Визначення класу позичальника

1. Виходячи із значення узагальненого показника S визначається клас позичальника на підставі рейтингової шкали, що приведена в таблиці №3. Залежно від того, в яких параметрах знаходиться значення S, позичальник відноситься до певного класу (А, Б, В, Г, Д).

Таблиця №5

Рейтингова шкала для визначення класу позичальника

 

Значення узагальненого показника	Клас
Від 550 і більше	А
Від 400 до 549	Б
Від 250 до 399	В
Від 150 до 249	Г
Від 149 і менше	Д

На підставі вказаної шкали визначається попередня оцінка позичальника.

Клас “А” – фінансова діяльність дуже добра (прибуткова, рівень рентабельності вищий, ніж середньо галузевий, якщо такий визначається), що свідчить про можливість своєчасного виконання зобов’язань за кредитними операціями, зокрема погашення основної суми боргу та відсотків за ним відповідно умов кредитної угоди; економічні показники в межах установлених значень (відповідно до методики оцінки фінансового стану позичальника, затвердженої внутрішніми документами банку); вище керівництво позичальника має відмінну ділову репутацію; кредитна історія позичальника – бездоганна.

Забезпечення за кредитною операцією має бути першокласним. Немає жодних свідчень можливих затримок з поверненням основної суми боргу та/або зі сплатою відсотків. Одночасно можна зробити висновок, що фінансова діяльність і надалі провадитиметься на такому ж високому рівні.

Клас “Б” – фінансова діяльність позичальника цієї категорії близька за характеристиками до класу “А” (тобто фінансова діяльність добра або дуже добра, рентабельність на середньо галузевому рівні, якщо такий визначається, окремі економічні показники погіршились або мають незначні відхилення від мінімально прийнятних значень), але ймовірність підтримування її на цьому рівні протягом тривалого часу є низькою. Позичальники (контрагенти банку), які віднесені до цього класу, потребують більшої уваги через потенційні недоліки, що ставлять під загрозу достатність надходжень коштів для обслуговування боргу та стабільність одержання позитивного фінансового результату їх діяльності. Забезпечення кредитної операції не повинно викликати жодних сумнівів (щодо оцінки його вартості, правильності оформлення угод про забезпечення кредитних операцій тощо).

Клас “В” – фінансова діяльність задовільна (рентабельність нижча за середньо галузевий рівень, якщо такий визначається, деякі економічні показники не відповідають мінімально прийнятним значенням) і потребує більш детального контролю.

Надходження коштів і платоспроможність позичальника свідчать про ймовірність несвоєчасного погашення кредитної заборгованості в повній сумі і в строки, передбачені договором, якщо недоліки не будуть усунені. Проблеми можуть стосуватися стану забезпечення за кредитними операціями, необхідної документації щодо наявності і ліквідності застав тощо. Одночасно спостерігається можливість виправлення ситуації поліпшення фінансового стану позичальника.

Клас “Г” – фінансова діяльність незадовільна () економічні показники не відповідають встановленим значенням і спостерігається її нестабільність протягом року, є високий ризик значних збитків; ймовірність повного погашення кредитної заборгованості та відсотків за нею є низькою.

При проведенні наступної класифікації, якщо немає безсумнівних підтверджень поліпшити протягом одного місяця фінансовий стан позичальника або рівень забезпечення за кредитною операцією позичальника потрібно класифікувати на клас нижче (клас “Д”).

Позичальника, якому видано кредит під сумнівне забезпечення або без забечення та якого віднесено до цього класу на підставі оцінки його фінансового стану, потрібно класифікувати на клас нижче (клас ”Д”).

Клас “Д” – фінансова діяльність незадовільна, є збитки; кредитна операція не забезпечена ліквідною заставою (або безумовною гарантією), показники відповідають встановленим значенням, імовірність виконання зобов’язань з боку позичальникка / контрагента банку практично відсутня.

У випадку наявності збитків, незалежно від кількості набраних балів при проведенні оцінки фінансового стану, позичальник відноситься до класу “Д” та не має права на одержання кредитів.

