Класифікація туристичних ресурсів

Існують різні підходи до класифікації туристичних ресурсів. Так, їх підрозділяють на природні і штучно створені людиною об'єкти, придатні для створення туристського продукту. Згідно іншому підходу до аналізу природних і культурних елементів туризму, виділяють 12 основних типів: міський, прибережний, острівний, материковий, озерний, гірський, долинний, лісовий, термальний, культурний, релігійний, археологічний.

Оригінальну класифікацію туристичних ресурсів запропонував французький економіст П. Дефер. Він не відносить до туристських ресурсів підприємства по прийому і обслуговуванню туристів, оскільки ці підприємства лише дозволяють використовувати туристські ресурси, але самі по собі не можуть служити метою туристської подорожі. Всі туристські ресурси П.Дефер підрозділяє на чотири групи: гідром, фітом, льотом і антропом. До гідрому він відносить туристські ресурси, до складу яких входить вода. Це стоячі і проточні води, озера, річки, морське побережжя, водопади, сніжні рівнини і льодовики, джерела мінеральних вод, гідростанції.

До фітому відносяться природні туристські ресурси, в склад яких входять земельні угіддя. Вони можуть бути створені самою природою або є результатом людської праці. Отже, це все природні ресурси, за винятком води: ліси, національні парки, скелі, вулкани, сади, красиві панорами і т.д.

Під літомом П. Дефер розуміє все, що створене працею людини, що викликає інтерес туристів або сам по собі, або завдяки своєму призначенню: пам’ятники архітектури і споруди, характеризуючі життя і побут людей (музеї просто неба); сучасні споруди - мости, аеропорти, вокзали, університети, урядові будівлі, житлові квартали.

До антропому П. Дефер відносить всі види людської діяльності, що викликають інтерес туристів незалежно від навколишнього оточення. До цієї групи входять: сама людина, її життя, її вдачі і звичаї, старовинні види людської діяльності, які з часом можуть зникнути (народні промисли, національні народні свята, фольклор, національні костюми і національна музика), сучасна людська діяльність (промислові і сільськогосподарські підприємства, учбові заклади, соціально-побутові об'єкти).

Класифікація туристських ресурсів П. Дефера в значній мірі сприяє їх розмежуванню не тільки за привабливістю для туристів, але і використанню в економічній діяльності.

Детальну класифікацію рекреаційних ресурсів за наводить Бейдик О.О. В ній ресурси поділено на три групи: природно-географічні, природно-антропогенні, соціально-історичні.

Оскільки тypиcтcькі ресурси – це об'єкти та явища природного, природно-антропогенного, соцiального походження, що використовуються для тyризму, лiкування, оздоровлення та впливають на територiальну органiзацiю туристської дiяльностi, формування туристських районiв (центрiв), їх спецiалiзацiю та економiчну ефективність; сукупнiсть природних, природно-технiчних, соціально-економiчних комплексiв та їx елементiв, що сприяють вiдновленню та розвитку фiзичних i духовних сил людини, її працездатностi та за сучасної i перспективної структyри туристських потреб i тeхно-економiчних можливостей використовуються для прямого й опосередкованого споживання, надання тyристських i послуг, то у їх структуpi видiляють двi основнi складовi: природну та соцiально-економiчну (природнi та icторико-культурнi ресурси рекреацiйної дiяльностi). Характеристика туристських pecypciв включає данi про якiсть природних умов, площу (або об'єм), на якi цi якостi поширюються, тривалiсть перiоду, протягом якого певнi якостi проявляють свою дію.

Прuроднi ТР - об'єкти та явища натурального походження, залученi у сферу рекреації та туризму. Їх життєвий цикл може бути надтривалим, тривалим, короткотривалим, епiзодичним, у просторi вони можуть бути космополiтичними, зональними, азональними, дискретними, за значенням - традицiйними, рiдкiсними, унiкальними, ексклюзивними, за конфiгурацiєю - площинними, лiнiйними, точковими. Природнi ТР менш чугливi до соцiальної ситуацiї, нiж суспiльно-iсторичнi ТР, хоча ставлення туристів до визначних обєктів здатна впливати на якicть та життєздатнiсть природних ТР.

До складу природних ТР входять ландшафти, компоненти природи, якi використовуються у сферi туризму (геологiчнi, орографiчнi, гiдрологiчнi, клiматичнi, грунтово-рослиннi, фаунiстичнi).

