Дослідження соціально-психологічних механізмів групового тиску щодо вживання алкоголю серед молоді сільської місцевості

Згідно з результатами дослідження ВООЗ, Україна займає перше місце в світі за рівнем дитячого та підліткового алкоголізму. За даними Інституту неврології, психіатрії та наркології Академії медичних наук України чверть усіх алкоголіків України, що перебувають на диспансерному обліку з діагнозом «хронічний алкоголізм і «біла гарячка» (гострі алкогольні психози)», – молодь віком до 35 років.

Для того, щоб вибудувати ефективні механізми профілактики алкоголізму серед молоді сільської місцевості, слід дослідити спектр причин, що його викликають. Цей спектр можна умовно поділити на зовнішні та внутрішні чинники, які знаходяться в тісному взаємозв’язку та впливають на рішення молодої людини щодо вживання алкоголю. В цій роботі ми плануємо дослідити зовнішній спектр, а саме, проаналізувати те, яким чином соціальна група, в якій опинилася молода людина, за допомогою прийнятих в ній групових норм впливає на поведінку щодо вживання алкоголю. Виявивши ці групові норми, ми зможемо в подальшому зрозуміти механізм їх виникнення та впливу на індивіда.

Нами було проведено дві фокус-групи та п’ять глибинних інтерв’ю серед молоді сіл Вовчків, Пристроми та Семенівка Переяслав-Хмельницького району Київської області. Метою дослідження було виявити механізми групового тиску на молоду людину щодо вживання алкоголю, її становище, коли вона підкорялася або не підкорялася цьому тиску.

Думки учасників обох досліджень в цілому збігалися. Порівнюючи результати обох досліджень, можна зробити такі висновки:

1. За результатами досліджень жінки більш негативно ставилися до практики вживання алкоголю, ніж чоловіки. Жінки більше говорили про негативні наслідки, однак вони менш схильні відстоювати свою точку зору.

2. При обговоренні в фокус-групах позитивних та негативних наслідків вживання алкоголю, учасники були схильні виправдовувати або засуджувати цю практику, виходячи переважно із групових інтересів та мотивів. При проведенні глибинних інтерв’ю учасники були схильні виправдовувати або засуджувати, виходячи переважно із мотивів особистісних.

Типовими прикладами є запитання «Уявіть ситуацію, що в певному оточенні ви разом з усіма вживаєте алкоголь. При цьому хтось відмовляється від його вживання. Як би ви поставилися до цієї людини? Як би, на вашу думку, поставилося б оточення? Чи був у вас подібний досвід?». При обговоренні в фокус-групі учасники були схильні описувати мотиви людини, що відмовилася від вживання алкоголю, виходячи з інтересів групи, в даному випадку – засуджуючи людину, оскільки невживання алкоголю суперечить, на думку учасників, інтересам групи. Тому мотивами такої поведінки учасники здебільшого називали неповагу до групи, негативні особистісні якості тощо. При обговоренні в глибинному інтерв’ю учасники були більш схильні виправдовувати людину, виходячи з її інтересів та потреб, не пов’язаних із групою.

3. Всі учасники вважають зловживання алкоголю стародавнім українським звичаєм. Цей факт різною мірою виправдовує та легітимізує через посилання на традицію практику вживання та зловживання алкогольними напоями в очах усіх учасників. В деяких ситуаціях, на думку учасників, вживання алкогольних напоїв є обов’язковим. Мова йде переважно про ритуальні або святкові події – день народження, поминки, весілля тощо.

4. Обидві фокус-групи показали силу впливу авторитету на переконання учасників. В одній з фокус-груп авторитетна особа схилила більшість учасників до думки, що вживання алкоголю є явищем нав’язаним, результатом низької задоволеності від життя, відсутності альтернативного дозвілля, а при насиченому, цікавому, осмисленому та повноцінному житті потреба в вживання алкоголю навіть у мінімальних кількостях зникає. В іншій фокус-групі під впливом одного з учасників дискусія пішла в бік обговорення позитивного впливу алкоголю на міжособистісні стосунки, саморозкриття людини. В обох випадках не чинилося сильного тиску на учасників, учасники висловлювали свої думки, але в цілому аргументовані висловлювання авторитетного учасника спрямовували думки решти учасників саме на певний аспект широкого спектру наслідків вживання алкоголю. В середовищі українського села здійснюється груповий тиск на молоду людину щодо вживання алкоголю. Молода людина виступає одразу в двох іпостасях: як жертва цього тиску та як носій норми, агресор щодо інших.

5. Групами, що здійснюють найбільший тиск на проалкогольну поведінку індивіда, є друзі та родина. Механізмом впливу є здебільшого стигматизація або ізоляція індивіда, що проявляється в широкому спектрі – від кепкування та відмови спілкуватися до відкритої агресії та вигнання з групи. Перший та найпотужніший вплив на легітимізацію проалкогольної поведінки здійснюється в підлітковому віці на рівні родини або найближчих родичів. Парадоксальним при цьому є те, що така поведінки з боку батьків є спробою захисту дитини від негативних наслідків вживання алкоголю. Тобто очевидним є незнання батьків щодо педагогічно-виховних впливів, які мають бути здійснені з їх боку для убезпечення своєї дитини.

6. За словами учасників, зловживання алкоголю провокується негативним соціально-економічним становищем молоді. Тобто в умовах українського села можна непрямо впливати на групові норми щодо проалкогольної поведінки. Якщо для зміни соціально-економічного становища на селі ми не маємо достатньо ресурсів, то моделювати цікаве та здорове дозвілля, де вживання алкоголю буде недоречним, цілком під силу громадським об’єднанням, місцевим громадам, окремим волонтерам.

Підсумовуючи результати дослідження, зазначимо, що груповий тиск на молоду людину щодо вживання алкоголю в сільській місцевості здійснюється переважно у формі стигматизації індивіда, психологічного примусу або соціальної ізоляції.