людиною і розкол суспільства на ворожі класи, в результаті якого виникло держава як знаряддя класу експлуататорів для придушення класу пригноблюваних.

Розглядаючи різні конкретні форми держави, Енгельс розкриває їх класову природу, досліджує тенденції подальшої еволюції буржуазної держави. Відзначаючи, що, поки зберігається капіталізм, жодні демократичні свободи не можуть привести до звільнення трудящих, він в той же час підкреслював об'єктивну зацікавленість пролетаріату в збереженні і максимальному розширенні демократічеськихсвобод, що створюють сприятливі умови для боротьби за революційне перетворення суспільства.

Енгельс в своїй роботі показав, що в різних природних і конкретно-історичних умовах процес розкладання первісного суспільства відбувається в неоднакових формах, але його основний вміст — перехід від докласового суспільства до класового — однаково для всіх країн і народів. Цей аналіз — яскраве підтвердження діалектико-матеріалістичного положення про історичну єдність, прогресивному розвитку і закономірній змінюваності форм суспільного життя. Твір Енгельса з'явився важливим етапом в розробці марксистського вчення про державу (див. «Вісімнадцяте брюмера Луї Бонапарта», «Громадянська війна у Франції», «Критика Готської програми», «Анті-Дюрінг»), яке було розвинено стосовно нових історичних умов Ст І. Леніном, перш за все в його праці «Держава і революція».

Книга Енгельса направлена проти бурж.(буржуазний) концепцій держави як якоїсь надкласової сили, покликаної нібито в рівній мірі захищати інтереси всіх громадян.