 

III. Виконайте тести:

 

1. У чому, на вашу думку, полягає економічна сутність кредиту:

1) кредит - це економічні відносини, що виникають між кредитодавцем і кредитоодержувачем;

2) кредит - це капітал, який береться під позику у грошовій фор­мі та надається в тимчасове використання госпорганам на умовах
забезпеченості, повернення, терміновості, оплати та цільового вико­ристання;

3) кредит - це рух вартості в сфері товарного обміну;

4) кредит - це позичка в грошовій або товарній формах на умо­вах повернення.

2. Банківський кредит - це:

1) споживчий кредит;

2) іпотечний кредит;

3) фінансовий кредит;

4) товарний кредит;

5) комерційний кредит;

6) лізинговий кредит.

3. На які цілі надається банківський кредит:

1) фінансування оборотного капіталу;

2) покриття збитків від господарської діяльності;

3) викуп приватизованого підприємства;

4) на збільшення статутного фонду підприємства;

5) для внесення платежів у бюджет.

4. Об’єктами кредитування можуть бути:

1) грошові кошти;

2) товарно-матеріальні цінності;

3) виконані роботи чи надані послуги;

4) готова продукція і товари;

5) незавершене виробництво;

6) підприємства та господарські товариства.

5. На які цілі забороняється видача кредитів:

1) на покриття поточних витрат підприємств;

2) на покриття збитків від господарської діяльності;

3) на придбання об'єктів приватизації;

4) на придбання цінних паперів.

6. Хто встановлює розміри відсоткових ставок за видачу кредиту комерційними банками:

1) Верховна Рада України;

2) Національний банк України;

3) комерційні банки самостійно;

4) позичальники, виходячи зі своїх інтересів.

7. Які показники враховуються при встановленні розміру плати за кредит:

1) тривалість терміну кредитування;

2)об'єкт кредитування;

3)надані позикоотримувачем гарантії своєчасного повернення кре­диту;

4)попит та пропозиції на кредитні ресурси;

5)наявність кредитного ризику.

8. З якого моменту повинні нараховуватися відсотки за користу­вання кредитом:

1) з моменту підписання кредитної угоди;

2) з моменту одержання кредиту підприємством;

3) з моменту погашення першої частини кредиту позичальника;

4) з моменту отримання доходу за рахунок кредиту.

9. Непряме кредитування — це:

1) надання кредиту небанківським установам;

2) надання кредиту позичальникам через посередників;

3) надання кредиту кредиторам на вимогу позичальника в міру

потреби в ньому;

4) надання кредиту у вигляді матеріальних цінностей.

10. Кредитна лінія - це:

1)угода, за якою банк зобов'язується надати позичальнику креди­
ти на раніше узгоджену суму протягом певного періоду;

2)згода, але не зобов'язання комерційного банку надати кредит

позичальнику;

3)межа, яка встановлює максимальні і мінімальні розміри та тер­
міни видачі кредиту одному позичальнику;

4)ліміти видачі кредитів.

12. Об’єктом лізингу можуть бути:

1) машини та обладнання;

2) транспортні засоби;

3) засоби обчислювальної техніки;

4) виробничі будівлі та споруди;

5) земельні ділянки та інші природні об'єкти.

13. Комерційний кредит - це економічні відносини, які виникають між:

1) підприємствами;

2) комерційними банками й підприємствами;

3) державою та комерційними банками;

4) державою та підприємствами.

14. Що таке кредитоспроможність:

1) здатність позичальника в повному обсязі та в узгоджений строк
розрахуватися за борговими зобов'язаннями;

2) здатність кредитора в повному обсязі в узгоджений строк нада­ти кредит позичальнику;

3) здатність кредитора в повному обсязі погасити свої зобов'язан­ня перед клієнтами;

4) правильної відповіді немає.

 

Висновки___________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

 

 

Відмітка про виконання: ___________________________________________

 

Практична робота 12 (4 год.)

Тема: Фінансове планування на підприємстві

Мета заняття: з’ясувати сутність фінансового планування на підприємстві, його значення та зміст.

I.З’ясувати зміст основних категорій:

1) Фінансова стратегія підприємств;

2) Фінансове планування;

3) Зміст поточного фінансового плану та порядок його складання;

4) Зміст і значення оперативного фінансового плану;

5) Бюджетування в системі оперативного фінансового планування.

