ЭКОЛОГИЯ ЧЕЛОВЕКА 17 страница

Символічна аналогія. Суть проблеми або її можливі рішення пропонується сформулювати у вигляді метафор, наприклад, для пляшки прохолодного напою - «зручна прохолола», «прозора при­мара», «пінний овал».

Фантастична аналогія. Запропонуємо учасникам сформулю­вати головну непереборну перешкоду, яка заважає виконанню завдання, а потім — на час «скасуємо»її! Припустимо на якийсь час відсугністьсили гертя, гравітації, існування у природі матеріа­лу з немислимими властивостями або наявність чарівних ельфів

Осьяксам А. Осборн рекомендує готувати процедуру йаналі- зувати її результати:

1. Продумайте всі аспекти проблеми. Найважливіші з них ча­сто настільки складні, шо для їхнього виявлення потрібна робот уяви.

2. Відберіть підпроблеми для «атаки*. Зверніться до списку всіляких аспектів проблеми, ретельно проаналізуйте їх, виділі і ь кілька цілей.

3. Обміркуйте, які дані можуть знадобитися. Висформулю вали проблему, тепер потрібна цілком визначена інформація. Ги спочатку пориньте у творчість, шоб нигадати усілякі види даних, які можуть більше допомогти.

4. Відберіть найкращі джерела інформації. Відповівши на пи тання про види необхідної інформації, перейдіть до ухваленії я рішення проте, які Зджерел варт вивчити спочатку.

5. Придумайте всілякі ідеї - «ключі» до проблеми. Ця части на процесу мислення, безумовно, вимагає вільної уяви, що не супроводжується й не переривається критичним мисленням.

6. Відберіть ідеї, що ймовірніше за все ведупгьдо рішення. Цей процес пов'язаний переважно з логічним мисленням. Акцент гуі робіть на порівняльному аналізі.

Частина ///. Реклама в координатах креативу

7. Придумайте всілякі шляхи для перевірки. Тут ми знову ч.іємо потребу утіюрчому мисленні. Часто вдасться знайти зовсім нові способи перевірки.

8. Відберіть найбільш ґрунтовні способи перевірки. Прийма­ючи рішення проте, як краше перевіряти, будьте суворі й по­слідовні. Відберіть ті способи, шо здаються найпереконливішими.

9. Уявітьсобі всі можливі галузі застосування. Навітьякшо і «ниє остаточне рішення підтверджено експериментально, ви по­пиши мати уяаіення проте, що вибуватиметься в результаті його використання в різних галузях. Наприклад, кожна військова стра- гсі ія остаточно формується на підставі уяаіення проте, шо може

Зити ворог.

10. Дайте остаточну відповідь.

Без наступної експертизи ідей сама процедура «мозкового штурму» не може вважатися продуктивною. Результат першого етапу - список ідей, зафіксованих модератором у короткій формі, часто зі скороченнями, квапливо, іноді з елементами суб'єктив­ної редактури. Використання техніки для фіксації часто буває проблематичним - оператор ізвідсокамерою, як включений спос­терігач, безумовно, руйнує атмосферу, впливає на результат (особ­ливо «замикаються» у присутності камери новачки). Аудіозапис рішить накладенням голосів один на одного, шо призводить і наді до повної не можливості розчути деякі висловлення.

Приклад.

Якось перед агентством постало завдання: великомасш­табна рекламна кампанія фірми «Сканвеб-Бум». Фірма не­щодавно вийшла на ринок, пропонуючи різні сорти якісно­го паперу Продажі Йшли на одному й тому самому невисо­кому рівні, а це не влаштовувало керівників фірми, і вони розщедрилися на нсмаленький рекламний бюджет.

Зрозуміло, що в рекламному агентстві планували створи­ти і телевізійний ролик для прокату на основних Тв-каналах, і серію поліграфічних виробів (календарі, буклети), і пре­зентувати фірму разом із її папером на міжнародній виставці. Але всі ці заходи вимагали однієї об'єднуючої ідеї. А з ідеями

було сутужно.

