Муніципального права України
У науковій та навчальній літературі існують різноманітні визначення муніципального права. Науковці, які пропонують уважати місцеве самоврядування в Україні самостійною галуззю права, визначають її як сукупність правових норм, що регулюють правові відносини в системі місцевого самоврядування. Автори підручника «Коммунальное право Украины»1 вважають, що це комплексна галузь права, яка є сукупністю правових норм, що закріплюють і регулюють суспільні відносини, які виникають у процесі організації місцевого самоврядування і вирішення територіальними громадами безпосередньо або через виборні та інші органи місцевого самоврядування питань місцевого значення, а також у процесі реалізації окремих державних повноважень, якими можуть наділятися органи місцевого самоврядування. Аналогічну позицію щодо визначення поняття «муніципальне право Російської Федерації» займають учені О. О. Кутафін та В. І. Фадеев.2 Ю. Д. Казанчев і О. М. Писарев уважають, що муніципальне право - це комплексна галузь російського права, що являє собою сукупність правових норм, у яких закріплено територіальні, фінансово-економічні, правові основи місцевого самоврядування, державні гарантії та організаційно-правові форми його здійснення, повноваження органів місцевого самоврядування щодо вирішення питань місцевого значення, а також окремі державні повноваження, якими вони можуть наділятися3. 1 Коммунальное право Украины [Текст]: учеб. пособие / [В. Д. Волков, А. Г. Бобкова, Н. А. Захарченко и др.]. - Донецк: ДонГУ, 1999. - С. 24. 2 Кутафин О. Е. Муниципальное право Российской Федерации [Текст]: учебник / О. Е. Кутафин, В. И. Фадеев. - М.: Юристь, 1997. - С. 10. 3 Казанчев Ю. Д. Муниципальное право [Текст]: [учебник] / Ю. Д. Казанчев, А. Н. Писарев. -М.: Новый Юрист, 1998.-С. 8. Інші науковці трактують муніципальне право як галузь права, що регулює відносини, які складаються в процесі організації та діяльності муніципальних (місцевих) органів, а також у ході реалізації форм безпосередньої демократії1. Муніципальне право Російської Федерації визначається як система правових норм, що регулюють суспільні відносини, які складаються в процесі організації і функціонування місцевого самоврядування і відбивають публічні та приватні, соціально-економічні й політичні цінності муніципальної демократії, повноту прав населення щодо вирішення питань місцевого значення2. На думку О. В. Батанова, муніципальне право є галуззю публічного права, норми якого регулюють насамперед і головним чином суспільні відносини, що виникають у процесі визнання, становлення, організації та здійснення муніципальної влади, а також реалізації та захисту муніципальних прав особистості та відбивають публічні й приватні, соціально-економічні й політичні цінності муніципальної демократії та прав людини1. Інші вітчизняні науковці визначають муніципальне право України як галузь права, норми якої виражають волю та інтереси народу, держави і територіальних громад, регулюють суспільні відносини у сфері місцевого самоврядування4. Аналіз наявних у науковій літературі визначень муніципального права дозволяє їх об'єднати в групи за окремими критеріями. По-перше, більшість науковців погоджується, що це комплексна галузь права, але водночас дуже обережно визначають її вид. Лише О. В. Батанов називає муніципальне право галуззю публічного права. М. С. Бондар із цього приводу вказує, що місце муніципального права в правовій системі таке, що його норми та інститути практич- [1] Шургина Е. С. Муниципальное право [Текст]: учеб. пособие / Е. С. Шурги- на. - Новосибирск: Изд-во Новосиб. ун-та, 1995. - С. 4. [1] Бондарь Н. С. Гражданин и публичная власть: Конституционное обеспечение прав и свобод в местном самоуправлении [Текст]: [учеб. пособие] / Н. С. Бондарь. - М.: Городец, 2004. - С. 114. [1] Батанов О. В. Муніципальне право України [Текст]: підручник / О. В. Батанов. -X.: Одіссей, 2008. - С. 11. J Муніципальне право України [Текст]: підручник / [за ред. М. О. Баймура- това]. — 2-ге вид., доп. - К.: Правова єдність, 2009. - С. 12. но однаковою мірою можуть претендувати і на