ЗАКЛЮЧЕНИЕ.. 78

Виробництво залiзничного рухомого складу

Виробництво автомобiлiв

Газопровiднi роботи

Про організаційну структуру емітента, дочірні підприємства, філії, представництва та інші відокремлені структурні підрозділи із зазначенням найменування та місцезнаходження, ролі та перспектив розвитку, зміни в організаційній структурі у відповідності з попереднім звітним періодом До складу ПАТ "КВБЗ" входять: цехи основного виробництва та вiддiли; Аналiтична група; Торiвельна фiрма; Головна бухгалтерiя; Управлiння: - виробництвом; - технологiчне; - проектно-конструкторське; - комп'ютерiзацiї i автоматизацiї виробництва; - якiстю продукцiї; - збуту; - збуту та маркетингу; - будiвництва; - експлуатацiї; - транспортно-експедицiйне; - сервiсного обслуговування продукцiї та рекламацiйно-претензiйної роботи. Служба економiчної безпеки; Учбово-виробничий центр; Комбiнат громадського харчування; Вiддiл ЗМI-прес-служба; Благодiйний фонд; Лiкувально-дiагностичний центр; Штаб цивiльної оборони; СК "Вагонобудiвник"; Палац культури iм.I.Ф.Котлова; Музей; Профсоюзний комiтет; Дочiрнє пiдприємство: ТОВ "Iнструментальний завод" (адреса: 39621, Полтавська обл., м.Кременчук, вул.I.Приходька, 139) забезпечує пiдприємство iнструментом, оснащенням та виготовляє ескалатори та запаснi частини для метрополiтену. На виконання вимог законодавства змiнено найменування пiдприємства з "Вiдкрите акцiонерне товариство "Крюкiвський вагонобудiвний завод" на "Публiчне акцiонерне товариство "Крюкiвський вагонобудiвний завод". Змiни в структурi ПАТ "КВБЗ" за 2011 рiк у вiдповiдностi з 2010 роком: - створений вiддiл корпоративного управлiння; - виведено фiнансове управлiння, введений фiнансовий вiддiл; - змiнена стрктура управлiння Торгової фiрми, в структурi управлiння ПАТ "КВБЗ" створено управлiння збуту; - виведено планово-економiчне управлiння, введений планово-економiчний вiддiл та вiддiл труда та заробiтної плати.

 

Опис обраної облікової політики 2.2

Опис обраної облікової політики (метод нарахування амортизації, метод оцінки вартості запасів, метод обліку та оцінки вартості фінансових інвестицій тощо)

Фiнансова звiтнiсть ПАТ "Крюкiвський вагонобудiвний завод" за 2011 рiк складалася згiдно вимог П(С)БО, своєчасно i у повнiй мiрi. Бухгалтерськiй облiк в Товариствi ведеться за журнально-ордерною формою та вiдповiдає вимогам, викладеним в Законi України "Про бухгалтерськiй облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi" № 996-XIV вiд 16 липня 1999 р., з урахуванням змiн та доповнень. У вiдповiдностi до Закону України "Про бухгалтерськiй облiк та фiнансову звiтнiсть" в Товариствi прийнятий Наказ № 300 вiд "07" серпня 2003 року "Про органiзацiю бухгалтерського облiку та облiкову полiтику товариства", згiдно якого облiкова полiтика Товариства є єдиною i незмiнною. У 2011 роцi облiкова полiтика актуалiзована у зв'язку з прийняттям нових або внесення змiн та доповнень до вже iснуючих П(С)БО та iншими змiнами у чинному законодавствi, що регулює систему бухгалтерського облiку в Українi. Визнання, класифiкацiя та оцiнка активiв в бухгалтерському облiку Товариства проводиться у вiдповiдностi з П(С)БО № 8 "Нематерiальнi активи", № 9 "Запаси", № 7 "Основнi засоби" та iншими П(С)БО якими визначаються активи.

 

