Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Правове регулювання та особливості функціонування органів місцевого самоврядування в зарубіжних країнах




Правова регламентація суспільних відносин у сфері місцевого самоврядування в зарубіжних країнах здійснюється актами різної юридичної сили: конституцією, законами, підзаконними норма­тивними актами. Конституції країн, які утворилися після розпаду Радянського Союзу, а також держав Східної Європи, як правило, містять окремі розділи, де досить детально врегульовано правовий статус суб'єктів місцевого самоврядування. У конституціях країн так званої розвинутої демократії цим питанням приділяється знач­но менше уваги, але це зазвичай не відбивається на рівні розвитку цього інституту.

Конституція Республіки Угорщина визначає місцеве самов­рядування як форму незалежного демократичного управління місцевими громадськими справами, здійснення місцевої влади в інтересах населення (ст. 41). У Польщі місцеве самоврядування

визначається як основна форма організації громадського життя на місцях1. У Конституції Російської Федерації закріплено, що місце­ве самоврядування забезпечує самостійне вирішення населенням питань місцевого значення, володіння, користування й розпоряд­жання муніципальною власністю (ст. 1 ЗО)2.

Конституція Південно-Африканської Республіки не формулює поняття місцевого самоврядування, однак закріплює його цілі. Зокрема, цілями місцевого самоврядування є: а) забезпечення де­мократичного й підзвітного врядування місцевих громад; б) за­безпечення стабільного надання послуг громадам; в) сприяння соціально-економічному розвиткові; г) сприяння створенню без­печного й здорового навколишнього середовища; ґ) заохочення громад і громадських організацій до участі у справах місцевого самоврядування (ст. 152)'.

Ключовою ознакою місцевого самоврядування, яка в окремих країнах закріплюється на конституційному рівні, є його автоном­ність. Відповідно до ст. 9 Конституції Республіки Словенія авто­номія органів місцевого самоврядування гарантується. В Іспанії Конституція гарантує автономію муніципій (ст. 140)4. Найбільш чітко автономність місцевого самоврядування закріплено в ст. 12 Конституції Російської Федерації: «Місцеве самоврядування в ме­жах своїх повноважень є самостійним. Органи місцевого самовря­дування не входять до системи органів державної влади»5. В Японії

' Конституції нових держав Європи та Азії [Текст] / упоряд. С. Головатий. -К. : Укр. Правн. Фундація. Вид-во «Право», 1996. -С. 249.

37 Комментарий к Конституции Российской Федерации [Текст]. - М. : БЕК, 1994. - С. 409.

38 Конституція Південно-Африканської Республіки від 8.05.96 р. // Конс­титуції зарубіжних країн [Текст]: навч. посіб. / [авт.-упоряд. В. О. Серьогін, Ю. М. Коломієць, О. В. Марцеляк та ін.] ; за заг. ред. В. О. Серьогіна. - Харків : ФІНИ, 2009. - С. 604.

39 Конституция Королевства Испании от 27.12.78 г. // Барвіцький В. Ю. Муні­ципальне право зарубіжних країн [Текст]: навч. посіб. : [у 3 ч. ] / [за заг. ред. проф. П. Ф. Мартиненка]. - К. : Знання України, 2006. - Ч. З / авт. й упоряд. : В. Ю. Барвіцький, О. В. Батанов. - С. 58.

40 Комментарий к Конституции Российской Федерации [Текст]. - М. : БЕК, 1994.-С. 409.

на конституційному рівні закріплено, що положення щодо органі­зації й роботи місцевих органів публічної влади встановлюються законом відповідно до принципу місцевої автономії (ст. 92)'. У Конституції Республіки Молдова вказується, що публічне управ­ління в адміністративно-територіальних одиницях ґрунтується на принципах місцевої автономії, децентралізації громадських служб, виборності влади, місцевого публічного управління й консульта­цій із громадянами про найважливіші питання місцевого значення. Автономія стосується як організації й діяльності місцевого публіч­ного управління, так і керування справами співтовариств, які вона представляє (ст. 109). Разом із тим, згідно зі ст. 113 Конституції цієї держави районна рада координує діяльність сільських і місь­ких рад в управлінні громадськими справами районного значення, що свідчить про обмежений рівень автономності цих органів.