публічний, і на приватноправовий характер. Так, норми та інститути, які регулюють муніципальні майнові відносини, — приватноправові, а політичні відносини і функціонування муніципальної влади регулюються муніципально-правовими інститутами публічного характеру'. Публічне право регулює відносини влади і підлеглості (підпоряд- і кування), а приватне право є сферою вільного розсуду суб'єктів. У місцевому самоврядуванні наявні обидва типи відносин, тому муніципальне право має публічно-приватний характер. По-друге, визначення відрізняються рівнем деталізації та конкретизації предметної характеристики (територіальні, фінансово- економічні, правові основи місцевого самоврядування, державні гарантії та організаційно-правові форми його здійснення, повноваження органів місцевого самоврядування). По-третє, зазначені поняття муніципального права розрізняються за рівнем конкретизації суб'єктного складу суспільних відносин (народ, держава і територіальні громади або лише вказуються громади та їх органи). Таким чнном, муніципальне право — це комплексна галузь права, яка становить собою сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини, які складаються в процесі організації та функціонування місцевого самоврядування, а також реалізації форм безпосередньої демократії щодо вирішення питань місцевого значення. Визнання вирішальної ролі місцевого самоврядування для формування галузі муніципального права не повинно привести до ототожнення цієї галузі з «правом місцевого самоврядування». Таке ототожнення має місце в більшості наукових публікацій, підручників, в яких тією чи іншою мірою розглядаються поняття, історія становлення і розвитку та структура органів місцевого самоврядування. Місцеве самоврядування є матеріальною основою формування муніципального права. З розвитком місцевого самоврядування з'являється широкий спектр суспільних відносин публічного (владно-політичного) характеру, пов'язаний із функціонуванням ' Бондарь Н. С. Гражданин и публичная власть: Конституционное обеспечение прав и свобод в местном самоуправлении [Текст]: [учеб. пособие] /Н. С. Бондарь. -М.: Городец, 2004. - С. 115. органів і посадових осіб місцевого самоврядування, та приватних відносин, які виникають у результаті самоорганізації населення для розв'язання питань місцевого значення, ведення господарської, підприємницької та іншої діяльності, не забороненої чинним законодавством України. Регламентація суспільних відносин у сфері місцевого самоврядування здійснюється за допомогою норм права, і не лише муніципального, а й цивільного, фінансового, трудового тощо, а тому, незважаючи на тісний зв'язок цих двох понять, ототожнювати їх не можна. Предмет і метод правового регулювання - це найбільш суттєві підстави для поділу системи права на галузі. Щоб визначити муніципальне право, необхідно встановити як характерні, так і специфічні ознаки суспільних відносин, які ним регламентуються. Отже, предметна визначеність - обов'язкова умова формування і розвитку будь-якої галузі права. Аналіз предмета муніципального права дозволяє дійти висновку, що ця галузь має комплексний характер. Суспільні відносини, які є предметом муніципального права, становлять собою складну систему економічних, фінансових, соціально-культурних, політичних, організаційно-управлінських відносин, що виникають у процесі організації та здійснення муніципальної влади, вирішення населенням питань місцевого значення. Предметом муніципального права в зарубіжних країнах є суспільні відносини трьох видів: а) між громадянами, їх об'єднаннями та іншими суб'єктами місцевого самоврядування; б) між органами та посадовими особами всередині системи місцевого самоврядування; в) між суб'єктами місцевого самоврядування та органами й посадовими особами державної влади, органами територіальної автономії тощо1. М. С. Бондар уважає, що предмет муніципального права помітно ширший, ніж сама по собі система місцевого самоврядування2. Такий висновок є доволі суперечливим, адже не всі суспільні відносини, що складаються у сфері місцевого самоврядування, регулюються муніципальним правом. Предметом муніципального