Фiнансова звiтнiсть ВАТ "Крюкiвський вагонобудiвний завод" за 2010 рiк складалася згiдно вимог П(С)БО, своєчасно i у повнiй мiрi. Бухгалтерськiй облiк в Товариствi ведеться за журнально-ордерною формою та вiдповiдає вимогам, викладеним в Законi України "Про бухгалтерськiй облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi" № 996-XIV вiд 16 липня 1999 р., з урахуванням змiн та доповнень. У вiдповiдностi до Закону України "Про бухгалтерськiй облiк та фiнансову звiтнiсть" в Товариствi прийнятий Наказ № 300 вiд "07" серпня 2003 року "Про органiзацiю бухгалтерського облiку та облiкову полiтику товариства", згiдно якого облiкова полiтика Товариства є єдиною i незмiнною. У 2010 роцi облiкова полiтика актуалiзована у зв'язку з прийняттям нових або внесення змiн та доповнень до вже iснуючих П(С)БО та iншими змiнами у чинному законодавствi, що регулює систему бухгалтерського облiку в Українi. Визнання, класифiкацiя та оцiнка активiв в бухгалтерському облiку Товариства проводиться у вiдповiдностi з П(С)БО № 8 "Нематерiальнi активи", № 9 "Запаси", № 7 "Основнi засоби" та iншими П(С)БО якими визначаються активи. Основнi засоби. В Товариствi до основних засобiв вiдповiдної групи залiковуються матерiальнi об'єкти, якi Товариство утримує з метою використання їх у процесi виробництва або постачання товарiв, надання послуг, здавання в оренду iншим особам або для здiйснення адмiнiстративних i соцiально-культурних функцiй, очiкуваний строк корисного використання (експлуатацiї) яких бiльше одного року (або операцiйного циклу, якщо вiн довший за рiк). До малоцiнних необоротних матерiальних активiв вiдносяться малоцiннi предмети, строк використання яких бiльше одного року. Амортизацiя основних засобiв нараховується згiдно П(С)БО № 7 "Основнi засоби", прямолiнiйним методом. По малоцiнним необоротним матерiальним активам амортизацiя за звiтний перiод нараховувалася в першому мiсяцi їх використання в рорзмiрi 100% вiд їх вартостi, у вiдповiдностi до вимог П(С)БО № 7 "Основнi засоби". Iнвентаризацiю основних засобiв на дату складання фiнансової звiтностi Товариством проведено. Станом на 31.12.2010 року основнi засоби Товариства по залишковiй вартостi складають: 324 862 тис.грн. Вiдстроченi податковi активи. По рахунку вiдстроченi податковi активи вiдображається сума податку на прибуток, яка пiдлягає вiдшкодування у наступних податкових перiодах в результатi тимчасової рiзницi мiж облiковою i податковою базами оцiнки. Станом на 31.12.2010 року вiдстроченi податковi активи складають 58 217 тис.грн. Запаси. В Товариствi запаси вiдображаються в бухгалтерському облiку i звiтностi товариства за первiсною вартiстю. Оцiнка запасiв при вiдпуску у виробництво та реалiзацiю здiйснювалася за методом середньозваженої вартостi. Вартiсть малоцiнних швидкозношуваних предметiв списується на собiвартiсть реалiзованої продукцiї в розмiрi 100% в момент передачi зi складу в експлуатацiю i виключається зi складу активiв з подальшою органiзацiєю оперативного кiлькiсного облiку таких предметiв за мiсцями їх експлуатацiї та матерiально вiдповiдальними особами протягом строку їх фактичного використання. Iнвентаризацiю запасiв на дату складання фiнансової звiтностi Товариством проведено. Виробничi запаси станом на 31.12.2010 року становлять: 426 244 тис.грн. Дебiторська заборгованiсть. Дебiторська заборгованiсть - сума заборгованостi дебiторiв (юридичних та фiзичних осiб, якi внаслiдок минулих подiй заборгували товариству певнi суми грошових коштiв, їх еквiвалентiв або iнших активiв) Товариства на певну дату. Дебiторська заборгованiсть визнається активом, якщо iснує ймовiрнiсть отримання Товариством майбутнiх економiчних вигод та може бути достовiрно визначена її сума. Облiк дебiторської заборгованостi Товариства, яка визначена на дату складання балансу, вiдповiдає вимогам викладеним в П(С)БО № 10 "Дебiторська заборгованiсть". Дебiторська заборгованiсть, за якою минув строк позовної давностi, не встановлено. Iнвентаризацiю дебiторської заборгованостi на дату складання фiнансової звiтностi Товариством проведено. Станом на 31.12.10 р. дебiторська заборгованiсть (р.160, 170, 180, 200 балансу) становить 509 778 тис.грн.; iнша дебiторська заборгованiсть (р.210 балансу) станом на 31.12.2010 року - 660 тис.грн. Дебiторська заборгованiсть ВАТ "КВБЗ" за товари, роботи, послуги на 31.12.2010р. (рядок 161 ф.1 "Баланс") Назва пiдприємства Мiсто Сума, тис. грн. ПРУП Гомельский ВРЗ Бiлорусь 18 175 685,32 КП "Киевский метрополитен" Київ 10 403 910,00 СЗАТ Могилевский ВСЗ Бiлорусь 4 493 397,48 КП "Теплоэнерго" Кременчук 2 782 108,97 Предприятие Желтоводск.