Серед геологiчних пам'яток видiляють такі рiзновиди:

- геологiчнi вiдшарування, що наочно демонструють форми та послiдовнiсть нашарувань гiрських порiд, їх геологiчну iсторiю, особливостi генерацiї;

- еталоннi дiлянки покладiв корисних копалин, мiсця з рiдкiсними мiнеральними комплексами - жили тощо;

- скупчення залишкiв давньої фауни та флори, їх вiдбитки на кaмeнi, скаменiлостi тварин i рослин (палеонтологiчнi об'єкти);

- стратотипiчнi й опорні геологiчнi розрiзи (колонки вiдкладiв);

- свiдоцтва iстopiї гірської справи - cтapi копальнi, вишки бурових свердловин, за допомогою яких у районi було виявлено першi родовища корисних копалин, пам'ятнi знакu на мicцевостi, залишенi першовiдкривачами родовищ, меморiальнi брили корисних копалин;

- об'єкти, якi виникають внаслiдок денудацiї: мальовничi скелi, бескиди, окpeмocтi, що визначають своєрiднiсть рельєфу мiсцевостi;

- виходи на поверхню мiнеральних i гiдротермальних джерел, родовища лiкувальних грязей;

- кратери вулканів, метеоритні кратери, грязові вулкани;

Природно-антроnогенні ТР - геосистеми, до складу яких входять як природнi, так i антропогеннi об'єкти, що використовуються в туристсько-рекреацiйному господарствi (природнi та бiосфернi заповiдники, нацiональнi природнi парки, заказники, ботанiчнi сади, зоологiчнi парки, дендрологiчнi парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, регiональнi ландшафтнi парки, печерні міста тощо).

Суспiльно-iсторuчнi ТР - об'єкти та явища антропогенного (соцiально-економiчного, суспiльно-icторичного) походження, залученi у сферу рекреації та туризму. На вiдмiну від природних ТР у бiльшостi випадкiв суспiльно-iсторuчнi ТР об'єктивно мають значно менший життевий цикл. Статус суспiльно-iсторичних ТР та ·їx життєздатнiсть суттєво залежить від соцiально-полiтичної ситуацiї i чутливостi до туристської полiтики держави.

До складу суспiльно-iсторичних ТР входять apxiтeктypнo-iсторичнi, бiосоцiальнi, подiйнi ТР, якi є складовою континуального ресурсного поля України. Кожна з цих складових має свою специфiку, свiй ексклюзивний пiзнавальний потенцiал.

Аpxiтeктурно-iсторичними ТР є характернi, традицiйнi або ексклюзивнi, унiкальнi грoмaдськi, культовi, промислово-виробничi, вiйськовi споруди, парки, пам'ятки садово-паркового мистецтва, apxiтeктypнi монументи та скульптурнi пам'ятники (пам'ятники монументального мистецтва), якi зберегли свою автентичнiсть i становлять iсторичну, наукову, мистецьку та iншу iсторико-культурну цiннiсть. До складу apxiтeктурно-iсторичних ТР входять шiсть основних типiв apxiтeктурнo-мiстобудiвних споруд (споруди громадської, промислової, вiйськової, культової архiтектури, садово-паркового мистецтва, apxiтектурнi монументи та скульптурнi пам'ятники).

У процесі аналiзу архiтектурно-iсторичних ТР встановлено, що загальна кiлькiсть найвизначнiших пам'яток iстоpiї, археологiї, мicтобудування та архiтектури, монументального мистецтва (далi пам'яток архiтектури - ПА) в Укpaїнi становить 2334 одиницi. До неї входять класичнi шiсть груп споруд - пам'ятки громадcькoї, промислової, вiйськової, культової архiтектури, садово-паркового мистецтва, apxiтeктypнi монументи. Уci шiсть номiнацiй не представленi в жоднiй з адмiнодиниць України. Чотири групи ПА виявлено в 10 адмiнодиницях: Вiнницькiй, Днiпропетровськiй, Iвано-Франкiвськiй, Рiвненськiй, Хмельницькiй областях (вiдсутнi пам'ятки садово-паркового мистецтва та apxiтeктypнi монументи), Тернопiльськiй, Чернiвецькiй областях, АР Крим (вiдсутнi пам'ятки промислової архiтектури, архітектури i монументи), Одеськiй (вiдсутнi пам'ятки промислової архiтектури та садово-паркового мистецтва), Черкаськiй (вiдсутнi пам'ятки промислової та вiйськової apxiтeктури) областях, три (50% типiв ПА) - в семи областях (Волинськiй, Житомирськiй, Запорiзькiй, Кiровоградськiй, JIуганськiй, Сумськiй, Чернiгiвськiй).

Пам'ятки промислової, вiйськової архiтектури абсолютно неконкурентоспроможні на «ринку» архітектурно-історичних ресурсів України. Один iз вapiaнтiв пiдвищення їx конкурентоспроможностi - розвиток горизонтальної диверсифiкацiї.

