Кримськотатарський фактор

Одним із найважливіших факторів, що впливають на етнополітичну ситуацію в Криму й Україні в цілому, є репатріація кримськотатарського народу, насильницьки депортованого сталінським режимом у 1944 р. За даними перепису 2002 р., в Криму проживають 260 тис. кримських татар.

Сучасна кримськотатарська політична еліта почала формуватися в специфічних умовах депортації, де вона, відіграючи роль консолідуючого начала, вела непросту боротьбу за повернення кримських татар на батьківщину, сприяла збереженню етнічної і культурної ідентичності кримськотатарського етносу. В цілому процес формування кримськотатарської політичної еліти практично завершився після повернення більшості репатріантів - кримських татар - до Криму.

Фактично сьогодні в Криму існує кримськотатарська національно-культурна автономія: активно діє вертикаль органів національного самоврядування, що включає до себе Курултай (з’їзд), Меджліс (центральний виконавчий орган), регіональні і сотні місцевих меджлісів у місцях компактного проживання кримських татар. Під патронатом Меджлісу ведуть активну діяльність десятки моноетнічних кримськотатарських громадських організацій, ЗМІ, Кримськотатарський музично-драматичний театр, Республіканська кримськотатарська бібліотека ім. І. Гаспринського, творчі професійні і самодіяльні колективи. Кримськотатарська мова, поряд з українською і російською, є однією з трьох офіційних мов Автономної Республіки Крим і вивчається в ряді вузів Автономії. У багатьох школах АРК викладання ведеться кримськотатарською мовою, у 2003 p. відкрита перша школа з кримськотатарською мовою навчання.

Кримські татари активно беруть участь у суспільно-політичному житті України й Автономної Республіки Крим. В одному зі своїх основних документів кримськотатарська політична еліта проголосила суверенітет кримськотатарського народу над усією територією Криму і ставить своєю метою створення національної кримськотатарської державності в Криму¹⁹.

Однак на практиці реалізація цієї мети стикається з дуже серйозними труднощами, які навіть за оцінками Меджлісу навряд чи можуть бути подолані в скільки-небудь близькій перспективі²⁰.

Насамперед, цьому перешкоджає демографічний фактор. За даними перепису 2002 p. кримські татари становлять близько 12 % населення Криму. Думка про велику імовірність різкого зростання чисельності кримських татар у Криму (професор А. Куць прогнозує, що їхня чисельність найближчим часом зросте вдвічі²¹) - не є обгрунтованою. За даними кримського дослідника А. Кислого²², кримським татарам, тією ж мірою що й іншим етнічним групам населення, притаманний сучасний тип відтворення, що виключає можливість демографічного “вибуху”. Потік репатріантів з місць депортації практично припинився.

Іншим чинником є відсутність правових механізмів реалізації ідеї створення кримськотатарської національної державності.

Певна складність етнополітичної ситуації в Криму, пов’язана з інтеграцією кримських татар в українське суспільство, не може розглядатися як серйозна перешкода процесу формування української політичної нації з таких причин.

Кримські татари практично інтегровані в усі сфери життєдіяльності українського суспільства, незважаючи на прагнення їхньої політичної еліти проводити лінію “добровільної сегрегації” під погрозою асиміляції²³.

Поступово реалізуються їхні політичні права: діє Рада представників кримськотатарського народу при Президентові України; двоє кримських татар обрані народними депутатами України за списком блоку “Наша Україна” і один - за списком КПУ, 8 - депутатами Верховної Ради АРК, один із них є віце-спікером, 12 % депутатів місцевих рад становлять кримські татари, троє кримських татар є членами уряду АРК.

Кримськотатарський народ і його політична еліта лояльно ставляться до української держави. Більшість кримських татар усвідомили, що народ і уряд України виявляють добру волю в сприянні їхньому поверненню в Крим, що програми їхньої облаштованості (а це багато сотень мільйонів доларів США)²⁴ фінансуються за рахунок коштів платників податків - громадян України. Важливо зазначити також, що Крим -регіон з найнижчим рівнем ксенофобії в країні.

У цілому етнополітична ситуація в Криму не може негативно вплинути на процес формування української політичної нації.