Місцевого самоврядування. Всесвітня декларація місцевого самоврядування - акт Між­народної спілки місцевих влад (International Union of Local Authorities)

Всесвітня декларація місцевого самоврядування - акт Між­народної спілки місцевих влад (International Union of Local Authorities), проголошений для всіх націй «стандартом, до якого слід прагнути, намагаючись досягти ефективнішого демократич­ного процесу, поліпшуючи таким чином добробут свого населен­ня». Вона була прийнята XXVII Конгресом IULA 23-26.ІХ. 1985 р. у м. Ріо-де-Жанейро (Бразилія) і значною мірою збігається з по­ложеннями Європейської хартії місцевого самоврядування. Хоча І Декларація не є документом, обов'язковим для виконання Украї­ною, але вона становить значнйи~їнтерес, оскільки в ній знайшла своє відбиття і закріплення позиція широких кіл світової громад­ськості, спеціалістів муніципального руху з питань становлення і функціонування локальної демократії.

Всесвітня декларація місцевого самоврядування складаєть­ся з преамбули та 11 статей. У преамбулі сформульовано сут- нісні риси місцевого самоврядування, яке кваліфікується як «невід'ємна частина національної структури» і найближчий до громадян рівень управління, найкращий для створення умов «побудови такої гармонійної громади», до якої б громадяни відчували свою належність та відповідали б за неї. Визначено основоположні принципи місцевого самоврядування: воля наро­ду — основа влади уряду; ефективна участь «належним чином усіх елементів суспільства у підготовці та здійсненні національ­них планів і програм соціального та економічного розвитку»; зміцнення місцевої влади «шляхом ефективнішої та більш де­мократичної політики»; децентралізоване прийняття рішень, що «зменшує перевантаження центру, а також поліпшує і приско­рює урядові дії».

На відміну від Європейської хартії місцевого самоврядуван­ня, визначено, що принцип місцевого самоврядування має бути визнано в конституції або в основному законі про урядові струк­тури країни. У ст. 2 Декларації дещо інакше, у ширшому ракурсі, порівняно зі ст. З Європейської хартії, сформульовано концеп­цію місцевого самоврядування, що визначається як «право та

обов'язок місцевих органів влади регулювати й вести державні справи (в Європейській хартії — «значну частину місцевих справ» - П.Л.) під свою особисту відповідальність та в інтересах місце­вого населення». До компетенції органів місцевого самовряду­вання, яка передбачає врахування «існуючого у кожній країні по­рядку», входять: право діяти за власною ініціативою, можливість виявляти ініціативу й самостійно приймати рішення, пристосову­ючи виконання законів до місцевих умов і розумно та ефективно поділяючи право на прийняття рішень з іншими рівнями управ­ління на місцях. Концепцією місцевих органів самоврядування визначено вільне виконання ними своїх функцій, гарантування соціальної захищеності, чітке статутне оформлення функцій та видів їхньої діяльності, спрямованої на вільне використання коштів місцевих органів влади в межах своїх повниважень, само­стійне регулювання податків, надання субсидій, виходячи з при­нципу, що заперечує «недоречне втручання в політику» місцевих органів влади. Особливістю цього документа є також виділення питання про міжнародні зв'язки місцевої влади в окрему ст. 10, яка передбачає поряд із правом утворювати спілки (ст. 9) також право на утворення міжнародної спілки місцевих органів влади. Крім того, передбачається право місцевих влад на підтримку зв'язків з їхніми колегами в інших країнах світу для взаємного обміну, співробітництва і сприяння міжнаціональній згоді. До­кументом установлюється, що органи місцевого самоврядування мають «право використовувати юридичні засоби захисту своєї автономії у межах законів, якими визначаються їхні функції та захищаються їх інтереси». Основні положення Всесвітньої де­кларації місцевого самоврядування зорієнтовані на те, щоб рішу­че запроваджувати принципи та практику місцевого самовряду­вання в усьому світі.

Поглиблене вивчення міжнародно-правового регулювання місцевого самоврядування забезпечує з'ясування специфічної соціально-юридичної природи цього правового інституту, його властивостей, ознак і закономірностей, форм буття, а також дає змогу виявляти глобальні тенденції еволюції місцевого самовря­дування.