колонии Жовтi води 831 932,88 ТОВ "Євроiмпекс" Київ 7 821,60 РОРУП Белжелдорснаб Бiлорусь 2 375 455,32 Солонянская исправительная колон с.Аполонiвка 530 627,00 ТОВ "Кременчуцька торговаi гiльдiя" Кременчук 306 306,07 ВАТ "КСЗ" Кременчук 257 625,43 ТОО Легенда Казахстан 384 152,03 ДАЗТУ "Укрзалiзниця" м.Київ 5 400 000,00 ВАТ "Дизельний завод" м.Кривий Рiг 705 849,00 ЗАТ "ЛУГЦЕНТРОКУЗ" Луганськ 677 639,38 КАТП-1628 м.Кременчук 431 000,00 iншi 2 455 462,62 Всього: 50 218 973,10 Дебiторська заборгованiсть ВАТ "КВБЗ" за виданими авансами на 31.12.2010р. (рядок 180 ф.1 "Баланс") Назва пiдприємства Мiсто Сума, тис. грн.. ОАО Нижнетагильский МетКом Нижнiй Тагiл 19 486 112,72 Днiпро-_нвест-Буд Днiпропетровськ 14 312 114,91 ОАО Северсталь Череповець 21 130 859,85 ТОВ МД Холдинг Київ 25 398 309,49 Medcom Sp. z o.o. Київ 5 237 363,75 J.B. Plus s.r.o. Чехiя 12 977 614,50 ГУ РС ФЖТ Москва 2 730 533,36 КФ Полтаваоблэнерго Полтва 1 277 118,16 OU Altino Grupp Естонiя 19 176 968,12 ООО "Газпромпостач" Київ 4 878 797,22 Amsted Rail США 4 621 036,57 ООО "ИНТЕРПАЙП УКРАИНА" Днiпропетровськ 4 016 726,40 ТОВ "А.Стакi-Рейл" Малин 2 862 504,72 НКМЗ Краматорськ 2 097 720,00 ЗАО УБТ - Уралвагонзавод Нижнiй Тагiл 1 882 507,77 EC Engineering Польща 1 760 935,80 Hubner GmbH Нiмеччина 1 473 099,61 ОАО Уральская Кузница Чебаркуль 1 217 391,84 ContiTech Luftfedersysteme GmbH Нiмеччина 1 129 431,71 iншi 13 928 767,09 Всього 161 595 913,59 Власний капiтал. Власним капiталом товариства є частина в активах, що залишається пiсля вирахування зобов'язань пiдприємства. Статутний капiтал товариства складає 86 009 664 грн., який розподiлено на 114 679 552 простих iменних акцiй номiнальною вартiстю 0,75 грн. кожна. Станом на 31.12.2010 р. державна частка вiдсутня. Аналiтичний облiк статутного капiталу ведеться на балансовому рахунку 40 "Статутний капiтал" без порушень. Кредиторська заборгованiсть. Облiк кредиторської заборгованостi Товариства, яка визначена на дату складання балансу, вiдповiдає вимогам викладеним в П(С)БО № 11 "Зобов'язання". Кредиторська заборгованiсть, за якою минув строк позовної давностi, не встановлена. Iнвентаризацiю кредиторської заборгованостi на дату складання фiнансової звiтностi Товариством проведено. Станом на 31.12.2010 року довгостроковi зобов'язання вiдсутнi. Поточнi зобов'язання станом на 31.12.2010 р. становлять, тис.грн.: короткостроковi кредити банкiв - 59 500 кредиторська заборгованiсть за товари, роботи, послуги - 32 073 з одержаних авансiв - 324 226 за розрахунками з бюджетом - 33 210 за розрахунками зi страхування - 7 861 за розрахунками з оплати працi - 14 901 внутрiшнi розрахунки - 3 478 з учасниками - 10 146 Кредиторська заборгованiсть ВАТ "КВБЗ" за товари, работи та послуги на 31.12.2010р. (рядок 530 ф.1 "Баланс") Назва пiдприємства Мiсто Сума, тис. грн. АТ "Ерде Банк" Київ 4 000 000,00 OU Stiffler Естонiя 3 603 544,56 ЗАТ ВТФ Трансмашэкспорт Москва 2 384 378,04 ТОВ "Сталь-Iнвест" Луганськ 1 944 077,20 Регiон Донецьк 1 793 520,01 ТОВ "Альянс-7" Днiпропетровськ 1 516 044,00 ТОВ " Лакофарбовий з-д " Аврора" Черкаси 1 433 482,89 IСД Донецьк 1 122 086,96 ЖД Транспорт ПЕСА Польща 1 046 302,94 ВАТ "Днiпровагонмаш" Днiпродзержинськ 941 920,00 ВАТ Транспневматика Первомайськ 855 553,16 ЗАТ "ЛУГЦЕНТРОКУЗ" Луганськ 844 800,00 ТОВ ВКМ-Лизинг Авто Москва 758 275,22 ДП "ЛК-Металургия" АТ "З-Д "Ленинсь Київ 717 823,50 ТОВ "Сетав Стальсервiс" Днiпропетровськ 631 887,12 ЧЕРКАСИТРАНСГАЗ Черкаси 629 049,26 Brocolor Lackfabrik GmbH Нiмеччина 620 661,70 ТОВ "Черниговский ковальский з-д" Чернiгiв 576 047,32 ТОВ"Хартрон-Єкспресс-ЛТД" Харкiв 474 139,38 ДП. Ланквитцер-Украина Львiв 358 883,41 Завод " Екватор" Миколаїв 352 284,00 ТОВ НПП "Восток" Днiпропетровськ 335 664,00 ДП Київське проектно-констр.ТБ Київ 317 058,24 iншi 4 815 602,75 ВСЬОГО 32 073 085,66 Кредиторська заборгованiсть ВАТ "КВБЗ" за одержанi аванси на 31.12.2010р. (рядок 540 ф.1 "Баланс") Назва пiдприємства Мiсто Сума, тис. грн. ВАТ ВТБ-Лизинг Москва 153 527 281,25 Пасажирська служба Пiвден.залiзницi Харкiв 91 035 162,00 ТОВ Первая Грузовая Компания Москва 57 490 500,34 ТОВ "Торгтранссалекс" Марiуполь 8 623 817,88 ТОВ "Транс-Групп" Київ 3 312 000,00 ТОВ МетПромГрупп Москва 2 447 470,96 ТОВ НПП "Восток" Днiпропетровськ 1 898 418,00 ТОВ АТП Спектр Ростов-на-Дону 1 108 506,63 ПП "Дельта-3" Київ 900 120,00 АТ Скiнест Рейл Естонiя 630 542,32 ЗАТ Sviesos Spektras Литва 548 085,16 Makala Services S.A. Британськi Вiрджинськi острови 463 249,89 SAS А.М.В. Францiя 425 806,86 iншi 1 814 996,68 ИТОГО 324 225 957,97 Поточнi зобов'язання вiдображаються в балансi товариства за сумою їх погашення.