Невеликий колектив відділу реклами зібрався в офісі. Мо­дератором був начальник, також були присутні арт-дирек- гор. менеджер із поліграфії, екаунт-мснелжер. копірайтер, піар-менеджер і дизайнер.

В/іадимирська А., Владимирський П. Реклама

НАЧАЛЬНИК- Отже, із чим асоиікипься папір?

ПІлР-МЕНЕДЖЕР. Листя, щр падає здсрсвж.

ЕКАУНТ МЕНЕДЖЕР. Лереоо - це фірма.

ПОЛІГРАФІСТ. Кожен аркуш іншогосоріу: з крейдова­ного, зстиксточного, з офісного, з тисненого, з пакувального.

КОПІРАЙТОР. Цс ж Гинальшина.

НАЧАЛЬНИК Стоп, ніякої критики- Далі?

АРТ-ДИРРКТОР. А ЩО, ЯКШО... БЕЗ паперу неможливо шо? Наприктах. поліграфія. Журнали гам усякі, газети. На чому б вони виходили, якщо 6 не було паперу?

ДИЗАЙНЕР. їх писали б на парканах-

КОПІРЛЙТОР Ні. на піску.

АРТ-ДИ РЕКТОР. Отже, усюди розсипаний пісок, із піску стирчать усі передові видання.. А ше кр^лше, якшо їхні лого- гипи намальовані на піску.

КОПІРАЙТОР. Девіз:.Ви можете обійтися без поліграфі?. Але поліграфія не може обійтися без паперу».

АРТРдМЕНКДОїЕ ^р_ТоЯм^{юдина без} одягу, чи шо?

ЕКАУИ Г-МЕНЕДЖЕР Годі краше взяти оголену дівчи­ну и трохи прикрити її напівпрозорим папером. Девіз: «Нія­ких секретні, просто гарний папір».

КОПІРАЙТОР. Клас! Тільки де ж узяти таку дівчину?..

НАЧАЛЬНИК. Добре, одна ідея вже с. Шг'»

ПОЛІГРАФІСТ. Літак! Літак, шо несе кас до висот бізнесу

ШАР МЕНЕДЖЕР. При чому тут ді^лк?

ПОЛІГРАФІСТ. Ну, я мав на увазі паперовий літачок. Бе­ремо різні сорти паперу, найкрутіші. скажімо, «яєчну шка­ралупу» різного кольору, й робимо різні паперові літачки А це не просто літачки, а буклети фірми та запрошення на пре- зсн гацію.

НАЧАЛЬНИК Може бути, може бути Правда, літак не літає у потану погоду.

АРГ-ДИРЕКТОР А ми попросимо Руслану начаклунати нам гарну погоду!

(У той час по центральному телевізійному каналу з про­гнозом погоди виступала Русла на Писанка, вггіизняна кра­суня й одна з перших секс-символів УкР*"^ни- Міць її фігури, апетитність форм і чарівність були такі, а¹⁰ майже у всіх осе лях прогнозу погоди чекати вже прямо з райку. А в ті п'ять вечірніх хвилин, коли Руся плавно нодила пухкою долонею по мапі країни, місто просто вимирало: усі сиділи біля ек­ранів.)

Частина 111. Реклама в коор<)инатах крїативу

ПОЛІГРАФІСТ. Руслана- цс здорово Нонаначаклуе по­году.

ЕКАУНТ-МЕНЕДЖЕР. Сюп. Руслана - це архстмп си лою в кілька мегатонн.

НАЧАЛЬНИК. Продовжуємо думати в цьому напрямку

І колектив продовжив У результаті нароліюся такий теле­візійний рекламний ролик: після новинного блоку, коли вся країна чекала прогнозу погоди, з'являлася Руслана Писанка перед мапою. над якою літали паперові літачки, й інтимно повідомляла. «Погоду у світі бізнесу робить папір від фірми такої-то». А далі йшов, власне, погодний блок.

Розрахунок на цільову аудиторію був безпрограшним. Рус- лану обожнювали чоловіки середнього Й вище віку, тобто майже всі технологи друкарень і завгоспи комерційних підприємств, на кого була націлена реклама паперу. Був сфор­мований оригінал-макет із Русланою й розмножений на пла- катах-календарях. На виставці Руслана, як корпоративний герой, стояла біля стенда фірми й усіляко привертала увагу.