права є місцеве самоврядування як відносно самостійний вид суспільних відносин, пов'язаних з організацією і здійсненням влади територіальними громадами. Предмет муніципального права становить собою певну систему, основними складниками якої є відносини, що пов'язані з діяльністю: а) представницьких органів місцевого самоврядування (рад) та депутатів місцевих рад; б) виконавчих органів місцевого самоврядування та муніципальних службовців; в) сільських, селищних, міських голів; г) органів самоорганізації населення; ґ) уповноважених суб'єктів щодо організації та проведення місцевих виборів, референдумів та відносини, що складаються в процесі інших форм безпосереднього волевиявлення територіальних громад; а також відносини органів місцевого самоврядування [1] органами державної влади, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян та підприємствами, установами, організаціями. До предмета муніципального права включають також фінансові, цивільні, земельні, соціальні, трудові, житлові та інші відносини', що є дискусійним. Участь у фінансових, цивільних, земельних, соціальних, трудових, житлових та інших відносинах суб'єктів місцевого самоврядування не робить їх автоматично муніципально-правовими. Тому застосування лише суб'єктного критерію є недостатнім для визначення предмета муніципального права. З огляду на це необхідно виділити узагальнювальні критерії, які б дозволили віднести конкретні суспільні відносини до муніципально-правових. Часто таким критерієм виступає категорія «муніципальна влада». Не заперечуючи такий підхід, водночас уважаємо, що обмеження предмета муніципального права лише відносинами, які виникають у зв'язку з організацією і функціонування муніципальної влади, суттєво збіднює предметну складову ' Муніципальне право України [Текст]: підручник / [за ред. М. О. Баймура- това]. - 2-ге вид., доп. - К.: Правова єдність, 2009. - С. 15. цієї галузі права. Тому більш повним є визначення О. В. Бата- нова, який трактує предмет муніципального права як суспільні відносини, що виникають у процесі визнання, становлення, організації та здійснення муніципальної влади, а також реалізації та захисту муніципальних прав особистості1. У той же час слід зазначити, що й такий підхід не повною мірою відображає специфіку муніципального права, адже залишаються неохопленими ще суспільні відносини, які виникають у зв'язку з самоорганізацією та самоуправлінням територіальних колективів і спільнот для розв'язання питань місцевого значення (самооподаткування, вирішення інших питань на загальних зборах громадян за місцем проживання). Тому для визначення предмета муніципального права пропонується використовувати як узагальнювальний критерій не лише суб'єктну, а й функціональну характеристику суспільних відносин, тобто їх спрямованість на вирішення питань місцевого значення уповноваженими суб'єктами (територіальними громадами, їх органами та посадовими особами, жителями вулиці, будинку тощо). Таким чином, предмет муніципального права - це суспільні відносини, які виникають у процесі вирішення територіальними громадами, органами та посадовими особами публічної влади питань місцевого значення, а також забезпечення на місцевому рівні прав і свобод людини та законних інтересів територіальних колективів і соціальних груп. Не менш дискусійним є питання про метод муніципального права, що, як і метод будь-якої галузі права, є способом її впливу на суспільні відносини. Метод правового регулювання, як відомо, є другим, після предмета правового регулювання, системоутворю- вальним чинником для галузі права. Досить поширеним є твердження, що методами муніципального права є імперативний, диспозитивний, рекомендаційний та декларативний2. Пріоритетним є імперативний метод, оскільки норми [1] Батанов О. В. Муніципальне право України [Текст]: підручник / О. В. Батанов. -X.: Одіссей, 2008. - С. 17. [1] Муніципальне право України [Текст]: підручник / [за ред. М. О. Баймура- това]. - 2-ге вид., доп. - К.: Правова єдність, 2009. - С. 15; Батанов О. В. Муні цієї галузі регулюють насамперед відносини влади, народовладдя, які опосередковує собою