 

Фiнансова звiтнiсть ПАТ "Крюкiвський вагонобудiвний завод" за 2011 рiк складалася згiдно вимог П(С)БО, своєчасно i у повнiй мiрi. Бухгалтерськiй облiк в Товариствi ведеться за журнально-ордерною формою та вiдповiдає вимогам, викладеним в Законi України "Про бухгалтерськiй облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi" № 996-XIV вiд 16 липня 1999 р., з урахуванням змiн та доповнень. У 2011 роцi облiкова полiтика актуалiзована у зв'язку з прийняттям нових або внесення змiн та доповнень до вже iснуючих П(С)БО та iншими змiнами у чинному законодавствi, що регулює систему бухгалтерського облiку в Українi. Визнання, класифiкацiя та оцiнка активiв в бухгалтерському облiку в товариствi проводиться у вiдповiдностi з П(С)БО № 8 "Нематерiальнi активи", № 9 "Запаси", № 7 "Основнi засоби" та iншими П(С)БО якими визначаються активи. Основнi засоби. На акцiонерному товариствi до основних засобiв вiдповiдної групи залiковуються матерiальнi об'єкти, якi товариство утримує з метою використання їх у процесi виробництва або постачання товарiв, надання послуг, здавання в оренду iншим особам або для здiйснення адмiнiстративних i соцiально-культурних функцiй, очiкуваний строк корисного використання (експлуатацiї) яких бiльше одного року (або операцiйного циклу, якщо вiн довший за рiк). До малоцiнних необоротних матерiальних активiв вiдносяться малоцiннi предмети, строк використання яких бiльше одного року. Амортизацiя основних засобiв нараховується згiдно П(С)БО № 7 "Основнi засоби", прямолiнiйним методом. По малоцiнним необоротним матерiальним активам амортизацiя за звiтний перiод нараховувалася в першому мiсяцi їх використання в розмiрi 100% вiд їх вартостi, у вiдповiдностi до вимог П(С)БО № 7 "Основнi засоби". Iнвентаризацiю основних засобiв на дату складання фiнансової звiтностi товариством проведено. Станом на 31.12.2011 року основнi засоби акцiонерного товариства по залишковiй вартостi складають: 453 619 тис.грн. Вiдстроченi податковi активи. По рахунку вiдстроченi податковi активи вiдображається сума податку на прибуток, яка пiдлягає вiдшкодуванню у наступних податкових перiодах в результатi тимчасової рiзницi мiж облiковою i податковою базами оцiнки. Станом на 31.12.2011 року вiдстроченi податковi активи складають 41 336 тис.грн. Запаси. В акцiонерному товариствi запаси вiдображаються в бухгалтерському облiку i звiтностi товариства за первiсною вартiстю. Оцiнка запасiв при вiдпуску у виробництво та реалiзацiю здiйснювалася за методом середньозваженої вартостi. Вартiсть малоцiнних швидкозношуваних предметiв списується на собiвартiсть реалiзованої продукцiї в розмiрi 100% в момент передачi зi складу в експлуатацiю i виключається зi складу активiв з подальшою органiзацiєю оперативного кiлькiсного облiку таких предметiв за мiсцями їх експлуатацiї та матерiально вiдповiдальними особами протягом строку їх фактичного використання. Iнвентаризацiю запасiв на дату складання фiнансової звiтностi Товариством проведено. Виробничi запаси станом на 31.12.2011 року становлять: 650 452 тис.грн. Дебiторська заборгованiсть. Дебiторська заборгованiсть - сума заборгованостi дебiторiв (юридичних та фiзичних осiб, якi внаслiдок минулих подiй заборгували товариству певнi суми грошових коштiв, їх еквiвалентiв або iнших активiв) акцiонерного товариства на певну дату. Дебiторська заборгованiсть визнається активом, якщо iснує ймовiрнiсть отримання товариством майбутнiх економiчних вигод та може бути достовiрно визначена її сума. Облiк дебiторської заборгованостi акцiонерного товариства, яка визначена на дату складання балансу, вiдповiдає вимогам викладеним в П(С)БО № 10 "Дебiторська заборгованiсть". Дебiторська заборгованiсть, за якою минув строк позовної давностi, не встановлено. Iнвентаризацiю дебiторської заборгованостi на дату складання фiнансової звiтностi товариством проведено. Станом на 31.12.11 р. дебiторська заборгованiсть (р.160, 170, 180, 200 балансу) становить 739 840 тис.грн.; iнша дебiторська заборгованiсть (р.210 балансу) станом на 31.12.2011 року - 1 191 тис.грн. Дебiторська заборгованiсть станом на 31.12.11 р., тис.грн.: Дебiторська заборгованiсть ПАТ "КВБЗ" за товари, роботи, послуги на 31.12.2011р. (рядок 161 ф.1 "Баланс") Назва пiдприємства Мiсто Сума, тис. грн. КП "Теплоэнерго" Кременчук 6661992,08 ОАО КЭТЗ "Сатурн" Севастополь 1044475,20 Пасажирська служба Пiвден.