Під кінець року, аналізуєш результати рекламної кам­панії, від менеджерів із продажу була отримана інформація, шо продажі паперу зросли на 28%. Коментарі, як кажуїь, зайві.

У процесі правильно організованого «мозкового штурму» лю­дина середніх інтелектуальних здібностей починає висловлюва­ти м а й ж е у д в а р а з и більше цікавих ідей, ніжтоді. коли вонаодна думає над виконанням завдання. Звідси випливає, шо й худож­ник, й копірайтер, і менеджери, і арі - директор - усі, хто працює в рекламі, беручи участь у мозковому ш гурмі, можут ь генерувати ідеї, здатні не тільки змінити світ навколо, але й у деякій мірі ставлення до цього світу.

Короткі підсумки

/ Реклама о сучасному суспільстві виконує соціальну функ­цію. що полягає у відволіканні людини від страхів і надиханні Ті на збіль шення матеріальних благ, мотивуванні на безупинну ос­мислену діяльність. Задаючи високі моральні стандарти. реюіа- ма породжує особливе позитивне мислення.

2. Уразі, коли реклама виконує роль соціального організато­ра й ідеолога, вона стає масовим мистецтвом і пропагує високі цінності, соціальні йморальні ідеаіи.

3. Дія роботи в рекламі необхідні уява, фантазія й креатин. Існує міф, що лише кілька людей з великої групи людей здатні до

В/іадимирська А., Владимирський П. Реклама

творчості. Це не зовсім відповідає дійсності. У будь-якій людині закладена здібність до творчості. Навіть у людини, яка вва­жає, що в неї немає талантів, залишаються про запас здібності. І тому діяльність у рекламі, що вимагає креативних ідей, їй також під силу.

4. Уява допомагає людині й керувати собою, й за/матися творчістю. Іноді для того, щоб виникла по-справжньому креа- тивна ідея, уява підказує погляд на звичні речі під іншим кутом.

5. Чим більше людина працює, тим швидше й легше вона виходить на потрібний рівень креатива у своїй справі, що дає можливість створювати рішення успішні й просунуті. Креативне мислення — це є природжена унікальна якість або якась Богом дана здібність; йому можна навчитися. Для цього існують спе­ціальні творчі методики Можна виявити /7 креативних тех­нологій, які використовують рекламісти.

6. * Мозковий штурм» —ие метод мислення, спосіб «добуван­ня» із мозку ідей, коли всі разом І кожний окремо можуть твор­чо підійти до справи. Ідея проведення «мозкового штурму» впер­ше спала на думку А. Осборну, він вважається батьком класич­ного *мозкового штурму» — Ьгаіішогміпу; 'а Для продуктивного проведення лмозкового штурму»існують певні правша й мето­дика так званих контрольних запитань.

7. У процесі правильно організованого «мозкового штурму» людина середніх інтелектуальних здібностей починає вислов­лювати майже у два рази бііьше цікавих ідей, ніж тоді, коли вона сама розмірковує над виконанням завдання.

Частина ///. Реклама в координатах креативу

Розділ 2.

Дизайн у рекламі як засіб комунікації

Особливості рекламного дизайну

Рекламна ідея, на відміну від будь-якої геніальної ідеї, що просуває цивілізацію вперед, завжди лежить між двома полярни­ми категоріями - фінанеовоюта культурною, це завжди комп­роміс між комерційним результатом і високим мистецтвом. Ол­ійню важливо, шоб те, про що розповідає реклама, привертало \ магу н було виготовлене бездоганно з погляду дизайну.

Дизайн — це, масне кажучи, оформлення життєвого просто- І»у га його частин, створення з хаосу й дисгармонії чогось зручно­Ю в користуванні й осмисленого. У ній якості дизайн відіграє у мі пі дуже помітну, якшо не основну роль.

