Молодіжне самоврядування як чинник соціальної активності молоді міста Донецьк

Включення молоді в процеси управління становить один з найважливіших напрямів інтеграції нового покоління в суспільні відносини. Готовність і здатність до цієї діяльності привертає все більшу увагу громадськості та науковців, оскільки суспільству не байдуже, з яким людським потенціалом воно увійшло в життя. Таке розуміння стимулює різноманітні проблемні соціальні дослідження, серед них найбільш актуальні питання вибору життєвих стратегій, ціннісних орієнтацій і соціальних настанов, соціальної активності, політичних уподобань молоді та ін. Дослідження життєвої позиції молодих людей набуває особливого значення в умовах глобальних соціальних змін, оскільки трансформації в різних сферах суспільного життя впливають не тільки на макросоціальні процеси, але й позначаються на індивідуальному житті людей, змінюють їх цінності, норми, культуру.

Проблема участі молоді в місцевому самоврядуванні має різні аспекти, а саме: визначення сутності місцевого самоврядування, політичні уподобання сучасної української молоді; обґрунтування історичної і політичної необхідності участі молоді у розвитку місцевого самоврядування. В якості фундаментальних досліджень місцевого самоврядування можна відзначити роботи В. Лебединця, Т. Портновоъ. У роботах С. Мельникова, В. Рохчина, А. Філліпова порушені питання концепції муніципальної власності, ролі регіонів у системі ринкових відносин.

Закономірним стало звернення науковців і практиків до відродження самоврядування в нашій країні в період реорганізації суспільства, пошуку шляхів оновлення систем управління. Проблема муніципального управління знайшла своє відображення у низці робіт з управління, де йому було дано визначення, визначено принципи розвитку, базові категорії, виявлено його основні закони, що мало велике значення в ситуації дефіциту розробок з цієї проблеми [1, с. 45-46]. Однак на сьогодні залишається маловивченою проблема молодіжного самоврядування як чинника соціальної активності молоді.

Нашою метою є дослідження молодіжного самоврядування як чинника соціальної активності молоді міста Донецьк. Емпіричною базою стало соціологічне дослідження на тему «Ставлення до молодіжної політики і вивчення потреб, інтересів молоді м. Донецьк», проведене на замовлення Управління у справах сім’ї, молоді та міжнародних зв’язків Донецької міської ради у січні-березні 2013 р. соціологічною науково-дослідною лабораторією кафедри соціології управління Донецького державного університету управління [2].

Сьогодні молодь – це одна з найбільш некерованих, соціально занедбаних і найменш соціально захищених спільнот нашої країни. Численні проблеми з роками накопичилися й у ціннісно-світоглядних, політико-культурних і моральних орієнтаціях молоді, у сферах та інституціях, де найбільш активно повинні виявлятися пріоритети суспільного виховання юнаків і дівчат. У широкомасштабних процесах демократичної розбудови держави суспільно виховна робота з молоддю не стала провідною. Як і в минулому, процес виховання розглядається через зони впливу сім’ї, школи і трудового колективу. Проте у сучасних складних і суперечливих умовах перехідного періоду, самоорганізація й самокерованість сімейного й колективного виховання стають все більш складними.

Подальше здійснення реформи місцевого самоврядування (під місцевим самоврядуванням мається на увазі право та спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання й управління суттєвою часткою суспільних справ, які належать до їхньої компетенції, в інтересах місцевого населення) потребує залучення молоді до цих процесів, формування активної позиції молодих громадян щодо суспільно-політичних процесів у державі. Найпотужнішою ознакою відносин між державними органами влади та громадськими організаціями, крім фінансових, є обмін кадрами, активні громадські організації є сучасною школою підготовки демократичних лідерів, які оновлюють владу, сприяють підвищенню ефективності державного управління [3, c. 2]. Саме тому необхідним є формування системи молодіжного самоврядування на регіональному та місцевому рівнях, зміцнення й консолідація молодіжних громадських організацій для ефективного вирішення найактуальніших проблем молоді на засадах соціального партнерства з органами державної влади. Молодіжне самоврядування – це право та реальна здатність молоді та обраних ними органів самостійно вирішувати проблеми та питання місцевого значення, які сприятимуть створенню необхідних умов для повноцінного становлення та розвитку молоді.

Важливим чинником молодіжного самоуправління є соціальна активність молоді у соціальному житті міста. У ході дослідження [2] визначалася міра участі респондентів у молодіжних громадських об’єднаннях та органах молодіжного самоврядування. Молодь Донецька, про що свідчать отримані дані, переважною більшістю не є учасником молодіжних громадських об’єднань (79,2%); серед тих, хто бере участь у громадських об’єднаннях (20,8%), більшість чоловіків (12,3%) та осіб у віці 17-28 років (15,6%). Респондентам, які є членами молодіжних громадських організацій, було запропоновано визначити, наскільки активно їх організації здійснюють свою діяльність щодо вирішення існуючих проблем [2, с. 14]. Отже, можна зазначити, що молоді люди, які є членами молодіжних громадських організацій, оцінюють їх роботу достатньо позитивно, хоча певна частина не змогла визначитися з відповіддю щодо даного питання, що свідчить, або про слабку поінформованість щодо роботи цієї організації, або про формальний характер участі у ній. За даними дослідження, 46,9% опитаних відзначили, що молодіжні громадські організації ведуть активу роботу, вважають, що вони іноді беруть участь у розв’язанні проблем – 25,7%, важко було визначитися 23,9% респондентів, а 3,6% зазначили, що молодіжні організації взагалі не здійснюють діяльності [2, с. 14].

Молодь Донецька, про що свідчать результати дослідження, переважною більшістю не є учасником молодіжних громадських об’єднань. Як можна побачити, серед донецької молоді спостерігається невелика активність стосовно участі у молодіжних громадських організаціях, можливо, внаслідок відсутності бажаної мотивації, зокрема матеріальної, та зосередженість на власному кар’єрному зростанні.

В українському суспільстві назріла необхідність підвищення соціальної активності молоді, її участі у вирішенні соціальних проблем, формуванні життєвих настанов молодих людей на традиції общинності, релігійності, боргу, честі, відповідальності. Молодь зможе задовольняти свої потреби та інтереси в індивідуальному розвитку шляхом реалізації інтегральних корпоративних інтересів через спільну взаємовигідну діяльність. Така діяльність передбачає залучення кожної молодої людини до вирішення місцевих проблем, що дасть можливість для реалізації її самореалізації, самовираження і самоствердження шляхом участі в різних видах діяльності на території проживання. Серед молоді Донецька доцільно проводити роботу, яка би дозволила виявити найбільш активних, обдарованих, талановитих молодих людей із представників органів самоврядування низових організацій, максимально ефективно використовувати їх потенціал у вирішенні завдань місцевого самоврядування.

Література: 1. Постовой Н.В. Местное самоуправление: история, теория, практика / Н. В. Постовой. – М., 1995. – 189 с. 2. Ставлення до молодіжної політики і вивчення потреб, інтересів молоді м. Донецька: звіт за результатами соціологічного дослідження / В.В. Бурега, Н.С. Скок, М.О. Передерій, К.Г. Яришева. – Донецьк: ДонДУУ, 2013. – 28 с. 3. Пріоритети діяльності Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту на 2010 р., шляхи (інструмент) реалізації та очікувані результати [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/sport/control/uk/publish/article?art_id=113118&cat_id=1131177.