Про автономність місцевого самоврядування в Республіці Бєларусь, Республіці Узбекистан на конституційному рівні не зга­дується. У ст. 122 Конституції Республіки Бєларусь закріплено, що рішення місцевих Рад депутатів, що не відповідають законо­давству, анулюються Радами депутатів вищого рівня, а рішення місцевих виконавчих і розпорядчих органів, що не відповідають законодавству, анулюються відповідними Радами депутатів, ви­щими виконавчими й розпорядчими органами, а також Президен­том Республіки. Конституція Республіки Узбекистан установлює, що представницьку й виконавчу владу на відповідній території очолює хоким області, району й міста. Хоким області й міста Таш­кент призначається і звільняється з посади Президентом і затвер­джується відповідною Радою народних депутатів (ст. 102). Аналіз норм, що регулюють статус органів місцевого самоврядування в цих країнах, свідчить про високий рівень їх залежності від держав­ної влади.

Важливим є питання конституційного визначення кола суб'єктів місцевого самоврядування, що безпосередньо пов'язано з формами здійснення місцевого самоврядування. Визнаним на міжнародно­му рівні є правило, згідно з яким громадяни беруть участь в управ-

[1] Конституція Японії від 3.11.46 р. // Конституції зарубіжних країн [Текст]: навч. посіб. / [авт.-упоряд. В. О. Серьогін, Ю. М. Коломієць, О. В. Марцеляк та ін.]; за заг. ред. В. О. Серьогіна. - Харків : ФІНИ, 2009. - С. 299.

лінні місцевими справами як через обрані ними органи місцевого самоврядування, так і безпосередньо — шляхом референдуму, за­гальних зборів га інших форм свого волевиявлення.

Світова практика свідчить про наявність різних підходів до за­кріплення на конституційному рівні переліку суб'єктів місцевого самоврядування. Конституції одннх країнах акцентують увагу на тому, що об'єднання мешканців певної території - це первинний суб'єкт місцевого самоврядуванні, а в інших ці положення менш чітко означені, насамперед, урегульовано статус органів і посадо­вих осіб місцевого самоврядування. У Конституції Республіки Сло­венія зазначається, що словенці здійснюють місцеву владу з допо­могою муніципалітетів та інших місцевих самоврядних організацій (ст. 138). У Франції територіальними колективами Республіки є ко­муни, департаменти, регіони, колективи зі спеціальним статусом та заморські колективи. З додержанням умов, передбачених законом, ці колективи є самоврядними через виборні ради і володіють рег- ламентарною владою для здійснення своєї компетенції (ст. 722)1. Відповідно до ст. 100 Конституції Чеської Республіки одиницями місцевого самоврядування є місцеві об'єднання громадян, які ма­ють право на самоврядування-. У Польщі сукупність мешканців одиниць основного територіального поділу становить, зважаючи на закон, самоврядну громаду (ст. 16)\ У ст. 28 Конституції Феде­ративної Республіки Німеччина закріплено, що в землях, округах та громадах народ повинен мати представництво, сформоване за­гальними, прямими, вільними, рівними та таємними виборами4.

40 Конституції зарубіжних країн [Текст]: навч. посіб. / [авт.-упоряд. В. О. Серьогін, Ю. М. Коломієць, О. В. Марцеляк та ін.] ; за заг. рея. В. О. Серьо- гіна. - Харків : ФІНИ, 2009. - С. 63.

40 Конституції нових держав Європи та Азії [Текст] / упоряд. С. Головатий. - К. : Укр. Правн. Фундація. Вид-во «Право», 1996. - С. 507.

40 Конституція Республіки Польща від 2.04.97 р. // Конституції зарубіжних країн [Текст]: навчальний посібник / [авт.-упоряд. В. О. Серьогін, Ю. М. Коло- місці., О. В. Марцеляк та ін ] ; за заг. ред. В. О. Серьогіна. - Харків : ФІНИ, 2009. -С. 174.

40 Конституції зарубіжних країн [Текст]: навч. посіб. / [авт.-упоряд. В. О. Серьогін, Ю. М. Коломієць, О. В. Марцеляк та ін.]; за заг. ред. В. О. Серьо­гіна. - Харків : ФІНИ, 2009. - С. 89.

Конституції більшості зарубіжних країн передусім регулю­ють статус органів і посадових осіб місцевого самоврядування і меншою мірою приділяють увагу закріпленню правового статусу громад. Ускладнення суспільного життя потребує професійного, кваліфікованого вирішення проблем, які стоять перед громадою, з урахуванням інтересів усіх соціальних груп, що зумовлює існу­вання представницьких органів місцевого самоврядування. В усіх країнах, де функціонує та чи інша модель місцевого самоврядуван­ня, жителі населених пунктів чи відповідних територій обирають представницькі органи. У переважній більшості країн на місцево­му рівні функціонують ради (Англія, Болгарія, Естонія, Королівс­тво Нідерланди, Князівство Монако), громадська рада (Австрія), асамблея (Португалія), муніципальна управа (Словацька Респуб­ліка).