І Цо стосується реклами, то в ній дизайне прагненням до ло-

• п меінія гармонії з урахуванням ректамних цілей і завдань. Тому пі ч»йн у рекламі - не зовсім тс саме, що, наприклад, вархітек-

• урі. інтер'єрі, одязі чи живописі. Він має привертати увагу та •ініам'ятонуватися, у кінцевому рахунку - продавати. Реклама ні" ієною комерційну суть змушена боротися за кожну секунду ¹ ми и споживача, активно впливати на його почуття. Покупка на ринку це завжди вибір, і щоб покупці зробили його на користь І» • тамованого товару, їм варто так розповісти про його позитивні

ч і і. щоб переконати у вигоді покупки. Дія цього й потрібний и мі модіючий зтекстом не як ілюстратор, а як інтерпретатор рек- іиміїий дизайн, що поєднає і точну концепцію, і креативнуідею.

Крім того, важливо зрозуміти, шо дизайнерський підхід - це і г і лине, що здатне при вернути увагу споживача серед інших рек- ПМІ піч і іовіломлснь, серед густого інформаційного потоку Ху­ді. *1 іч форма реклами не надмірність, від якої можна відмови- і пі я без ібитку. Вона нримирюс глядача з рекламою у той мо­чі ііг, коли його улюблений фільм переривають заради розповіді

Владимирська А., Владимирський П. Реклама

промові властивості старого шампуню. Завдяки грамотному ди­зайну стомлений пасажир метро не тільки побачить наклейку і рекламою тисяча першого лікарського препарату, алей запам'я­тає Його назву. Якшо споживачеві сподобається упакування про­дукту. він. швидше за все. купить його.

Без художньої форми, без дизайну роздратування від рекла­ми перетворюється в аіпи рекламу. А дизайнер, шо працює врек- ламі, відіграє насправді найважливішу роль у створенні візуаль­ного сереловиша, і у кінцевому рахунку, візуальної культури.

Дизайн у реклам і важливий як засіб передачі інформації. Спо­живачі щодня й щогодини, усюди вступають у контакт із дизай­нами того чи іншою товару та його рекламних зображень. Вони «спілкуються» ізтоваром та його рекламою, вирішуючи, купити його чи ні.

Комунікативна роль дизайну:

І Які одяг у людини, дизайн (упакування товару, шпальти журналу, шита зовнішньої реклами тощо)— це зовнішня оболон­ка, вона важлива для створення позитивного іміджу рекламова нот товару. Непривабливий дизайн ніколи не буде асоціюватися зтоваром високої якості.

2. Багато споживачів приймають рішення про покупку зав дя ки дизай і іу рекл амного повідомлен ня. Напри клад, упакува11 нн товару в магазині часто визначає вибір споживача. При пере гляді періодичної преси саме гарний дизайн знатний привернути увагу до реклами товару.

3. Для бьтьшості категорій продуктів упакування є єдиним джерелом інформації про продукт. Щоденний комунікативний зв'язок між споживачем і упакованим продуктом відкривав необмежені можл и вості для брендінга.

Виходить, ди зайн дія кращого «спілкування* із покупцем зо­бов'язаний:

1. Підтримувати марку (бренд).

2. Бути простим.

3. Бути інформативним.

Щоб досягти таких цілей, необхідно врахувати ті елементи, що зроблять дизайн привабливішим, а саме: зображення, текст, шрифт, колір.

Насамперед треба с казати кіл ька сл і в про еле менти зображсі і - ня у дизайні. До них належать образ, лінії, колір, текстура, форма, розмірі напрямок.

Частина III. Реклама в кооїнкінитах креативу

Образ. Це елемент. на якому сконцентрований дизайн. Клю- ній образ (зображення)- основний елемент дизайну, на якому По» і центрується увага. Зображення в багатьох випадках значно її іилює вплив реклами, у деяких випадках - цілком або част-»шиї заміняє текст. Це може бути фотографія, малюнок або ко­Лі ж головне — шоб він перегукувався з ідеєю, із виробленою кон- н 111111 ю і позиціонуванням товару, цільовою групок». Я кіно рск- і.і чований товар фотогенічний, підійде фотографія. Звичайно, рсп іктичність, що вносить у дизайн фотографія, додає «апетит- н. и м- товару й підвищує довіру до нього. Найефективніше зас­іл иання фотографії при рекламуванні товарів, шо не погребу- і'ч. юкладних текстових пояснень, наприклад, одяг і упакуван- ІІ І продуктів харчування. Проте остаточне рішення про вибір • ч ірл іу залежить ше Й від того, який образ використовують кон - і» \ рс пін, на яку цільову групу розрахована реклама.

