Види муніципальних систем в зарубіжних країнах

У сучасному світі місцеве самоврядування є одним із ключо­вих елементів конституційного ладу зарубіжних країн. Держави з традиційно розвинутою демократією досить давно визнали неза­перечні достоїнства й переваги місцевого самоврядування і від­вели йому особливе місце в структурі національного та світового конституціоналізму. Це зумовлено насамперед тим, що на націо­нальному рівні на органи місцевого самоврядування, які найбільш тісно пов язані з населенням, була/покладена відповідальність за вирішення практично всіх проблем локального характеруї)жит- лового і комунального господарства, 2Ї>озвитку сфери послуг, екологі'и)ствооення локальних систем освіти,Похорони здоров'я, ■Транспортної інфраструктури та ін., що практично розвантажило державну владу та дало їй змогу зосередитись на вирішенні пи­тань загальнодержавного значення¹. Однак це не означає, що в усіх країнах місцеве самоврядування організоване за єдиним ета­лоном.

Система місцевого управління в кожній країні формується під впливом широкого спектра чинників, тому воно має особли­вий, специфічний характер. Отже, спираючись на цю тезу, можна стверджувати, що скільки країн у світі, стільки й муніципальних систем. Однак у такому випадку можливий лише лінійний харак­тер викладення аналізованих явищ, тобто ми змушені будемо йти шляхом механічного їх перелічення. В окремих дослідженнях та­кий підхід інколи використовується, але його продуктивність не дуже висока. Для полегшення аналізу й вивчення практики місце­вого самоврядування в різних країнах доцільним є виокремлення певних видів муніципальних систем. У науковій літературі існу­ють різноманітні класифікації муніципальних систем із різним рів­нем узагальнення характерних ознак.

Досить оригінальним £ підхід Бейлі, який розробив чотири мо­делі місцевого управління:

^[1] Законодавство України про місцеве самоврядування [Текст]: [збірник нор­мативно-правових актів / упоряд.: Баймуратов М. О., Батанов 0. В. ]. - X.: ТОВ «Одіссей», 2010.-С. 3.

³² модель «доброзичливого деспота», яка передбачає те, що міс­цева влада позиігонує себе як органи управління, що діє краще за всіх і знає, як максимізувати добробут жителів;

³³ модель «фіскального обміну» - органи місцевого управління надають послуги, які готові оплачувати місцеві жителі;

³⁴ модель «фіскального трансферту» — місцеве управління скон­центроване на наданні громадських послуг в інтересах досягнення суспільного результату;

>- модель «Левіафана», що узгоджується з теорією суспільного вибору — місцеве управління, захоплене бюрократами й політика­ми, діє у власних інтересах'.

Заслуговують на увагу пропозиції щодо класифікації системи управління на місцевому рівні з урахуванням таких чинників, як

державний режим, (б) форма державного устрою, (в) неодна­ковий підхід до розуміння сутності та природи державної влади, (г) розмежування адміністративно-територіальних одиниць на «природні» та «штучні», (г) національні та історичні особливості й традиції². Аналіз загального, особливого й одиничного в різних правових системах країн світу дозволяє виявити ті правові інсти­тути, які відповідають загальнолюдським цінностям, і визначити, наскільки це можливо, перспективи розвитку місцевого самовря­дування.

Кожна з наведених класифікацій муніципальних систем цінна Й може використовуватися як у навчальних, так і наукових цілях. Систему місцевого самоврядування в зарубіжних країнах можна описати за допомогою різних характеристик: (а) функцій муніци­палітетів, (б) показників їхньої діяльності, (в) розмірів, (г) участі громадян, (ґ) політизації, (д) ступеня спроможності до змін та екс­перименту, (е) ідеології, (є) цінностей.

[ У зарубіжних країнах названі моделі місцевого самоврядування адаптуються з урахуванням місцевих особливостей: ^величини те­риторій (від чого залежить кількість (від двох до чотирьох) ланок управління)у:пеографічних умов (існують території, які не придатні

³⁴ Управление на местном уровне в индустриально развитых странах [Текст] / под ред. Анвара Шаха; пер. с англ. - М.: Весь Мир, 2010. - С. 39.

³⁴ Кравченко В. В. Муніципальне право України [Текст]: навч. посіб. / В. В. Кравченко, М. В. Пітцик. - К.: Атіка, 2003. - С. 342.

для проживання),<демографічних чинників (чисельність населення та щільність його проживання), національного складу населення; економічних, соціальних, культурних та інших показників розвит­ку громад (територій),^рівня громадської та політичної активності. Ці та інші чинники відображаються на функціональній характе­ристиці місцевого самоврядування (обсязі функцій, які ним реалі­зуються); його компетенції (перелік питань місцевого значення і повноваження владних суб'єктів щодо їх вирішення); формах і методах місцевого самоврядування, від них залежить рівень цент­ралізації та децентралізації публічної влади.

У процесі класифікації муніципальних систем можливе й по­дальше збільшення їх видів, однак навряд чи це доцільно, бо лише підтвердиться теза про те, що держави відрізняються одна від од­ної рівнем економічного розвитку, політичною системою, харак­тером духовного життя, що відповідним чином відображається на формуванні муніципальних систем.