Формування органів місцевого самоврядування в багатьох краї­нах переважно здійснюється громадянами відповідної держави. В Англії право бути обраним членом органу місцевого самовряду­вання мають британські громадяни і громадяни Ірландської Рес­публіки, яким на день виборів виповнилося 21 рік і які протягом 12 місяців, що передують цьому дню, володіють землею як влас­ники, орендують її чи мають основне (єдине) місце роботи або постійно проживають у цьому районі1. Інтеграційні процеси, що відбуваються в Європі, не лише ведуть до перерозподілу повнова­жень між органами держав та органами Європейського Союзу, а й впливають на регулювання на національному рівні порядку фор­мування муніципальних органів. Зокрема, в Конституції Франції передбачено можливість реалізації права обирати й бути обраним на муніципальних виборах для громадян Європейського Союзу, що проживають у Франції (ст. 88-3). Умови надання такого пра­ва визначаються органічним законом2. У Федеративній Республіці Німеччина на виборах в округах і громадах право обирати й бути

' Акт о местном управлении 1972 года И Конституции государств Европейс­кого Союза / [под общ. редакцией Л. А. Окунькова]. - М. : Изд. группа НОРМА -ИНФРАМ, 1999.-С. 160.

[1] Конституция Французской Республики от 04.10.1958 г. // Конституции го­сударств Европейского Союза / [под общ. редакцией Л. А. Окунькова]. - М.: Изд. группа НОРМА - ИНФРА М, 1999. - С. 681.

обраними мають також особи, які мають громадянство держави

41 члена Європейського Співтовариства (ст. 28)'. Право голосу надається, як правило, громадянам, які постійно проживають на території громади. Разом із тим, наприклад, у положенні про виб­ори в Австрії може бути визначено, що активне й пасивне виборче право на виборах у громадську раду не надається особам, які про­живають на території громади менше одного року, якщо очевидно, що їх перебування в громаді є тільки тимчасовим (ст. 117)-.

Конституції окремих країн установлюють, що на низовому рів­ні територіального устрою представницькі органи місцевого са­моврядування можуть не створюватися. У громадах Федеративної Республіки Німеччини виборний орган може бути замінено гро­мадськими зборами (ст 28)3. Подібна норма закріплена і в Конс­титуції Португальської Республіки, яка встановлює, що відповід­но до закону в приходах із невеликим числом жителів асамблея приходу може бути замінена загальними зборами громадян-виб- орців4. В Англії в кожному приході утворюються збори приходу для обговорення справ і виконання інших функцій, віднесених до їх відання законом (ст. 9)5.

Для організації місцевого самоврядування важливе значення мають виконавчі органи. Зарубіжний досвід свідчить про існуван­ня різноманітних систем взаємовідносин між представницькими й

[1] Основной закон Федеративной Республики Германия от 23.05.1949 г. // Конституции государств Европейского Союза / [под общ. редакцией Л. А. Окунь- кова]. - М.: Изд. группа НОРМА - ИНФРА М, 1999. - С. 190.

[1] Федеральный конституционный закон от 10.11.1920 г. // Конституции госу­дарств Европейского Союза / [под общ. редакцией Л. А. Окунькова]. - М. : Изд. группа НОРМА - ИНФРА М, 1999. - С. 66 (816 е.).

[1] Основной закон Федеративной Республики Германия от 23.05.1949 г. // Конституции государств Европейского Союза / [под общ. редакцией Л. А. Окунь­кова].-М. : Изд. фуппа НОРМА - ИНФРА М, 1999.-С. 190 (816 е.).

[1] Конституция Португальской Республики от 02.04.1976 г. // Конституции государств Европейского Союза / [под общ. редакцией Л. А. Окунькова]. - М. : Изд. группа НОРМА - ИНФРА М, 1999. - С. 586 (816 е.).

[1] Акт про місцеве управління 1972 року // Конституции государств Европей­ского Союза / [под общ. редакцией Л. А. Окунькова]. - М. : Изд. группа НОРМА

• ИНФРА М, 1999.-С. 160 (816 е.).