Щоб привернути увагу споживача, у рекламі никористову- МІІ архетипи - деякі прототипи, приховані в людській психіці. 11, першому місціархетип жінки: у 50% реклам зображено жіноче ' «личчя, у 10% - напівоголене жіноче тіло, 15% жіночих облич пік міхаються. На другому місці-архетип дитини. На третьому місці зображення тварини. Начетвсртому місці за частотою ви- користання—образ родини.

Лінії. Вони можутьбуїи прямими й кривими,товстими й тон­кими. гладкими й випуклими, неперервними й переривчастими, І'.І.німими й уявними.

Колір, Колір біл ьше за інші елементи створює настрій у рекламі.

Текстура. Коли на тональній поверхні з'являється малюнок. и> иі іайнерові доводиться мати справа з текстурою. Папір, па якому друкується реклама, сам по собі є текстурою. Він буває і рубий і гладкий, нерівний і м'який. Особливо це стосується ди- ьійну упакування.

Форма. Сполучені, ламані чи вигнуті лінії, а також загальні р ' іміри реклами утворять форму дизайну.

Розмір. Рлементи реклами можуть бути різних розмірів, але ' ч Шше враження справляють елементи великого розміру.

Напрямок. Лінії й утворені ними форми мають спою спрямо- і 111 ить, нони навіть створюють ілюзію руху. Завдання дизайнера- копі ролювати їхню спрямованість.

Використання елементів дизайну визначається принципами. І''Чіи чежать в основі усіх видів мистецтва: живопису, малюван-

Владимирська А., Владимирський П. Реклама

ня, скульптури, архітектури, промислового й рекламного дизаЙ ну. Принципи застосовуються до кожного елемента зображення або до нілого сполучення елементів. Для дизайнера принципи мають таке саме значеніія. я к грамати ка для письменника.

З погляду реклами найбільш універсальними й повними мо­жуть бути такі принципи:

1. Зображення має бути композиційно урівноваженим.

2. Простір усередині зображення має бути розділений пропор­ційно.

3. Спрямованість повинна бути чітко виражена.

4. Має міцно утримуватися єдність елементів.

5. Одна частина абоелемснт повинні домінувати у зображенні.

Принципи можна виразити такими словами: урівноваженість,

пропорція, послідовність, єдність, акцент.

Урівноваженість. Коли рекламне зображення урівноважене, воно перебуває у стані внутрішнього спокою, хоча елементи його (малюнок, фотографія, заголовок і текст) можуть бути дуже ди­намічні. Дизайн має справу з двома видами урівноваженості: фор­мальним (симетричним) і неформальним. При формальній рівно­вазі кожний елемент одного боку реклами суміщається з формою й розміром кожного елемента іншого боку. Елементи, шо заходять за уявну вертикальну лінію, розташовуються симетрично щодо цієї осі. При неформальній урівноваженості оптична рівновага теж до і римується, але вонадосягається складнішими методами.

І Іе можна забу вати й про взаємозв'язок між верхньою та ниж ньою частинами реклами. Усі елементи реклами мають утворю­вати урівноважену композицію, причому оптичний центр - точ ка трохи више й лівіше від геометричного иентра - має бути цен тром реклами.

Великі й чорні елементи мають більшу «вагу», ніж дрібні та сірі. Значно більше приваблюютьтакож елементи незвичної фор­ми у порівнянні з елементами звичайної конфігурації, кольорові елементи у порівнянні з чорни ми й білими.

Іноді навмисне порушується рівновага, аби зробити рекламу помітнішою.