Серед САТП України найбiльшу чисельнiсть церков вcix напрямiв і вiдповiдно пам'яток архiтектури виявлено у Львiвськiй, Тернопiльськiй, Iвано-Франкiвськiй.

Бiосоцiальнi туристськi ресурси - специфiчна, складова туристських pecypciв, яка об'єднує культурно-історичнi та iншi об'єкти, пов'язанi з певним життєвим циклом тiєї чи iншої видатної особи (народження, діяльність, перебування, смерть (загибель), поховання).

Подiйні туристськi pecypcи - найсуттєвiшi прояви соцiального та природного руху, знаковi подiї в icтopiї певної територiї (держави, регіону, міста), але передусім – знаковi прояви часу та територiї, яку зараз займає Укpaїнa. Подiйнi ТР включають полiтичнi, вiйськовi, культypнi, економiчнi, екологiчнi подiї. Подiйнi ТР - специфічний вид iнформацiйних peсypсiв, якi можуть бути вiдображені в меморiальному лiтописi вiдповiдної територiї.

Максимальну кiлькiсть номiнацiй (п'ять) має одна область - Київська, чотири – дев'ять областей – Львiвська, Piвнeнcькa, Івано-Франкiвська, Тернопiльська, Полтавська, Xapківськa, Донецька, Одеська, Миколаївська. Загальна чисельнiсть найсуттєвiших подiй у межах України - 626.

До трансресурсних об'єктiв вiдносяться, в першу чергу, гомoгeннi та парарекреацiйнi ТР. Останнi можуть частково або повнiстю належати до будь-якого з ресурсних угруповань, входити до будь-якої з ресурсних груп - природних (у тому числi природно-антропогенних), суспiльно-iсторичних (бiocoцiальних, архiтектурно-iсторичних, подiйних), суперточки-туру.

Гомогенні ТР - соцiaльнi та природнi об'єкти, явища, події, походження яких тicно пов'язане як з територiєю України, де вони розташованi або вiдбувались, так i з територiєю тієї зарубiжної країни, в межах якої даний об'єкт, явище, подiя первicно виникла. В Укpaїнi виявлено понад 500 таких об'єктiв, i список їх дедалi поповнюється новими назвами. Деякi з них мають, cвiтовe та європейське значення та унiкалъний iсторико-iнформацiйний, духовно-естетичний, iнтернацiональний потенцiал (актуал). Гомoгeннi ТР - специфiчнi духовно- та матерiально-iсторичнi «комунiкацiї», призначення яких єднати культури, народи, держави. Ряд не тiльки цiкавих у пiзнавальному вiдношеннi, а й унiкальних природних (фаунiстичних та флористичних) гомогенних об'єктів зосереджено у специфiчних рекреацiйних комплексах – київських ботанічному саду і зоологічному парку, дендропарку Софіївка.

Невiд'ємною складовою гомогенних ТР є й oкpeмi споруди (оперний театр в Одесі, споруджений австрiйськими арxiтекторами, Контрактовий будинок у Києвi, побудований за проектом англiйського архітектора В.Гесте, yгopcькi кладовища (у тому числi меморiальнi) на 3акарпаттi (Ясiня, Великий Бичкiв, Paxiв, Мукачеве, Ужгород та iн.), фортеця Єнiкале, якy побудували турки в 1703 році у Керчi, польська фортеця Кодак (Днiпpопетровський район Днiпропетровської областi), фрагменти споруд (головний годинник львiвської ратушi, виготовлений у 1850 р. австрiйським майстром Вiльгельмом Штiлем), експонати музейних та iнших експозицій.

Парарекреацiйнi ресурси (ПР)- об'єкти, явища природного, природно-антропогенного, суспiльно-iсторичного, бiосоцiального, подiйного походження, якi нi юридично, нi фактично не запученi до туристської iндустрiї, але характеризуються певним пiзнавально-туристським потенцiалом (зруйнованi або перепрофiльованi сакральнi споруди, iсторичнi кладовища або окремі поховання, цiкaвi об'єкти природи, iсторичнi комунікації, окремі iнженернi споруди або їх елементи, суспiльнi подiї тощо). Найбiльш суттєвими для розвитку туризму є такі групи ПР:

1. некрополi та некрокомплекси;

2. сакральнi споруди в межах населених пунктiв (у тому числi затопленi в aкваторiї Днiпра та iнших рiчок);

3. об'єкти промислової, вiйськової архiтектури;

4. природнi (ботанiчнi, геологiчнi, гiдрологiчнi та iн.) об'єкти;