виконавчими органами місцевого самоврядування, різні підходи до їх формування. В Австрії виконавчі функції здійснює громад­ське правління (в містах, що мають особливий статус, - міський сенат), у складі якого повинні бути пропорційно представлені пар­тії, що отримали мандати в громадській раді. Ведення справ у гро­мадах здійснюється службою громадського (міського) управління, а в містах, що мають особливий статус, - магістратом (ст. 117). У Португалії виконавчим органом приходу є жунта, що обирається шляхом таємного голосування асамблеєю із числа її членів, а вико­навчим органом муніципії- муніципальна палата, яка обирається громадянами-виборцями.

Зазвичай у переважній більшості країн систему виконавчих ор­ганів місцевого самоврядування очолює голова (мер, бургомістр). Але існують також і колегіальні органи (у Великому Герцогстві Люксембург - колегія бургомістрів та їх заступників). Голова (мер, бургомістр) може обиратися безпосередньо як населенням, так і представницьким органом (у Великому Герцогстві Люксембург колегія бургомістрів та їх заступників обирається з комунальних радників). У федеративних країнах, таких, як Австрія, бургомістр обирається представницьким органом, але відповідно до консти­туції землі може обиратися й безпосередньо громадянами. Подіб­на норма закріплена і в законодавстві Іспанії, де алькальди (мери) обираються радниками або безпосередньо жителями1. У Нідер­ландах бургомістри призначаються указом Короля. У Португалії головою виконавчого органу приходу, муніципальної палати стає особа, яка очолювала список кандидатів, який отримав найбільше число голосів (статті 247 і 252).

Конституції майже всіх країн, які приділяють увагу місцевому самоврядуванню, вказують його сферу відання, але детальність регулювання цих питань суттєво відрізняється. В ч. 2 ст. 722 Кон­ституції Французької Республіки встановлено, що територіальні колективи можуть приймати рішення з усіх питань у межах своєї компетенції, вирішення яких найкраще може відбуватися на їхнь­ому рівні. Конституція Федеративної Республіки Німеччина вста­новлює, що громадам має бути надано право регулювати в рамках

[1] Конституции государств Европейского Союза / [под общ. редакцией Л. А. Окунькова]. - М. : Изд. группа НОРМА - ИНФРА М, 1999. - С. 370.

закону під свою відповідальність усі справи місцевої спільноти (ч. 2 ст. 28). В Італії адміністративні функції належать до відан­ня комун, за винятком тих, які для забезпечення єдиних підходів віднесені до провінцій, метрополітенських міст, регіонів і держа­ви при дотриманні принципів субсидіарності, диференційованості й пропорційності (ч. 1 ст. 118)'. У ст. 154 Конституції Естонської Республіки закріплено, що рішенням усіх питань місцевого життя та його устроєм займаються місцеві самоврядування, які діють на підставі закону самостійно. В Польщі публічні завдання, що слу­гують задоволенню потреб самоврядної спільноти, виконуються одиницею територіального самоврядування як власні завдання (ч. 1 ст. 166)2.

Конституції інших зарубіжних держав, окрім загального визна­чення, наводять перелік питань, які мають вирішуватися на рівні місцевого самоврядування. Зокрема, в ст. 128 Конституції Респуб­ліки Хорватія зазначається, що місцеве самоврядування передба­чає право вирішувати питання щодо потреб та інтересів місцевого значення, особливо тих, що стосуються житлового будівництва, комунальних послуг, догляду за дітьми, соціального страхування, культури, фізичної культури, спорту, а також захисту й охорони навколишнього середовища. В Японії місцеві органи публічної влади мають право управляти своїм майном, вести справи й здій­снювати адміністративне управління: вони можуть видавати свої постанови в межах закону (ст. 94).3 У ст. 132 Конституції Російсь­кої Федерації встановлено, що органи місцевого самоврядування самостійно управляють муніципальною власністю, формують, за­тверджують і виконують місцевий бюджет, установлюють місцеві

[1] Конституція Італійської Республіки від 22.12.47 р. // Конституції зарубіжних країн : навч. посіб. / [авт.-упоряд. В. О. Серьогін, 10. М. Коломієць, О. В. Марце- ляк та ін.]; за заг. ред. В. О. Серьогіна. - Харків : ФІНН, 2009. - С. 151.

[1] Конституція Республіки Польща від 2.04.97 р. // Конституції зарубіжних країн : навчальний посібник / [авт.-упоряд. В. О. Серьогін, 10. М. Коломієць, О. В. Марцеляк та ін.] ; за заг. ред.. В. О. Серьогіна. - Харків : ФІНН, 2009. -С. 194.

[1] Конституція Японії від 3.11.46 р. // Конституції зарубіжних країн : навчаль­ний посібник / [авт.-упоряд. В. О. Серьогін. ІО. М. Коломієць, О. В. Марцеляк та ін.]; за заг ред. В. О. Серьогіна. - Харків : ФІНН, 2009. - С. 299.