II. Завдання для виконання практичної роботи:

 

Завдання 1. Скласти фінансовий план ТОВ «Зоря» на 2009 рік за наявності наступних умов. Виручка від реалізації продукції на рік планується в розмірі 125200 грн. (в т.ч. ПДВ), амортизаційні відрахування - 13120 грн., прибуток від реалізації продукції, робіт, послуг - 52000 грн., прибуток від продажу основних фондів - 10120 грн., від здачі майна в оренду - 2320 грн., від реалізації цінних паперів - 4190 грн.. Крім того, підприємство планує довгострокові кредити банку - 35000 грн..(відсоток – 10% щорічно). Одержані дивіденди складуть 1000 грн. Затрати на матеріали – 36000 (в т.ч. ПДВ), Амортизація – 13120 грн, витрати на заробітну плату – 25600 грн. Ставка нарахувань у фонди соціального захисту – 36%. Адміністративні витрати – 15000 грн., на збут – 13600 грн. Плата за оренду на рік – 1800 грн. Вартість реалізованих основних фондів – 7310 грн. Втрати від участі в капіталі плануються в обсязі 17500 грн.

ПЛАН ДОХОДІВ І ВИТРАТ ГРОШОВИХ КОШТІВ на 200 р.

 

Статті доходів і витрат	Рядок	Розрахунок
І. Надходження
А. Від основної діяльності
1. Доходи від реалізації продукції, робіт, послуг
2. Інші операційні доходи
Підсумок по розділу А
Б. Від фінансових операцій
1. Доходи від участі в капіталі
2. Дивіденди і проценти одержані
3. Доходи від інших фінансових операцій
Підсумок по розділу Б
В. Від іншої звичайної діяльності
1. Доходи від реалізації фінансових інвестицій
2. Доходи від реалізації необоротних активів
3. Доходи від реалізації майнових комплексів
4. Інші доходи від звичайної діяльності
Підсумок по розділу В
Г. Від надзвичайних подій
1. Відшкодування збитків від надзвичайних подій	ІЗ
2. Інші надзвичайні доходи
Підсумок по розділу Г
Всього надходжень
II. Витрати
А. За основною діяльністю
1. Витрати на реалізовану готову продукцію, роботи, послуги
2. Адміністративні витрати
3. Витрати на збут
4. Інші операційні витрати
Підсумок по розподілу А
Б. За фінансовими операціями
1. Витрати від участі в капіталі
2. Проценти за користування кредитами
3. Інші фінансові витрати
Підсумок по розділу Б
В. За іншою звичайною діяльністю
1. Витрати за реалізованими фінансовими інвестиціями
2. Витрати за реалізованими необоротними активами
3. Витрати за реалізованими майновими комплексами
Підсумок по розділу В
Г. За надзвичайними подіями
1. Витрати від стихійного лиха
2. Витрати від техногенних аварій
3. Інші надзвичайні витрати
Підсумок по розділу Г
Усього витрат
Фінансовий результат		р.16-р.34
Ш Податок на прибуток
Результат від основної діяльності		р.3-р.21
Результат від фінансових операцій		р.7-р.25
Результат від іншої звичайної діяльності		р.12-р.29
Результат від надзвичайних подій		р.15-р.33

Виконання фінансового плану здійснюється безпосередньо через оперативне фінансове планування. З цією метою складають баланс грошових надходжень, який показує, коли в підприємства виникають тимчасово вільні кошти, а коли воно має додаткову потребу в них.

Завдання 2. Виконайте завдання.

 

1. Фінансові відносини	а) сукупність документів, в яких міститься інформація про фінансові показники;
2. Фінансове планування	б) система фінансових показників, які призначені для прийняття рішень і розраховані на конкретних користувачів;
3. Планування	в) - це система управління фінансовими відносинами підприємства через фінансові важелі і з допомогою фінансових методів;
4. Фінансова інформація	г) - це інвестування, кредитування, оподаткування, страхування, система фінансових важелів тощо;
5. Фінансова звітність	д) планування фінансових ресурсів і фондів грошових коштів;
6. Фінансовий механізм	є) процес, що забезпечує збалансовану взаємодію окремих видів ресурсів у рамках обраного об'єкта управління, з допомогою якого визначаються пропорції і темпи росту.

 

Методичні вказівки до роботи:

Система оперативного планування фінансовою діяльністю заключається в розробці комплексу короткострокових планових завдань по фінансовому забезпеченню основних напрямів господарської діяльності підприємства. Головною формою такого планового фінансового завдання є бюджет.