Пропорційність. Для рекламного дизайну пропорції створю­ються співвідношенням розмірів, тобто відношенням ширини реклами до глибини, ширини елемента до глибини елемента, рої міру плоїш од ного елемент а до розміру площі іншою, величини

Частино ПІ. Реклама в координатах креатину

піхлііжку між двома елементами й величиною проміжку між од­ин м іі них і третім елементом.

Звичайно, варто уникати поділу на дві. три або чотири рівні частини. Співвідношення ширини до глибини приблизно скіа- і.и 3:2, або краще 5:3. Квадрат із його однаковими сторонами не є найкращим конструктивним елементом у норівияннізпрямокуі- ником із двома різними розмірами. Якщо все-таки трапляється квадрат, то можна «розтягти» його по горизонталі або вертикалі, провівши у ньому горизонтальні або вертикальні смуги чи лінії.

Якщо для дизайну дано вертикальний прямокутник, то він поділяється горизонтальними лініями на кілька смуг. Одна з ііній, розташована ближче до верху і несумісна з математичним центром, може прийматися за лінію оптичного центра. Елементи реклами тоді розташовуватимуться у смугах. Можна розмішати найважливіші елементи так, шоб вони торкалися лінії оптичного центра або перетинали її.

Послідовність. Реклама може, звичайно, виконати свою фун­кцію й тоді, коли читач буде блукати по ній. зупиняючи спою увагуто наодному.то на іншому елементі. Варто встановлювати правильний порядок сприйняття читачем елементів реклами. Для цього існує цілий ряд прийомів.

Можна розташувати елементи на шляху природного руху ока: погляд рухається зліва праворуч і зверху вниз. З огляду на це еле­менти реклами можна розташувати зліва праворуч на верхній лінії, потім знову зліва праворуч на нижчій лінії. Але якби всі дотриму­валися цього порядку, то реклама стала бтривіальною н малопо­мітною. Тому доводиться застосовувати й інші прийоми. Адже очі можуть рухатися від більших до дрібніших елементів, від чор­них до світліших, від кольорових до безбарвних, від незвичайних і|юрм до звичайного. Дизайн може направити рух очей читача практично до будь-якої точки реклами й вести його у будь-якому напрямку.

Іноді в цьому допомагаютьсуцільні або пунктирні лінії, ство­рюючи ніби дорогу для погляду й полегшуючи його роботу По і и,ювністьссвогородуоптичний ритм, вона може розвиватися й іншими шляхами, включаючи в себе імпульси й паузи.

Єдність. Вона найважливіший принцип дизайну Єдністьпе- редбачає, щоелементи реклами доповнюють один одного й уз- гол жуються один з одним. Тоді виникає гармонія, коли елементи

Владимирська А., Владимирський П. Реклама

підібрані за їхньою сумісністю і розташовані так, шоб вони пасу­вали один одному. Елементи будутькраше відповідати принци­пу сдності, якщо вони споріднені за формою, розміром, тексту­рою, кольором та напрямком.

Проблема сдності постає ще гостріше, коли доводиться пра­цювати з рекламою незвичайної конфіїураии: наприклад, вузі, кою або довгою чи коли нона охоплює дві сторінки тощо.

Білий простір, уміло розташований по периметру реклами, по­чинає відігравати роль межі й теж підкреслює єдність реклами. Якщо ж сконцентрувати білий простір у центрі реклами між еле­ментами, то він буде виражати події реклами на окремі шматки й порушуватиме єдність. Білий простір, винесений на край рекла ми, не потрібно розташовуват и у вигляді смуги, за глибиною од­накової з усіх боків. У цьому разі білому простору бажано надаї и не визначеної форми, шоб дотри матися пропорції.

Вісьє кращим засобом зміцнення єдності реклами. Вона може бути видима або уявна. У рекламі використовуються дві, три і більш осей, що проходить верти кал ьі ю й горизонтально. Вісь про­ходить через усю рекламу й утворює щось схоже на базу, навколо якоіфупуютьсяелементи.Якийсьелемент чи на віть більшість їх можуть перетинати вісь. Але при цьому вісь не повинна втрачати своєї об'єднуючої властивості.