податки та збори, здійснюють охорону громадського порядку, а також вирішують інші питання місцевого значення. Більш деталь­но предмети відання визначено в ст. 115 Конституції Республіки Македонія, де закріплено, що в одиницях місцевого самовряду­вання громадяни безпосередньо або через своїх представників вирішують справи місцевого значення, зокрема, щодо міського планування, комунальної діяльності, культури, спорту, соціально­го забезпечення й охорони дитинства, дошкільного виховання, по­чаткової освіти, основних питань охорони здоров'я та інші спра­ви. визначені законом '. Згідно зі ст. ЗО1 Конституції Федеративної Республіки Бразилія до компетенції муніципалітетів належать: І - нормотворчість із питань, що викликають місцевий інтерес; II - доповнення федерального законодавства та законодавства штатів, якщо в цьому є необхідність; III - запровадження та збір податків у межах своєї компетенції, а також використання своїх доходів із дотриманням зобов'язання надавати звіти та публікувати баланс у строки, встановлені законом; IV - утворення, організація та скасу­вання районів відповідно до законодавства штату; V - організація та забезпечення безпосередньо або шляхом надання концесій чи дозволів публічних служб місцевого значення, включаючи гро­мадський транспорт як основну послугу; VI - підтримка за техніч­ною та фінансовою участю Союзу й штату дошкільної та базової освіти; VII - підтримка при технічному та фінансовому співробіт­ництві із Союзом і штатом служб охорони здоров'я для населення; VIII - забезпечення, якщо це доцільно, адекватного застосування територій шляхом планування та контролю за використанням роз­поділених та зайнятих міських земель; IX - сприяння захисту міс­цевої історико-культурної спадщини відповідно до законодавства та під контролем федерації і штатів2.

Порівнюючи підходи до закріплення на конституційному рівні компетенції місцевого самоврядування, можна зробити висновок, що детальне визначення предметів відання притаманне для країн,

' Конституції нових держав Європи та Азії / упоряд. С. Головатий. - К. : Укр. Правн. Фундація. Вид-во «Право», 1996. - Є. 185.

[1] Конституція Федеративної Республіки Бразилії від 5.10.88 р. // Конститу­ції зарубіжних країн : навч. посіб. / [авт.-упоряд. В. О. Серьогін, Ю. М. Коломієць, О. В. Марцеляк та ін.] ; за заг. ред. В. О. Серьогіна. - Харків : ФШН, 2009. - С. 446.

у яких місцеве самоврядування знаходиться на етапі становлення й початкового розвитку. Матеріально-фінансова основа місцевого самоврядування має важливе значення для його розвитку, тому в більшості країн цьому питанню приділяється увага на конститу­ційному рівні. У Німеччині гарантії самоврядування містять також основи власної фінансової відповідальності; до цих основ належать податкові надходження, що забезпечують економічну достатність громад, а також установлення ставок податків (ч. 2 ст. 28)'.

Стаття 72-2 Конституції Французької Республіки встановлює, що територіальні колективи користуються ресурсами, якими вони мо­жуть вільно розпоряджатися на умовах, визначених законом. Вони можуть отримувати повністю або частково доходи від податків усі­лякого роду. Закон може дозволити їм установлювати базу і ставки оподаткування у визначених ним межах. Податкові надходження та інші власні кошти територіальних колективів становлять для кожної категорії колективів визначальну частку всіх їхніх ресурсів. Порядок здійснення цього положення визначається органічним законом.

Важливою гарантією розвитку місцевого самоврядування у Франції є конституційний припис, яким установлено, що будь-яке передання компетенції між Державою і територіальними колекти­вами супроводжується наданням ресурсів, еквівалентних тим, які необхідні для здійснення цієї компетенції. Будь-яке надання чи розширення компетенції, що має своїм наслідком зростання ви­датків територіальних колективів, має супроводжуватися надан­ням ресурсів, визначених законом2.

Досить детально на конституційному рівні встановлюється ма­теріально-фінансова основа місцевого самоврядування в Італії. Згід­но зі ст. 119 Конституції Італійської Республіки комуни, провінції, метрополітенські міста і регіони є фінансово автономними щодо визначення доходів і видатків. Вони мають власні матеріальні ре­

[1] Основний Закон Федеративної Республіки Німеччини від 23.05.49 р. // Кон­ституції зарубіжних країн : навч. посіб. / [авт.-упоряд. В. О. Серьогін, Ю. М. Ко- ломієць, О. В. Марцеляк та ін.] ; за заг. ред. В. О. Серьогіна. - Харків : ФІНН, 2009. -С. 89.