залiзн Харкiв 60690108,00 ДТГО "Пiвд.-Захiд.залiзниця" Київ 8577846,68 ООО"Транс-Групп" Київ 23154366,00 КП "Киевский метрополитен" Київ 3636422,03 Солонянская ИК№ 21 Аполонiвка 457852,84 ОАО "Дизельный завод" Кривий рiг 586600,00 Предприятие Желтоводск.колонии Жовтi Води 356886,08 РОРУП Белжелдорснаб Бiлорусiя 2298046,54 iншi 1541011,80 Всього: 109005607,25 Дебiторська заборгованiсть ПАТ "КВБЗ" за виданими авансами на 31.12.2011р. (рядок 180 ф.1 "Баланс") Назва пiдприємства Мiсто Сума, тис. грн.. ООО "ИНТЕРПАЙП УКРАИНА" Днiпропетровськ 5180279,02 НКМЗ Краматорськ 473100,00 КФ Полтаваоблэнерго Кременчук 1188084,02 OU Altino Grupp Естонiя 28284217,50 ГНПО "Коммунар" Харкiв 22566000,00 Medcom Sp. z o.o. Польща 14100224,10 ОАО Северсталь Росiя 13461298,05 Amsted Rail International. Inc США 9784024,49 ВАТ Запорiзький металургiйний з-д Запорiжжя 6861759,78 Полтавська МИТНИЦЯ Полтава 5969180,17 TraktionsSysteme Austria GmbH Австрiя 3454369,92 ПАТ"КРЕМЕНЧУГГАЗ" Кременчук 3195134,55 НАК "Нафтогаз України" Київ 2744928,00 ВАТ "Укрелектроапарат" Хмельницьк 2490062,40 ОАО НПК Уралвагонзавод Росiя 2300370,66 ЗАО"Днепровский з-д"Алюммаш" Днiпропетровськ 2291356,54 УКРНИИВ Кременчук 2275200,00 DAKO-CZ, a.s. Чехiя 2142629,69 ООО Торговый Дом КВСЗ Росiя 2 097 211,63 ЧП "Металлобаза" Первомайськ 2012054,40 Ф-МА "ТРАНС-ТУР" Полтава 1852903,00 ООО Торговый Дом КВСЗ Росiя 1741832,83 ТОВ "Метiнвест-Україна" Донецьк 1580222,67 iншi 15608790,58 Всього 153655234,00 Власний капiтал. Власним капiталом товариства є частина в активах, що залишається пiсля вирахування зобов'язань пiдприємства. Статутний капiтал товариства складає 86009664 грн., який розподiлено на 114679552 простих iменних акцiй номiнальною вартiстю 0,75 грн. кожна. Станом на 31.12.2011 р. державна частка вiдсутня. Аналiтичний облiк статутного капiталу ведеться на балансовому рахунку 40 "Статутний капiтал" без порушень. Кредиторська заборгованiсть. Облiк кредиторської заборгованостi акцiонерного товариства, яка визначена на дату складання балансу, вiдповiдає вимогам викладеним в П(С)БО № 11 "Зобов'язання". Кредиторська заборгованiсть, за якою минув строк позовної давностi, не встановлена. Iнвентаризацiю кредиторської заборгованостi на дату складання фiнансової звiтностi товариством проведено. Станом на 31.12.2011 року довгостроковi зобов'язання вiдсутнi. Поточнi зобов'язання станом на 31.12.2011 р. становлять, тис.грн.: короткостроковi кредити банкiв - 57 939 кредиторська заборгованiсть за товари, роботи, послуги - 56 329 з одержаних авансiв - 456 546 за розрахунками з бюджетом - 3 005 за розрахунками зi страхування - 9 239 за розрахунками з оплати працi - 17 103 внутрiшнi розрахунки - 89 з учасниками - 2 151 Кредиторська заборгованiсть станом на 31.12.11 р., тис.грн.: Кредиторська заборгованiсть ПАТ "КВБЗ" за товари, работи та послуги на 31.12.2011р. (рядок 530 ф.1 "Баланс") Назва пiдприємства Мiсто Сума, тис. грн. ОАО "Днепровагонремстрой" Днiпропетровськ 11303128,00 ОАО Центросвармаш Росiя 5616291,28 ТОВ "ПКПП МДС" Днiпропетровськ 4902857,79 ЗАО ВТФ Трансмашэкспорт Росiя 4846183,74 ОАО Транспневматика Росiя 3782369,25 OU Stiffler Естонiя 2594113,89 Grammer Railway Interior GmbH Нiмеччина 1429058,76 Medcom Sp. z o.o. Польща 1379523,06 Регiон Донецьк 1302714,77 ООО "Сталь-Инвест" Луганськ 1296145,15 SAPI SuA GmbH Нiмеччина 1127851,00 ТОВ"Черниговский ковальский з-д" Чернiгiв 917516,49 ДП" ЛК-Металургия"АТ"З-Д"Ленинска кузня Київ 909792,00 УКРНИИВ Кременчук 879 504,00 Amsted Rail International. Inc США 832409,32 ТОВ " Лакофарбовий з-д " Аврора" Черкаси 810261,11 ЧП "Сталит" Запорiжжя 810240,00 iншi 11588580,16 Всього 56328539,77 Кредиторська заборгованiсть ПАТ "КВБЗ" за одержанi аванси на 31.12.2011р. (рядок 540 ф.1 "Баланс") Назва пiдприємства Мiсто Сума, тис. грн. ТОО Лига Импорт Каз 161279999,10 Ironsale LLC Швейцарiя 104218515,63 ООО ТрансФин-М Росiя 92706333,00 АО Пассаж. Лизинг.Вагонная К-я Росiя 34227075,83 ООО Мостлизинг Росiя 32085287,50 Snowdon Capital LLP Великобританiя 26565087,50 ТОО ТрансМашГрупп Росiя 1518780,00 SIA Skinest Latvija Латвiя 678702,06 ООО ПНФ "ДСВ" Київ 520000,00 iншi 2746378,29 Всього 456546158,91 Поточнi зобов'язання вiдображаються в балансi товариства за сумою їх погашення.