місцеве самоврядування. Імперативний метод характеризується тим, що відповідні норми права не передбачають альтернативної поведінки чи діяльності. Диспозитивний метод переважно запозичений із галузей приватного права й застосовується в процесі укладення угод суб'єктами місцевого самоврядування з іншими юридичними особами, а також з органами державної влади. Територіальні громади мають у своїй власності рухоме й нерухоме майно. Органи місцевого самоврядування, які управляють цим майном, можуть укладати різні договори щодо розпорядження ним чи його набуття. Методи рекомендацій (порад) та декларацій (проголошення принципів тощо) характерні, зокрема, для міжнародно-правових актів (хартій, декларацій) та статутів територіальних громад. Метод правового регулювання - сукупність прийомів, способів, засобів впливу на учасників суспільних відносин, що виникають у процесі діяльності населення в ході здійснення місцевого самоврядування, зокрема під час установлення конкретних прав і обов'язків учасників відносин (організація місцевих виборів, місцевого референдуму, діяльності органів місцевого самоврядування). Найбільш поширеним є імперативний метод, характерний для сфери владовідносин, що проявляються в наділенні органів місцевого самоврядування згідно із законом окремими державними повноваженнями і відповідно покладення на іншу сторону обов'язків підкорятися їх велінням. У сфері місцевого самоврядування використовуються класичні способи впливу на учасників суспільних відносин - припис, дозвіл, заборона, покладення обов'язків, установлення рівності сторін у відносинах'. Досить поширеною є думка, що для методу муніципального права характерний комплексний (що відповідає його предмету), поліваріантний спектр можливих способів правового впливу на суспільні відносини. Тому виділяють метод субординації з імперативним характером правового впливу на самоврядні відносини, ципальне право України [Текст]: підручник / О. В. Батанов. - X.: Одіссей, 2008. -С. 23. ' Казанчев Ю. Д. Муниципальное право [Текст]: [учебник] / Ю. Д. Казанчев, А. Н. Писарев. -М.: Новьій Юрист, 1998. -С. 7. в основі яких влада й підпорядкування. Конкретні способи його вияву різноманітні: а) м'який вплив у формі дозволу; б) позовне зобов'язання; в) заборонний припис. Диспозитивні характеристики муніципально-правового методу випливають із приватноправового складника цієї галузі. За своєю природою самоврядні відносини об'єктивно потребують децентралізованого регулювання. Юридичний стан сторін у цих відносинах характеризується, як правило, режимом рівності, а способи правового впливу на них відповідають методу координації1. Таким чином, для муніципального права характерне поєднання імперативного і диспозитивного методів правового регулювання. Аналіз методу муніципального права дозволяє виділити особливості правового впливу норм і інститутів відповідної галузі на суспільні відносини. Безумовно, для публічно-правових норм та інститутів комунального права притаманні переважно імперативні способи правового впливу на самоврядні відносини. Іншими словами, це метод субординації. Він включає весь спектр можливих проявів: дозвіл, позитивне зобов'язання, заборону. Важливо підкреслити, що імперативність муніципально-правового методу не тотожна методу адміністративного права, який має державний характер. Предмет і метод кожної галузі права характеризуються єдністю. Це властиво і для муніципального права, в якому поєднуються дві внутрішньо протилежні складові предмета (публічне і приватне) і методу (субординації та координації), що створює особливий режим муніципально-правового регулювання. Метод муніципального права - це сукупність імперативних, диспозитивних, рекомендаційних способів (засобів) впливу на суспільні відносин, які складаються в процесі організації та функціонування місцевого самоврядування, а також реалізації форм безпосередньої демократії щодо вирішення питань місцевого значення. [1] Бондарь Н. С. Местное самоуправление и конституционное правовсудие: конституционализация муниципальной демократии в России [Текст] / Н. С. Бондарь. -М.: Норма, 2008. - С. 164.
|