[1] Конституція Французької Республіки від 4.10.58 р. II Конституції зарубіж­них країн : навч посіб. / [авт.-упоряд. В. О. Серьогін, Ю. М. Коломієць, О. В. Мар­целяк та ін.]; за заг. ред. В. О. Серьогіна. - Харків : ФІНН, 2009. - С. 63.

сурси, встановлюють і стягують податки відповідно до Конститу­ції і, згідно з принципами їхнього взаємозв'язку з державними фі­нансами і податковою системою, спільно беруть участь у розподілі державних податків, що надійшли в межах їх території. Для тери­торій із порівняно меншими податковими надходженнями законом держави запроваджується стабілізаційний фонд, що функціонує без будь-яких обмежень стосовно розподілу відповідних коштів.

Для сприяння економічному розвитку, зміцнення єдності й солі­дарності в суспільстві, усунення економічного й соціального дис­балансу, сприяння ефективній реалізації прав людини, досягнення різних цілей у ході реалізації публічних функцій держава може надати додаткові матеріальні ресурси або вживати спеціальних заходів на користь окремих комун, провінцій, метрополітенських міст і регіонів. Комуни, провінції, метрополітенські міста і регіони мають власне майно, належність якого визначається відповідно до загальних принципів, установлених законом держави. Вони можуть звертатися за державними запозиченнями тільки для фінансування інвестицій. Виключається будь-яка гарантія з боку держави щодо позик, які випливають із контрактів'. Згідно зі ст. 142 Конституції Королівства Іспанія місцеві бюджети повинні мати достатні кош­ти для виконання функцій, які покладаються законом на відповідні представницькі органи самоврядування, і формуються в основному із місцевих податків, а також відрахувань від податків, які встанов­люються державою і автономними співтовариствами2.

Детально регулюються матеріально-фінансова основа місцевого самоврядування в Конституції Федеративної Республіки Бразилія. Установлюються обмеження щодо повної суми витрат легістратури муніципалітетів, включаючи винагороду членів ради, яка не повинна перевищувати таких відсотків від сум податкових доходів і відраху­вань. визначених § 5 ст. 153 і статтями 158 і 159, що фактично здій­

[1] Конституція Італійської Республіки від 22.12.47 р. // Конституції зарубіжних країн : навч. посіб. У [авт.-упоряд. В. О. Серьогін, Ю. М. Коломієць, О. В. Марце- ляк та ін.] ; за заг. ред. В. О. Серьогіна. - Харків : ФІНН, 2009. - С. 152.

[1] Конституция Королевства Испании от 27.12.78 г. // Барвіцький В. Ю. Муніципальне право зарубіжних країн : навч. посіб. : [у 3 ч. ] / [за заг. ред. проф. П. Ф. Мартиненка]. - К. : Знання України, 2006. - Ч. З / авт. й упоряд. : В. Ю. Бар­віцький, О. В. Батанов. -С. 58.

снені в попередньому році: 8% - у муніципалітетах із населенням до 100 000 жителів; 7% - від Ю0001 до 300 000 жителів; 6% - від 300 001 до 500 000 жителів; 5% - більше 500 000 жителів. Муніци­пальна рада не повинна витрачати більше 70% її доходу за зарплат- ними відомостями, включаючи витрати на винагороду членів ради (ст. 29-А). У Конституції Федеративної Республіки Бразилія розділ V присвячено муніципальним податкам, у якому визначається, які по­датки компетентні встановлювати муніципалітети (зокрема, це: І - міські будови та міські землі; II - угоди, незалежно від їх способу, між особами, які мешкають на території, щодо нерухомого майна та реальних прав на нього, крім його вартості, а також поступки права на його придбання; III - послуги будь-якого характеру, не зазначені в п. II ст. 155, як визначено доповнюючим законом), розділ VI регулює порядок розподілу податкових надходжень (ст. 158 установлює, що муніципалітетам належать: І - доходи від збору федеральних подат­ків із доходів та прибутків будь-якого характеру від джерел доходів, що сплачуються з будь-яких причин ними самими, їхніми автоном­ними установами та установами, які вони заснували та підтримують; II - п'ятдесят відсотків доходів від збору федерального податку із сільськогосподарської власності, що стосується нерухомого майна, розташованого в муніципалітетах або вся сума доходів у разі, якщо муніципалітет скористається з можливості, згаданої в п. III, § 4 стат­ті 153; III — п'ятдесят відсотків надходжень від податку, що збирає штат із самохідними транспортними засобами, зареєстрованими на території муніципалітету; IV - двадцять п'ять відсотків надходжень від податків, що збираються штатом з операцій щодо обігу товарів і надання міжштатівського та міжмуніципального транспортного та комунікаційного обслуговування), а також порядок передання сою­зом і штатами коштів муніципалітетам (ст. 1592)1.