Висновок

Інша інформація, яка може бути істотною для оцінки інвестором фінансового стану та результатів діяльності емітента, у тому числі, за наявності, інформацію про результати та аналіз господарювання емітента за останні три роки у формі аналітичної довідки в довільній формі

Фiнансовий стан ПАТ "КВБЗ" за останнi три роки: Показник 2009 2010 2011 Доход (виручка) вiд реалiзацiї, тис.грн. 1464421 4623635 6417507 Чистий прибуток, тис.грн. 71465 298624 680222 Власний капiтал, тис.грн. 1202510 1501126 2068728 Оборотнi активи, тис.грн. 1118261 1481597 2127309 Поточнi зобов'язання, тис.грн. 324090 493696 611691 Капiтальнi iнвестицiї, тис.грн. 53123 55541 186677 Середньосписочна чисельнiсть, чол. 6959 7128 8030 Середня зарплатня 1-го робiтника за середньосписочною штатною чисельнiстю, грн. 2097 3930 4356 За всiма основними показниками дiяльностi пiдприємства протягом останнiх трьох рокiв спостерiгається динамiчне зростання та покращення його загального фiнансового стану.

 

1 19

Москвы вот-вот осуществятся. Но вдруг ее натиск словно

 

натыкается. на невидимую стену. Во время Ливонской войны Иван IV на короткий срок занимает Полоцк, но удержать его не может. В середине XVII в., после присоединения к России Украины, царские войска за­нимают всю территорию Великого княжества (с 1569 г. входившего в состав Речи Посполитой «обоих народов», сохраняя все атрибуты собственной государственности), гарнизон Алексея Михайловича стоит в Вильно. Если верить работам историков 50-х годов XX в., написанным к юбилею этих событий, местное население поголовно поднялось на борьбу против «панов» и радовалось перспективе воссоединения. Но вдруг все меняется словно по мановению волшебной палочки: шляхта, недавно присягнувшая царю, берется за оружие, восстают против царских гарнизонов белорусские горожане. В конечном итоге по миру с Речью Посполитой Московское го­сударство получает здесь только Смоленское воеводство (т. е. земли, завоеванные у нее же полувеком раньше), и государственная территория Великого княжества Ли­товского вплоть до 70-х годов XVIII в., т. е. до разделов Речи Посполитой, сохраняется в границах, сложившихся в XVI в.

Многие поколения историков убедительно доказыва­ли существование в Белоруссии и на Украине стремления к- воссоединению с Россией. В научный оборот введено множество документов, несомненно подтверждающих та­кую ориентацию в конце XVI—XVII вв. определенных кругов восточнославянского населения Великого княже­ства,— церковные сочинения, послания священнослужи­телей, горожан, казаков и других групп населения к мо­сковским государям. Однако еще Б. Н. Флоря, специаль­но изучавший этот вопрос, в 70-х годах XX в. в конце концов констатировал, что «в XVI в. объединительная политика Русского государства не встретила сильной поддержки со стороны населения Украины и Белорус­сии». Их точку зрения отражали местные летописи, дру­гие литературные сочинения, в том числе панегирик кня­зю Константину Острожскому, представителю рода, много сделавшего для защиты православия, развития славянской культуры в Литве. Острожского и его воинов, одержавших в 1514 г. победу над московскими войсками под Оршей, автор этого сочинения сравнивает с героями античной и библейской истории, прославляет своего госу­даря — «Великославного» Сигизмунда Казимировича,

 

победившего «недруга своего Василия Московского», и провозглашает «гетману, его, вдатному князю Констан­тину Ивановичу Острожскому, дай боже здоровье и ща-стье вперед летнее; как ныне побил силу великую мо­сковскую, абы так побивал сшитую рать татарскую». Слова эти написаны не по-латыни, не по-польски: они принадлежат «русину», видевшему в Великом княжестве Литовском и Русском свое государство, а в Московском Великом княжестве — противника, столь же опасного, как хищные крымские мурзы.