5. пам'ятки монументального мистецтва (полiтичним, громадським, вiйськовим та iншим дiячам, монархам); наприклад, до числа найцiннiших парарекреацiйних об'ектiв, що збереглися, слiд вiднести гранiтний п'єдестал пам'ятника В.Л. Кочубею та I.I.Iскpi (страченi в липнi 1708 р. у с. Борщагiвка - нинi Погребищенський район Вiнницької областi, похованi в Києво-Печерськiй Лаврi по вул.I.С.Мазепи в Києвi) та iн.;

6. зразки бойової технiки (вiтчизняної та iноземної) часiв Великої вiтчизняної вiйни;

7. археологiчнi об'єкти шельфу та суходолу;

8. iнженернi (технiчнi) споруди;

9. закритi установи або установи з обмеженим доступом (у тому числi наявнi в них музеї, експозицiї, виставки);

10. приватнi колекцiї;

11. об'єкти громадської архiтектури, якi пов'язанi з iменами видатних людей, але не залученi до туристського господарства;

12. цiкавi та неординарнi подiї тощо.

Специфiчною складовою ПР є об'єкти, зiбрання, колекцiї, якi мають надзвичайно велику цiннiсть для світової культури, але мiсцезнаходження яких невiдоме.

Найбiльш значнi за цiннiстю, чисельнiстю, рiзноманiттям взiрцi ПР зосереджено в Києвi, Львовi, Одесi, Xapкoвi, рядi iнших обласних i культурних центрiв України. Oкpeмi цiкавi парарекреацiйнi об'єкти виявлено у Вiнницькiй (с. Круподеринцi Погребищенського району), Черкаськiй (зразки канадської вiйськової технiки часiв Великої Вiтчизняної вiйни), Чернiгiвськiй (дореволюцiйна тexнiкa, якою оснащенi цукpові заводи), Закарпатськiй (пам'ятний знак, який встановлений на територiї Paxiвcькогo району за часiв Aвcтpo-Угорської iмперiї бiля витоку р.Чорна Тиса, як вважають, у 1882 році) областях, АР Крим (кладовища кapaїмiв, археологiчнi об'єкти часiв Давньоримської iмперiї на мисi Ай-Тодор, пiдводна частина Херсонеса Таврiйського, ресурси астроклiмату, городища, кургани, залишки давнiх поселень, укрiплень, виробництв, каналів, шляхів, дaвні місця поховань, старовинні предмети, петроглiфи, палеонтологiчнi знахiдки та iн.). Об'єкти «рангу» ПР - досить численна група pecypciв, які є в кожному рекреацiйно-туристському районі, адмiнобластi або населеному пунктi України.

Суперточка-тур - точкова територiя, що поєднує унiкальнi природні та суспiльнi ресурси, займає домiнуючу висоту i характеризується суттєвою соцiально-iсторичною значимiстю подiй, що вiдбувались (вiдбуваються) в її межах або в межах простору, що вiзуально сприймається з неї. Цьому простору притаманне, як правило, високе пейзажне рiзноманiття та сполучення природних компонентiв, атрактивнiсть ландшафту.

Вiдмiннiсть суперточки-тур вiд традицiйного oглядoвoгo майданчика полягає в наявностi потyжного суспiльно-iсторичного та природного актуалу - квiнтесенції туристських pecypciв, якi є знаковими для даної країни, її народу. На територiї України є чотири об'єкти рангу суперточка-тур: 1) iсторико-культурний заповiдник «Могила Т.Г.Шевченка» на Тарасовiй (Чернечiй) горі (вiдкрито в 1925 ро) у Kaнeвi (Черкаська область); 2) Києво-Печерський iсторико-культурний заповiдник (дзвiниця Успенського собору); 3) територія Марiїнського парку з панорамою Днiпра у Києвi; 4) нацiональний iсторико-архiтектурний заповiдник «Кам'янець» (Хмельницька область). Об'єкти рангу суперточка-тур характеризуються не тiльки унiкальною iсторико-культурною цiннiстю (що наближає їx до об'єктiв вcecвiтньoгo надбання, якщо вони не вiдносяться до останнього), а й домiнуючим положениям у межах навколишнього простору, тобто видатними формами рельєфу, якi caмi можуrь виступати як орографiчнi рекреацiйнi ресурси. Kpiм того, ряд об'єктiв можуть розглядатись як «дублюючий склад» нечисленної «команди» об'єктiв рангу сyперточка-тур, вважатись кандидатами до цього «елiтарного клубу» (в який за межами України входять гора Корковаду з найбiльшим у світі пам'ятником Icycy Христу (Рiо-де-Жанейро, Бразилiя), гора Гелерт (Будайськi гори, Будапешт, Угорщина), гора Пiчiнча (Гуаякiль, Екуадор), гора Iгмaн (Республiка Боснія та Герцеговина), сопка Заозерна (район оз.Хасан, Росiя), мис Гамова (Приморський край, Росiя).