У Польщі одиницям територіального самоврядування гаран­тується частка в публічних доходах відповідно до виконуваних ними завдань. Доходами одиниць територіального самоврядування є їх власні доходи, загальні субвенції і цільові дотації з державного

[1] Конституція Федеративної Республіки Бразилії від 5.10.88 р. // Конститу­ції зарубіжних країн : навч. посіб. / [авт.-упоряд. В. О. Серьогін, Ю. М. Коло-

мієць, О. В. Марцеляк та ін.] ; за заг. ред. В. О. Серьогіна. - Харків : ФІНН, 2009. -С. 494.

бюджету. Джерела доходів одиниць територіального самовряду­вання визначаються законом. Зміни в завданнях і компетенції оди­ниць територіального самоврядування відбуваються одночасно з відповідними змінами в розподілі публічних доходів (ст. 167)'.

Згідно зі ст. 132 Конституції Російської Федерації органи міс­цевого самоврядування самостійно управляють муніципальною власністю, формують, затверджують і виконують місцевий бюд­жет, установлюють місцеві податки і збори. У Конституції Рес­публіки Болгарія закріплюється те, що громада має право на свою власність, яка використовується в загальнотериторіальних інтере­сах (ст. 140), має самостійний бюджет (ч. 1 ст. 141) Постійні фі­нансові джерела громади визначаються законом. Держава через бюджетні кошти та іншим чином допомагає нормальній діяльності громади (ст. 141 )2. Відповідно до ст. 65 Конституції Словацької Республіки муніципалітет є юридичною особою, зі своєю власніс­тю та фінансовими ресурсами, за які вона несе відповідальність у межах, визначених законом. Свої потреби муніципалітет фінансує передусім за рахунок власних фондів, а також за рахунок держав­них субсидій. Податки та збори, що стягуються муніципалітетом, установлюються законом3. Згідно зі ст. 42 Конституції Республіки Словенія муніципалітети мають право на власні доходи. Ті муні­ципалітети, які не мають достатньо коштів і не спроможні покрити всі витрати для виконання своїх повноважень, можуть одержати від держави фінансову допомогу відповідно до принципів і кри­теріїв, передбачених законом4.

[1] Конституція Республіки Польща від 2.04.97 р. // Конституції зарубіжних країн : навч. посіб. / [авт.-упоряд. В. О. Серьогін, Ю. М. Коломієць, О. В. Марце- ляк та ін.] ; за заг. ред. В. О. Серьогіна. - Харків : ФІНИ, 2009. - С. 195.

[1] Конституція Республіки Болгарія від 12.07.91 р. // Барвіцький В. Ю. Муні­ципальне право зарубіжних країн : навч. посіб. : [у 3 ч. ] / [за заг. ред. проф. П. Ф. Мартиненка]. - К. : Знання України, 2006. - Ч. З / авт. й упоряд. : В. Ю. Бар­віцький, О. В. Батанов. - С. 92.

[1] Конституция Словацької Республіки від 01.09.92р. // Барвіцький В. Ю. Муніципальне право зарубіжних країн : навч. посіб. [у 3 ч. ] / [за заг. ред. проф. П. Ф. Мартиненка]. - К. : Знання України, 2006. - Ч. З / авт. й упоряд. : В. Ю. Бар­віцький, О. В. Батанов. -С. 93.

[1] Конституція Республіки Словенія від 28.12.91р. Барвіцький В. Ю. Муніци- 84

Порівняльний аналіз конституційного регулювання матеріаль­ної та фінансової основ місцевого самоврядування свідчить, що цьому питанню приділяється різна увага. У країнах, де лише де­кларується місцеве самоврядування на конституційному рівні, це питання взагалі не регламентується. А в конституціях країн розви­нутої демократії, які місцевого самоврядування торкаються досить фрагментарно, як правило, регулюються відносини щодо його ма­теріально-фінансового забезпечення. У країнах Східної Європи, до яких можна віднести й Україну, спостерігається дещо шаблонний підхід, констатується право на комунальну власність, власні дохо­ди і широке використання трансфертної політики, що ставить орга­ни місцевого самоврядування у залежність від державних органів.