Сохраняя традиции Киевской Руси, сознание исто­рической общности (оно присутствует в трудах многих публицистов XVI—XVII вв.), летописцы, политики Мо­сквы и Великого княжества проецировали в современ­ность образы прошлого, нередко забывая о реальных различиях в развитии земель, входивших в состав этих государств.

Киевская Русь — держава, названная Марксом «им­перией Рюриковичей», повторила судьбу империи Карла Великого, распавшейся на несколько независимых ко­ролевств. На обломках Киевской Руси также возникли два государства, сохранявшие традиции древнерусской культуры, восточнославянской в своей основе (хотя и во­бравшей в себя элементы культуры неславянских наро­дов — финских и тюркских племен на севере и востоке, балтов — на северо-западе).

История Великого княжества интересна для историка России, в частности, как альтернативный вариант раз­вития ее государственного строя у восточных славян в период феодализма. Мы уже не раз говорили, что и Московская, и Литовско-Русская державы сложились на преимущественно восточнославянской основе, на госу­дарственной территории Киевской Руси, хотя включали также земли, древнерусскому государству ранее не при­надлежавшие. Даже В. Т. Пашуто, отрицающий преемст­венность Великого княжества Литовского по отношению к древнерусской государственности, констатирует харак­терный для него «синтез раннефеодальных институтов незавершенного феодализма коренной Литвы с более раз­витыми институтами феодально-раздробленного строя подчиненных ей нелитовских земель». Мы уже говорили и о том, что в общественном строе, в судебных делах западнорусских земель следы древнерусской традиции проявлялись нередко отчетливее и ярче, чем во Влади­мирской Руси. В развитии обеих держав можно отметить

некоторые черты сходства, даже прямого заимствования (так, русские законодательные памятники XVI-—XVII вв. использовали Литовские статуты — юридические своды, вобравшие, в свою очередь, элементы русского обычного права, отражавшие нормы «Русской правды», а русское поместное землевладение, возможно, восходит не только к византийской пронии,.но и к нормам условного землевладения, характерного для Литвы в XV в.). Уже упоминалось, что почти одновременно (в конце XVI в.) завершается в них закрепощение крестьян...

Но различия в политическом строе, а затем и религи­озные различия все больше «разводят» эти государства. Различия эти проявляются уже в- период образования Литовско-Русской и Московской монархий. Московские князья, особенно со времен Ивана III, активно разруша­ют сложившиеся раньше структуры уделов, «выводят» из них местных феодалов, ликвидируют (как это было в Нов­городе и Пскове) городские свободы. Правительство Ве­ликого княжества Литовского и Русского идет совсем по другому пути. Сложившись как федерация в результате компромисса между местными феодалами и литовской династией, Великое княжество предлагает своим новым подданным гарантию сохранения «старины», т. е. пре­жних форм собственности, местного уклада, политичес­ких прав населения (разумеется, при условии признания своей верховной власти и участия в общегосударственных делах, прежде всего военных походах). Уже упоминав­шийся привилей.1447 г., пожалованный всему боярству княжества, предоставил боярам право вотчинного суда, лишив государя права вмешиваться во взаимоотношения феодалов с их подданными.

Напротив, в Московской Руси государство стремится ограничить судебные права феодалов, укрепляя тем са­мым их зависимость от своей власти. В Великом княжест­ве Литовском и Русском на протяжении XVI в. ослабе­вала зависимость феодалов от государя в земельных делах. В России, как известно, именно в тот период активно развивалось уже упоминавшееся поместное зем­левладение, укреплявшее связь феодала с сюзереном. В Великом княжестве расширяются и права горожан. Развитие городского самоуправления по образцу типич­ного для Европы магдебургского права при всем несовер­шенстве этой системы способствовало созданию самоуп­равляющихся городских общин, способных защищать со­словные права горожан в столкновениях с королевскими

 

122
чиновниками и отдельными феодалами. В строе Вели­кого княжества, первоначально очень «традиционном» и даже консервативном, все более отчетливо заметно влияние «общеевропейских», прежде всего польских, об­разцов. Его строй в конце XIV— первой половине XVI в. трансформируется от почти неограниченной монархии к шляхетской демократии, обеспечивающей, впрочем, эффективное и сильное сословное представительство фак­тически лишь феодалам (участие в сеймах XVI—XVIII вв. городов ограничивалось присутствием депутатов столи­цы, имевших лишь совещательный голос). Слабость го­сударственной власти, ограниченной сеймом, станет при­чиной многих неудач Речи Посполитой «обоих народов», возникшей в 1569 г. в результате подписанного в Лю- блине соглашения о вечной унии Польши и Великого княжества. Вряд ли стоит идеализировать строй шля­хетской демократии, но, с другой стороны, нет нужды уже на начальном этапе ее развития усматривать в ней зло и видеть в самодержавии, абсолютизме единственный вариант развития, способный сохранить мощь и силу государства.

Опыт Великого княжества Литовского и Русского по- казывает, что на восточнославянских землях было воз- можно создание не только азиатской деспотии Ивана Грозного, но и достаточно эффективное функционирова- ние демократических институтов многонационального государства, в течение длительного периода довольно успешно решавшего свои многочисленные проблемы.

Итак, возможно ли все же было единство Руси? Мы попытались показать несколько моментов нашей исто­рии, когда такая перспектива представлялась довольно реальной. Но вплоть до XV в. подобный вариант развития восточнославянских земель был возможен лишь на основе политической программы Великого княжества Литовского и Русского.