Оперативне фінансове планування полягає в складанні та виконанні платіжного календаря. Його складають на квартал із розбивкою по місяцях або на місяць із розбивкою по декадах. У платіжному календарі відображається весь грошовий оборот підприємства, основна частина якого проходить через поточний, валютний, позиковий та інші рахунки підприємства в банку. У платіжному календарі відбито рух грошових коштів відповідно до їх надходження та використання.

У платіжному календарі фіксуються всі види грошових платежів та надходжень підприємств незалежно від їх джерел та напрямків використання, тобто показаний увесь грошовий оборот за певний проміжок планового періоду.

Платіжний календар дає можливість фінансовим службам підприємства забезпечити оперативне фінансування, виконання розрахункових та платіжних зобов'язань, фіксувати поточні зміни платоспроможності підприємства. Він уможливлює спостереження за станом оборотних коштів та вказує на необхідність використання позикових та залучених коштів у плановому періоді.

Мета складання фінансового плану полягає у взаємо­узгодженні доходів та витрат. Якщо доходи перевищують витрати, то сума перевищення може направлятись в резервний фонд. Коли витрати перевищують доходи, визначається сума додаткових фінансових ресурсів: кредитів, позик, випуску цінних паперів та інше.

Фінансовий план складається на рік з розбивкою по кварталах. Розробка фінансового плану розпочинається з розрахунку показників дохідної, а потім витратної його частини: найпростішою формою фінансового плану є баланс доходів та видатків.

Враховуючи зміни в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності, які відбуваються з введенням національних стандартів (положень) бухгалтерського обліку, можуть бути запропоновані такі форми і зміст поточного фінансового плану.

III. Виконайте тести:

1. Фінансове планування - це:

1) розрахунок надходження грошових коштів від реалізації про­дукції, послуг і інших видів діяльності підприємства;

2) розрахунок надходження і розподілу прибутку;

3) визначення об'ємів надходжень відповідних видів фінансових
ресурсів і їх розподіл по напрямках використання в плановому році.

2. В склад фінансового планування входить:

1) планування об'єму виробництва і реалізації продукції;

2) планування результатів від реалізації продукції і послуг;

3) розподіл прибутку;

4) розрахунок нормативів власних оборотних активів, їх приросту
і джерел покриття;

5) розрахунок об'єму капіталовкладень і джерел їх покриття;

6) складання кошторисно-фінансових розрахунків по різних сферах
діяльності підприємства (крім основної).

3. Фінансовий план підприємства - це:

1) таблиця, в якій відображаються об'єми надходжень і витрат
грошових коштів в плановому році;

2) таблиця, в якій відображаються об'єми надходжень і направ­лення використання фінансових ресурсів підприємства в плановому році;

3) таблиця, в якій відображається рух основних і оборотних
фондів.

4. З яких розділів складається фінансовий план державного під­ приємства:

1) джерела і об'єми надходжень грошових коштів;

2) витрати, пов'язані зі сплатою платежів до бюджету і в державні
цільові фонди;

3) джерела формування і надходжень коштів;

4) приріст активів підприємства;

5) повернення залучених засобів;

6) покриття збитків минулих років.

5. Які види фінансових ресурсів передбачені в 1-му розділі
фінансового плану державного підприємства "Джерела формування і
надходження коштів";:

1) виручка від реалізації продукції та послуг;

2) прибуток поточного року від звичайної діяльності;

3) амортизаційні відрахування;

4) кредити банків (довгострокові і короткострокові);

5) нерозподілений прибуток минулих років;

6) цільові надходження коштів.

6. Фінансовий план підприємства складається:

1) на квартал з помісячною розбивкою його показників;

2) на півріччя з поквартальною розбивкою його показників;

3) на рік з поквартальною розбивкою його показників.

7. Строки подання складеного фінансового плану державного
підприємства на затвердження в вищий орган управління:

1) до 1 березня року, що передує планованому;

2) до 1 квітня року, що передує планованому;

3) до 1 травня року, що передує планованому.

8. Складений фінансовий план державного підприємства затвер­джується вищим органом:

1) до 1 червня року, що передує планованому;

2) до 1 липня року, що передує планованому;

3) до 1 серпня року, що передує планованому.

 

 

Висновки___________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________

________________________________________________________________