Проблема взаємовідносин держави й місцевого самоврядування є однією з ключових майже в усіх країнах світу, які підтримують ідею розвитку цього інституту. У різних країнах вона вирішуєть­ся по-різному. Так, у Японії діє міністерство в справах місцевого самоврядування, у Норвегії- міністерство муніципальних справ, в Італії, Новій Зеландії, Франції — великі підрозділи у складі мініс­терств фінансів і внутрішніх справ, а також міністерство міст і благоустрою територій, у Великій Британії ці функції виконує міністерство охорони навколишнього середовища1.

У Польщі діяльність територіального самоврядування підлягає наглядові на предмет законності. Органами нагляду за діяльністю одиниць територіального самоврядування є Голова Ради Міністрів і воєводи, а в галузі фінансових справ - також регіональні рахункові палати. Сейм за поданням Голови Ради Міністрів може розпусти­ти представницький орган територіального самоврядування, якщо цей орган грубо порушує Конституцію чи закони (ст. І7І):. Згідно з

пальне право зарубіжних країн : навч. посіб. [у 3 ч. ] / [зазаг. ред. проф. П. Ф. Мар- тиненка]. - К. : Знання України, 2006. - Ч. З / авт. й упоряд. : В. Ю. Барвіцький, О. В. Батанов. - С. 96 (284 с.).

42 Батанов О. В. Повноваження органів державної влади у сфері місцевого самоврядування: система та загальна характеристика / О. В. Батанов / Часопис Київського університету права. - 2002. - № 1. - С. 51.

43 Конституція Республіки Польща від 2.04.97 р. // Конституції зарубіжних країн : навч. посіб. / [авт.-упоряд. В. О. Серьогін, Ю. М. Коломієць, О. В. Марце- ляк та ін.]; за заг. ред. В. О. Серьогіна. - Харків : ФІНИ, 2009. - С. 195 (664 с.).

ч. 5 ст. 107 Конституції Великого Герцогства Люксембург закон ре­гулює контроль за громадським управлінням. Він може передбачи­ти для деяких актів органів громад необхідність схвалення органом контролю і навіть їх анулювання чи призупинення в разі незакон­ності чи несумісності із загальними інтересами, не вторгаючись у повноваження загальних та адміністративних судів1. У Болгарії цен­тральні державні органи та їх представники на місцях здійснюють контроль за законністю актів органів місцевого управління, якщо це передбачено законом (ст. 144)2. Подібний порядок закріплено на конституційному рівні і в багатьох інших зарубіжних країнах.

У Конституції Федеративної Республіки Бразилія питання взає­мовідносин муніципалітетів з органами публічної влади інших рівнів урегульовано більш детально. Штат не втручається у справи своїх муніципалітетів, так само як Союз - у справи муніципалітетів, роз­ташованих на федеральній території, за винятком випадків, коли:

43 - грошові борги не сплачувалися протягом двох років поспіль, без форс-мажорних обставин;

43 - відповідні рахунки не були надані в спосіб, передбачений законом;

43 - мінімальна частина муніципальних доходів не була вико­ристана для підтримання та розвитку освіти та публічних установ охорони здоров'я;

43 - трибунал справедливості видає петицію про забезпечення дотримання принципів, закріплених у Конституції штату або для виконання закону, судового наказу чи рішення (ст. 352)3.

' Конституция Великого Герцогства Люксембург от 17.10.1868 г. // Барвіць- кий В. Ю. Муніципальне право зарубіжних країн : навч. посіб. [у 3 ч. ] / [за заг. ред. проф. П. Ф. Мартиненка]. - К. : Знання України, 2006. - Ч. З / авт. й упоряд. : В. Ю. Барвіцький, О. В. Батанов. - С. 81.

[1] Конституція Республіки Болгарія від 12.07.91 р. // Барвіцький В. Ю. Муніципальне право зарубіжних країн : навч. посіб. [у 3 ч. ] / [за заг. ред. проф. П. Ф. Мартиненка]. - К. : Знання України, 2006. — Ч. З / авт. й упоряд. : В. Ю. Бар­віцький, О. В. Батанов. - С. 92.

[1] Конституції зарубіжних країн : навч. посіб. / [авт.-упоряд. В. О. Серьогін, ІО. М. Коломієць, О. В. Марцеляк та ін.] ; за заг. ред. В. О. Серьогіна. — Харків : ФІНИ, 2009.-С. 447.

Глава 3. --------







Дата добавления: 2015-08-27; просмотров: 1869. Нарушение авторских прав


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2020 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия