Матеріалістичний підхід до вивчення цивілізації
Матеріалістичний підхід до дослідження цивілізацій робить акцент на вивченніекономіки, матеріального виробництва, способів хазяйнування та на відносинах, що ними породжуються. Представники цього напряму (М. Вебер, І. Валлерстайн, Ф. Бродель, К. Маркс, Д. Уілкінсон) духовний фактор пов’язується з типом технології або з характеристиками соціальної основи суспільства. У межах даного підходу цивілізація розглядається як визначена ступінь в розвитку суспільства і культури і тим самим вона протиставлена дикунству та варварству. Головні ознаки цивілізації – приватна власність та гроші, розвиток землеробства, торгівля, міста, класове суспільство, держава, релігія, писемність. Таким чином, цивілізація стає однією з характеристик класового суспільства. Матеріалістичний підхід до дослідження цивілізацій був представлений французькою школою Анналів, яка сформувалась навколо журналу "Аннали економічної та соціальної історії", заснованого в 1929 р. М.Блоком та Л.Февром. Найвищими досягненнями є праці Ф.Броделя, зокрема "Середземномор'я та сучасний світ в епоху Філіпа ІІ", "Матеріальна цивілізація, економіка та капіталізм, ХV-ХVIII ст.", де дано опис регіональної економіки як мережі відносин, висловлений погляд про те, що матеріальна основа, економічна історія визначає розвиток суспільств. Ф.Бродель вважає, що відносини людей в процесі виробництва визначаються її економічною та соціальною історією. Цивілізація визначається як цілісна історична система, яка утворюється із сукупності взаємодії соціальної, економічної, політичної та культурно-психологічної підсистем. Вона є взаємозв'язком низки факторів, які створюють великомасштабну взаємодію різних елементів. Соціальна (біосоціальна) підсистема об'єднує все, що має відношення до існування людей, засобу життя, відтворенню населення. Економічна підсистема включає виробництво, обмін, регулювання економіки, техніку, систему комунікацій. Культурно-психологічна підсистема включає всі вияви духовного життя – цінності, норми, знаково-комунікаційні системи, які забезпечують взаємодії людей. Головну увагу Ф.Бродель приділяє матеріальній діяльності людей, аналізує її через технологічну сторону. Він не бачив циклічності в динаміці цивілізацій; запроваджував категорію "велика тривалість" – тривалий історичний час, на протязі якого існує цивілізація і зберігається накопичений досвід. З погляду М.Вебера, господарча етика світових релігій формує соціально-політичний світ сучасних цивілізацій.
|