Єдність зміцнюється, якшо застосовано метод трьох точок. Трьохелементна композиція відрізняється віддвох- абочоти- рьохслсментної більшою пропорційністю.

Особливі труднощі у дотримуванні єдності виникають, коли реклама розташовується на двох сторінках. Тугє кілька порад:

1. Потрібно використовувати на обох сторінках один колір, один стиль і один шрифт.

2. Якщо вісьпроведена полівій сторінці, то варто підкорити їй елементи правої.

3. Заголовок може перегнути згин і захопити другу сторінку, при цьом у згин має проходити по проміжку між словами, а не між буквами. Малюнок може поширюватися на обидві сторінки, але ної рібно, шоб згин не припадав на важливі елементи. Не можна, наприклад, шоб згин проходив через обличчя головного персона­жа реклами.

4. Рамку потрібно провести навколо всієї реклами, через обидві сторінки, не звертаючи уваги на згин.

Частина 111. Реклама в коор<)инатах крїативу

Лкііенг. І з самого початку потрібно вирішити, на якому еле- мсн її реклами робиться нагапос: на малюнку, заголовку чи тексті. Після ухвалення рішення підшукується спосіб концентрації ува­ги на потрібному. Можна виділити малюнок, захистивши його пі і впливу інших елементів: збільшити його розміри, долати йому опуклості, кольору. Необхідно враховувати важливість виділе­ного об'єкта, думку рекламодавця, аудиторію, розмір реклами іоню. Акцент, у першу чергу, досягається за допомогою контрас - гу між виділеним і другорядним. Він може досягатися різкою їмпюю напрямку, розміру, форми,текстури, кольору,тону,ліній.

Принципи та прийоми роботи дизайнера

Процес рекламного дизайну полягає у безупинному пошуку Нових засобів, які змогли б привернути увагу читача та за ні ка ви­ні його в предметі реклами. Дизайнер у процесі роботи запози­ч іс. накопичує, координує й інтерпретує матеріали, знання й дум­ки інших дизайнерів, художників та свої власні. Його стиль ха­рактеризується цілісністю поглядів і підходом до вирішення і порчих проблем

Оскільки мета реклами - переконати споживача у необхід­ніші купівлі товару, дизайн реклами має в першу чергу вирішу- н 11 и проблеми свого клієнта, а не завойовувати призи на ви- «і ниці. Нехтування інтересами клієнта й захоплення суто худож­німи проблемами педе дизайнера від мети, у той час як дійсно 4 ^і ативний дизайн цілком може бут и визнаний гідним нагороди н.і фестивалі реклами.

І Іочинаючи роботу над рекламою, дизайнерові доводиться ні і рішу вати багато завдань. Насамперед він усвідомлює, шо ПО­цінній пропонувати реклама: продукт, послугу чи ідею. Він мас <> гримати чіткі відповіді на такі питання (за Р. Нельсоном):

1. Хоче рекламодавець утримати покупців чи розширити їхнє мЦю?

2. Домагається він досягнення мети найближчої чи тієї, шо и іе далеко?

* Буде реклама єдиною чи частиною цілої серн реклам?

4 Яка її тем а?

Які мотиви?

і» Для якої аудиторії призначається реклама?

Владимирська А., Владимирський І і Реклама

7. Яким шляхом краще підійти до обраної аудиторії?

8. Які засоби иикористовуваги: газети, журнали, пошту?

9. Я кі плюси й мінуси засобів, що використовуються?

10. Який спосіб друку обрати?

11. Які особливості художнього оформлення й шрифту?

12. Який бюджет реклами?

13. Якої пори року буде публікуватися реклама?

14. Які роботи дизайнер буде виконувати сам, а для якихдо- ведеться залучати фахівців зі сторони?

Усе рідше реклама обмежується повідомленням про наявність продукту та йоіч) ціну. Як правило, перед дизайнером ставляться складніші завдання. Його можуть попросити розсіяти чутки про товарабо надати товару унікальності, шоб відрізнити його від то­варів конкурентів, інформувати споживача про додаткові функції товару або розширити коло споживачів. Рекламістові, шо не звик працювати з концепціями, буде важко успішно справлятися зі своїми обов'язками. У майбутньому йому все частіше доведеться мати справу з ідеями,а не з продуктами. Ідеї, почуття, думки ма­тимуть не менше значення, ніж рухтоварів. Ди зайнер має диви­тися вперед, передбачати зміни й тенденції.

Велике значення для дизайнера мас уміння працювати із за­мовником. Замовник може, наприклад, змусити дизайнера вклю чити до реклами потворний говарнийзнак, він може наполягати на примітивному компонуванні реклами або негарному розфар­буванні в порівнянні з колишніми рекламами даного клієнта тощо. Подібна практикадуже поширена, і дизайнерові доводить ся зм'якшувати гостроту назріваючих конфлікті в та переконува­ти рекламодавців у недоцільності надмірностей, які знижують ефективність реклами.

Дизайнер разом зарт-директором або креатив-директором приймає рішення, пов'язані зформоюта змістом. З останнім йому допомагає копірайтер, що звично працює у тісному контакті з ним. Стосовно форми дизайнер зовсім незалежний.

Для того щоб створити дизайн, який виконує всі рекламні завдання, потрібна креатинна ідея. Проте, як народжуються ідеї розповідалося в одному з попередніх розділів. Для дизайнера рек лами творчість— щоденне заняття. Пояснити природу творчості чи творчої о осяяння взагалі непросто, а найчастіше неможливо. «Геній - це талант винаходу того, чому не можна вчити або на-

Частина 111. Реклама в коор<)инатах крїативу

•Митися. Так, можна навчитися від іншого, яктрсба робити гар­ний вірш; але від інших не можна навчитися тому, як скласти і ириий вірш, тому шо це саме собою має випливати з природи ангора*. - говорив Кант про віршування. У тій же мірі ці слова і іосуються створення ілейусфсрі талановитоголизайну рекла­ми Безперечно, навчити «фонтанувати» талановитими реклам­ними ідеями не можна, але можна, увібравши безцінний досвід Краиіихлюдей у цій професії, хоча б спробувати створити просто чіцну ідею, шобуде «просунутою». І саме її. як правило, народ­жує: група рекламістів, у якій неодмінно є дизайнер. Адже саме пін утілює ідеї у комп'ютерній графіці.

Наприкінці ХІХст. при рекламних агентствах, шо тільки за- і н їжу вал ися, існувала не ват ика група людей, яких назн вали «про­жектерами». Керівник реклами й текстовик писали текст, роз­ілляли ескізі передавали його прожектерові, який підбирав шрифт і прикрашав порожні місця, щоб заповнити їх. Він трохи пі її, ше за інших в агентстві розумівся на особливостях вироб­ництва реклами, але не був дизайнером. Потім прожектерові по­чали доручати розробку ескізівреклами. І прожектер перетворився в компонували!ика. Зі зростанням значущості його роботи у ньо- |и з'являлися помічники і. зрештою, він став керівником худож- шю-оформлювальних робіт. На виставці реклами в 1921р. в кага­ни лх були зазначені імена художників картин, що викорнстову- о.і шсь у рекламі, але імена художників-оформлювачів не н і лупалися. Тільки в 1934 р. на рекламних виставках почали фігу­рувати імена художників-оформлювачів. Заразу каталогах поряд 11 художниками й фотографами незмінно стоять і імена худож- ннків-оформлювачівреклами. Настав час дизайну.

Сьогодні вагентствах кожний творчий працівник постійно фантазує й вигадує. Дизайнер фантазує у першу чергу: він має полумки уявляти рекламу ще до того, як вона буде втілена на па- 11 рі у вигляді ескізу. Процес фантазування однії із найважливі­ших творчих процесів у рекламі.

І ак, дійсно, дизайнер вивчає моделі, аранжування й ди зайн інших рекламних фірм, запозичаєвннх цікаві елементи для своєї і «і лами. Але ж кожний художник створює собі колекцію реклам н ні і и х художників, шо відповідають його задуму Й сприйняттю, і цю він аналізує роботи інших, виділяє цікаві зразки й збирає Іч.ік- «сумнівно впливає на його творчість. Художні рішення, шо