Джерела муніципального права України

Система джерел муніципального права є досить розгалуженою. Основними видами джерел муніципального права є: Конститу­ція України, міжнародно-правові акти ратифіковані парламентом (Європейська хартія місцевого самоврядування), Закони України («Про місцеве самоврядування в Україні», Про статус депутатів місцевих рад», «Про вибори депутатів Верховної Ради Автоном­ної Республіки Крим, місцевих рад, сільських, селищних, міських голів», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про асоціації органів місцевого самоврядування», «Про органи само­організації населення», Про столицю України - місто-герой Київ», «Про транскордонне співробітництво» тощо), підзаконні норма­тивно-правові акти органів державної влади, нормативно-правові акти суб'єктів системи місцевого самоврядування, нормативно- правові акти органів влади Автономної Республіки Крим, нор­мативний договір, рішення виборчих комісій. Інколи до джерел муніципального права відносять Рішення Конституційного Суду України, але це питання суперечливе, адже до його функцій нале­жить лише тлумачення норм права, а не прийняття нових норм.

Останнім часом одним із джерел муніципального права поча­ли визнавати рішення Європейського суду з прав людини. Вони впливають як на загальний стан національної правової системи, так і на окремі її галузі, серед яких і муніципальне право. Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Євро­пейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р. регулює відноси­ни, що виникають у зв'язку з обов'язком держави виконати рішен­ня Європейського суду з прав людини у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з упровадженням в українське судочинство та адміністратив-

' Кутафин О. Е. Муниципальное право Российской Федерации [Текст]: учебник / О. Е. Кутафин, В. И. Фадеев. - М.: Юристь, 2000. - С. 33-34. ну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення кількості заяв до Європейського суду з прав людини проти України.

===== §4. Муніципально-правові відносини (поняття, види, зміст)

У науковій і навчальній літературі існують різні підходи до визначення понятгя, змісту і видів аналізу муніципально-правових відносин, кожний з яких має свої переваги й недоліки.

О. В. Батанов визначає муніципально-правові відносини як різ­новид суспільних, що виникають, змінюються або припиняються внаслідок діяльності чи поведінки суб'єктів муніципального пра­ва в процесі визнання, становлення, організації та функціонування муніципальної влади, а також реалізації та захисту муніципальних прав особистості, пов'язані передусім із вирішенням питань міс­цевого значення, породжують права й обов'язки учасників цих відносин у сфері місцевого самоврядування, частково мають пуб­лічно-владний характер та регулюються комплексом норм права публічно-приватного характеру¹.

На думку О. О. Кутафіна й В. І. Фадєєва, до муніципально-пра­вових належать суспільні відносини, які виникають у процесі ор­ганізації та діяльності місцевого самоврядування в міських, сіль­ських поселеннях та інших муніципальних утвореннях. При цьому вони поділяють їх на такі групи:

а) відносини, що виникають у процесі вирішення питань місце­вого значення шляхом безпосереднього вираження громадянами своєї волі;

б) відносини, пов'язані з діяльністю виборних та інших органів місцевого самоврядування з управління комунальною власністю, об'єктами комунального господарства, формування і виконання місцевого бюджету, а також іншої їх діяльності в різних сферах місцевого життя, що направлена на забезпечення життєдіяльності населення муніципального утворення, розв'язання інших питань

^[1] Батанов О. В. Муніципальне право України [Текст]: підручник / О. В. Ба­танов. - X.: Одіссей, 2008. - С. 52.

місцевого значення, включаючи і питання організації муніципаль­ної служби;

в) відносини, що виникають у процесі реалізації органами міс­цевого самоврядування окремих державних повноважень, які на­дані їм законом, а також у процесі організації та виконання ор­ганами місцевого самоврядування законодавчих і правових актів органів державної влади.

Отже, класифікація відносин проведена за суб'єктами, форма­ми й сферами місцевого самоврядування та окремо виділені відно­сини, що виникають у процесі реалізації окремих державних пов­новажень, які надані органам місцевого самоврядування.

Дещо іншу позицію займають Ю. Д. Казанчев і О. М. Писарев, які вважають, що предметом муніципального права є суспільні від­носини, що виникають у зв'язку із закріпленням та регулюванням:

¹⁹ територіальних, фінансово-економічних, правових основ місцевого самоврядування і державних гарантій його здійснення;

²⁰ організаційно-правових форм здійснення місцевого самов­рядування (форми прямого волевиявлення, органи місцевого са­моврядування, органів самоорганізації населення);

²¹ повноважень органів місцевого самоврядування з вирішення питань місцевого значення;

²² окремих державних повноважень, які можуть надаватися ор­ганам місцевого самоврядування.

Ґрунтовну класифікацію муніципально-правових відносин зап­ропонував М. С. Бондар¹, за якою, зокрема, виділяються:

а) відносини, що визначають систему самоорганізації населен­ня (інститути безпосередньої демократії"), саме вони становлять ге­нетичну основу, ядро громадівського, територіально-колективіст­ського укладу і є джерелом муніципальної демократії;

б) відносини, що характеризують закономірності соціально- політичної організації муніципальної влади (організаційно-уп­равлінські відносини), її виборність, незалежність, організаційну самостійність, форми здійснення, основні начала взаємовідносин із фізичними та юридичними особами;

¹ Бондарь Н. С. Гражданин и публичная власть: Конституционное обеспече­ние прав и свобод в местном самоуправлении [Текст]: [учеб. пособие] / Н. С. Бон­дарь. - М.: Городец, 2004. - С. 106.

в) майнові муніципально-правові відносини, які характеризу­ють економічний зміст місцевого самоврядування, закономірності його економічної організації;

г) місцеві фінансово-бюджетні відносини;

ґ) відносини, що визначають статус людини у сфері місцевого самоврядування: (а) це особисті немайнові відносини, які харак­теризують статус людини у сфері місцевого самоврядування як суб'єкта нематеріальних благ; (б) відносини, які характеризують статус людини в системі політичних відносин місцевої демократії (виборчі відносини), реалізацію прав та свобод людини і громадя­нина на місцевому рівні.

Муніципально-правові відносини - це врегульовані нормами муніципального права суспільні відносини у сфері місцевого са­моврядування. Основними елементами муніципально-правових відносин є об'єкт, суб'єкт і зміст (суб'єктивні права та юридичні обов'язки).

Об'єкт муніципально-правових відносин — це матеріальна і нематеріальна реальність, щодо якої виникають суспільні відно­сини, які регулюються нормами муніципального права. Це кому­нальна власність, публічна влада, діяльність суб'єктів місцево­го самоврядування щодо вирішення питань місцевого значення тощо.

Суб 'єктами муніципально-правових відносин є народ, держава (в особі державних органів), територіальні громади, органи і по­садові особи місцевого самоврядування, територіальні спільноти людей, органи самоорганізації населення, юридичні особи (під­приємства, установи, організації та об'єднання громадян), фізичні особи (громадяни, іноземці, біпатриди, апатриди).

Зміст муніципально-правових відносин є організація і здійснен­ня місцевої публічної влади (публічно-правова сфера) і саморгані- зація локальних співтовариств, забезпечення на місцевому рівні законних інтересів юридичних осіб, прав і свобод окремої людини (приватноправова сфера).

Виникнення муніципально-правових відносин пов'язане з юри­дичними фактами, які приводять у дію відповідну муніципально- правову норму. Юридичні факти - це конкретні життєві обставини (дії, події"), з якими муніципально-правові норми пов'язують ви-

никнення, зміну або припинення муніципально-правових відно­син.

Серед основних якісних ознак муніципально-правових відно­син можна виділити а) територіальні (просторові), що визнача­ються межами адміністративно-територіальних одиниць, у яких складаються відповідні суспільні відносини; б) функціонально- галузеві - пов'язані з розв'язанням питань місцевого значення в різних сферах.

Муніципально-правові відносини є багатогранними, а тому їх можна класифікувати за суб'єктами, об'єктами, змістом, за про­сторовими і часовими критеріями, за формою (правові й організа­ційні), за правовою природою (правомірні й протиправні).