Ніколайчук Альона

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

(Київ, Україна)

Професійна ідентичність студентів-соціологів: результати пілотажного дослідження

Сучасна ситуація на ринку праці в Україні викликає інтерес у дослідників різних спеціальностей: філософів, журналістів, правознавців, психологів, соціологів. Актуальність цієї тематики полягає у наявності високого показника освіченості українців і водночас – високого рівня безробіття, а також проблеми працевлаштування випускників ВНЗ (табл.1).

Дослідження професійної ідентичності студентів – тема, яка не є поширеною серед українських дослідників. Відтак, отримані в результаті дослідження дані дають можливість виявити та оцінити ситуацію, яка відбувається безпосередньо у вузах України.

Проблемна ситуаціяу дослідженні професійної ідентичності студентів полягає в суперечності між відсутністю соціологічного знання щодо усвідомленого ототожнення студентів себе з конкретною професійною групою / спільнотою та необхідністю такого знання для виявлення ступеня усвідомленості вибору спеціальності абітурієнтами, а також для залучення майбутніх фахівців професійної сфери на ринок праці.

Таблиця 1. Показники України

Індекс розвитку освіти (ІНР за даними ООН, 2012)	Кількість випущених фахівців (Держстатистика України, 2012/2013рр.)	Який вид зайнятості Ви маєте на роботі? (Інститут соціології НАН України, 2012, N= 1800)	Робота за спеціальністю? (Дослідницький центр порталу HeadHunter, 2013, N= 1638)
99%	612,7 тис.	43,5% - в даний час не працюю	44% - змушені змінити професію

 

Для отримання соціологічних даних застосована методика mixed-methods (М. Смолл, С. Грін, П. Бейзлі та ін.), яка поєднує кількісний (роздаткове анкетування) та якісний (фокусоване групове інтерв’ю) методи із використанням проективної техніки «Експресивний малюнок». Перевагою даного підходу є те, що в результаті можливо комплексно зрозуміти проблемне поле дослідження – професійну ідентифікацію студента – із урахуванням контексту ситуації (чинників, які впливають на формування професійної ідентичності). Крім того, досягається зменшення суб’єктивності інтерпретацій при аналізі даних.

В результаті узагальнення теоретичних розвідок категорій ідентичності та студентства нами запропоновано розглядати професійну ідентичність студентів як усвідомлене співвіднесення студентами себе з конкретною професією через наявність безпосередньої взаємодії із працюючими представниками професії.

Першим кроком залучення майбутніх фахівців у процес формування професійної ідентичності є реалізація ними усвідомленого вибору спеціальності та вступ до ВНЗ. До факторів, які впливають на вибір абітурієнтів спеціальності, потрібно віднести: соціальне оточення (батьки та інші особи, які ознайомлені із професією соціології); інтерес до суспільства та гуманітарних наук; престиж університету та швидкість закриття набору студентів. За даними фокус-групового інтерв’ю (3 групи по 7 чол.) було виявлено, що студенти молодших курсів більш свідомо вступали на факультет соціології у порівнянні зі старшими курсами.

Зважаючи на високий рівень успішності студентів усіх трьох груп (в середньому 4,5) та наявність у них зацікавленості навчанням на даному факультеті, не всі студенти мають чітке уявлення щодо професійної спільноти, до якої вони себе усвідомлено відносять.

У свідомості студентів 1 та 2 курсів переважають образи «соціолога-фахівця» як соціолога-вченого та соціолога-дослідника. У свідомості студентів 3 та 4 курсів уявлення щодо образу диференціюються іншим чином. Так, студенти ототожнюють образ «соціолога-фахівця» із соціологом-вченим, особою, що включена як у дослідницьку діяльність, так і у викладацьку у ВНЗ. В образ «соціолога-прикладника» студенти включають не лише дослідницьку діяльність, а й аналітичну, що дає можливість прослідкувати більшу диференційованість образів у студентів старших курсів, де уявлення образу «експерт» кількісно збільшується. В уявленнях випускників переважають образи «соціолога-експерта», «соціолога-дослідника» та «соціолога-вченого».

За результатами групових інтерв’ю можливо прослідкувати, що залежно від курсу залученість у професійну діяльність студентами відрізняється за напрямком діяльності. Так, переважна кількість студентів молодших курсів не мають досвіду, лише одиниці говорять про залученість до проведення соціологічних досліджень (на етапі збору даних – інтерв’юери, анкетери). Окрім цього, професійними практиками старших курсів є кодування отриманих результатів. Варто відмітити, що за наявності досвіду уявлення студентів щодо власної професії змінюються. Так, студент Т. зазначив: «працював інтерв’юером на CATI. Більше поки що не шукаю, та й не хочу йти у всілякий маркетинг».

Цікавим є те, що серед студентів-випускників соціологічного факультету дану спеціальність за можливості повторного вибору обрали б 72,1%. Серед студентів-випускників, які упевнені у правильності свого професійного вибору, 65,2% мають досвід роботи за фахом (Кореляція Пірсона = 0,019). Серед студентів, які вагаються, однак скоріше знову надали б перевагу даній професії, 53,6% мають досвід роботи у професійній діяльності. Серед студентів, які категорично не обрали б повторно дану спеціальність (а це 14%), 54,5% не мали досвіду роботи за напрямком власної спеціальності (UNIDOS, 2012, N=82).

Проведення дослідження щодо професійної ідентичності студентів на різних факультетах дасть можливість виявити, чи свідомо було обрано спеціальність студентом, виявити фактори впливу; дізнатися, яким чином студент позиціонує себе відносно професійної спільноти на момент отримання спеціальності та чи пов’язує студент свою трудову позицію із обраною ним спеціальністю.