Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Якість контенту та формування аудиторії




 

Революції в області комунікацій, пов'язані з винаходами та технічним розвитком, перефразуючи Умберто Еко, «від Гутенберга до Інтернету», ускладнили структуру соціальних інститутів та сприяли соціальним перетворенням. Модернізація сучасного суспільства складається з багатьох процесів, з яких найбільш впливовими є два напрями: технології та комунікація. Якщо бурхливий розвиток технологій – одна з особливостей світу, що стрімко розвивається, то комунікація – базова умова існування соціуму в усі часи.

Комунікація як передача інформації від однієї системи до іншої за допомогою знаків пов'язана з поширенням суспільно значущих відомостей серед масової аудиторії. Соціум потребує регулювання інформаційних потоків. Цю роль можуть виконувати засоби масової комунікації, що забезпечують збір, обробку та поширення відомостей серед мас. При цьому медіа-структури, ланки управління та самі працівники сфери медіа володіють потужними засобами впливу на масову аудиторію. «Сучасний світ має один ґанж, позбутися якого практично неможливо: якщо людство створило масову комунікацію як індустрію, виробництво, то воно саме стало заручником масифікації, воно прирекло себе на продукування масових настроїв інститутами масової комунікації і на «споживання» їх» [4, с. 63].

Активна позиція медійника, що є проявом його соціальної відповідальності, – важливий аспект захисту споживачів аудіовізуального контенту. Варто зазначити, що соціальна відповідальність – широке поняття, яке означає відповідальність на багатьох рівнях. Це, перш за все, відповідальність за рівень якості продукту та відповідальність за спричинені ним дії аудиторії. Засоби масової комунікації не просто виробляють інформацію, а й формують ціннісні та цільові пріоритети своєї аудиторії. Здійснюючи інформаційну діяльність, медійники впливають на погляди людей, продукують створення громадської думки та суспільних настроїв.

Принцип соціальної відповідальності декларує діяльність мас-медіа на благо суспільству. Відповідно до цього, завдання засобів масової комунікації – не просто продукувати повідомлення, а передавати ту необхідну інформацію, яка буде сприяти розвитку соціуму та висвітлюватиме суспільно значущі проблеми. Д. Мак-Квейл пропонує робоче визначення відповідальності: «Всі умисні та невмисні процеси, якими медії прямо чи опосередковано звітують перед суспільством за якість і наслідки публікацій, зважаючи на загальногромадський добробут» [3, с. 182]. Тобто соціальна відповідальність мас-медіа є тим принципом, який має лежати в основі діяльності ЗМК для забезпечення добробуту суспільства та довіри соціуму до медіа, для налагодження суспільного діалогу, а не для досягнення прибутків чи високих рейтингів.

Особливої актуальності ця проблема набуває в період нинішніх трансформацій українського суспільства. Соціальний інститут мас-медіа дистанціюється від вирішення суспільно важливих проблем, лише нагнітає кризові настрої. Відтак, засоби масової комунікації свідомо відмовляються від висвітлення важливих соціальних проблем. Причиною цього є в тому числі відсутність інтерактивності та механізмів зворотного зв'язку (стосується традиційних ЗМК). Мас-медіа не отримують суспільного запиту на потрібну інформацію. Двосторонній зв'язок потребує соціологічних досліджень як механізму, який представляє суспільні інтереси та сприяє вирішенню суспільних проблем. Налагодження інтерактивного зв'язку послужить створенню суспільного діалогу. Таким чином, мас-медіа можуть стати особливим простором інтеракції. Медіа-спільнота як суб'єкт соціальної відповідальності повинна дотримуватись професійних стратегій для того, щоб досягти задоволення суспільних очікувань.

Проблема відповідальності засобів масової комунікації в умовах трансформації сучасного українського суспільства характеризується складністю вивчення, потребує обговорення в процесі публічної дискусії, є новою і, відповідно до цього, потребує опрацювання засобами соціологічного аналізу. Вирішення цієї проблеми можливе завдяки застосуванню грамотної інформаційної політики та механізму регулювання діяльності засобів масової комунікації. У критичний період, який переживає українське суспільство, соціологічні дослідження, зокрема соціальної відповідальності мас-медіа, затребувані як ніколи. Завдяки цьому можливий пошук необхідного вектора розвитку сучасного соціуму.

Література: 1. Квіт С. Масові комунікації // С. Квіт. – K.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. – 206 c. 2.Эко У. От Интернета к Гутенбергу: текст и гипертекст; пер. с ит. // Новое литературное обозрение. – 1998. – № 4. – С. 5-14. 3. Мак-Квейл Д. Теорія масової комунікації / пер. з англ. – Львів: Літопис, 2010. – 538 с. 4. Різун В. В. Маси // В. В. Різун. – К.: Вид.-поліграф. центр «Київський університет», 2003. – 118 с.

 







Дата добавления: 2015-08-30; просмотров: 376. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2021 год . (0.003 сек.) русская версия | украинская версия