Что мог бы дать Руси предложенный Гедиминовича-ми вариант объединения? Быть может, иные формы госу­дарственного устройства (вместо самодержавия — со­словное представительство, сохранение региональных особенностей в течение более длительного времени), свержение ордынского ига раньше, чем это произошло в действительности, выход к Балтике за три-четыре века до Петра I, более смелое включение в местную культуру западноевропейских элементов, решительное восстанов­ление разорванных ордынским нашествием связей с За-

падной Европой. Существовала ли при этом сколько-нибудь реальная угроза восточнославянской самобытной культуре? Разумеется, нетгдаже в конце XVI в., после унии с Польшей, когда уже началась полонизация местного господствующего класса, новый свод законов Великого княжества — Литовский статут 1588 г. гласил: «А писар земский мает (должен.— С. Д,) по руску литерами (буква­ми.— С. Д.) и словы рустами все листы, вьшисы и позвы (повестки.— С. Д.) ггасати, а не иншим языком и словы», и это правило сохранялось до конца XVII в. Один из составителей Статута 1588 г., потомок брянских бояр, канцлер Лев Сапега, в предисловии к нему писал, что стыдно не знать своих законов «нам, которые не обчым (чужим.— С. Д.) каким языком, але своим власным (соб­ственным.— С. Д.) права описанью маем (имеем.— С. Д.)». На русском языке велось все делопроизводство великокняжеской канцелярии, местных органов власти (в том числе и в коренной Литве). Можно себе представить, какое колоссальное влияние на культуру этого государства оказало бы присоединение к нему и Северо-Восточной Руси! Но уже в конце XV— начале XVI в. в Восточной Европе довольно четко разграничиваются сферы влияния между литовским и московским объединительными цент­рами. Нарастающие различия в строе этих государств и, в частности, более привилегированное положение жите- лей Великого княжества, и в первую очередь — местных феодалов по сравнению с феодалами Московской Руси, отнюдь не способствуют широкой популярности среди них «московской» программы объединения. Отсюда ре­шительное нежелание признать власть московского госу­даря, тот «государственный патриотизм», за который их почему-то упрекают современные историки. В конечном счете выдвинутая в конце XV— начале XVI в. московс­кими князьями программа «воссоединения» представля­ла собой политическую химеру, призванную обосновать аннексию пограничных земель Великого княжества. Си­туация изменится в XVII в., в связи с обострением в Речи Посполитой религиозных противоречий в период контр­реформации. Тогда Украина, где этот процесс будет осложнен национальными противоречиями в результате ее колонизации польской шляхтой, в ходе восстания Хме­льницкого после долгих колебаний все же признает сюзе­ренитет московского государя (безуспешно пытаясь со­хранить реальную автономию). В Белоруссии и Литве, как покажет ход русско-польской войны середины XVII в.,

власть царизма, установленная ненадолго, будет сброше­на — так отторгает здоровый организм чужеродное тело. И лишь в конце XVIII в. «железом и кровью» присоединены будут белорусские и литовские земли к Российской империи.

Причины непопулярности в Великом княжестве «объ­единительной» политики царизма, а прежде — московс­кого великокняжеского правительства понятны: наиболее влиятельную часть местного населения (бояр-шляхту и горожан) сложившийся в этом государстве строй устра­ивал больше, чем централизаторская политика российс­ких государей. (Характерно, что через год после вступле­ния в Смоленск Василия Ивановича в городе был рас­крыт заговор с целью восстановления власти короля Сигизмунда I, в котором участвовал и местный архиепи­скоп, за год до этого приветствовавший «православного государя».) Сложнее понять другое: почему объедини­тельная программа Великого княжества не нашла успеха во Владимирской Руси?

Прежде всего, мы должны констатировать, что пози­ция княжеств северо-востока по отношению к Великому княжеству не была однозначной. Там, несомненно, суще­ствовали две сильные партии — пролитовская (господст­вовавшая в Твери и довольно сильная в Новгороде и Пскове) и промосковская. Фактически единственным последовательно «антилитовским» княжеством этого ре­гиона было Московское, добившееся лидерства и в случае победы Гедиминовичей терявшее гораздо больше, чем все остальные. Московские князья, как мы видели, в неко­торые периоды сотрудничали с Великим княжеством Ли­товским и Русским, однако в конечном итоге они, как любой претендент на власть в Северо-Восточной Руси, были заинтересованы в устранении его влияния в своем регионе — влияния, способного свести на нет роль мест­ного лидера. Аналогичную позицию занимало боярство, связавшее себя с этим политическим центром. Что осо­бенно важно, фактически именно Москву поддерживала и православная церковь, что определило довольно устой­чивую (за редкими исключениями) оппозицию иерархии политике Гедиминовичей. В Московском княжестве их объединительная программа встретила сильного сопер­ника, и ее реализация натолкнулась на непреодолимые препятствия (хотя власть Гедиминовичей, гораздо менее обременительная, чем московская, устроила бы многих, в том числе и последних удельных князей, именно в Вели­ком княжестве искавших убежища).

ЗАКЛЮЧЕНИЕ.. 78

СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ... 79

 

ПРИЛОЖЕНИЯ.. 85