Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Відношення між поняттями.





1. Визначення і структура поняття. Поняття є вихідною формою раціонального (теоретичного) мислення. Форма мислення – це спосіб зв'язку елементів думки, що виражає її структуру і зміст. Усе невичерпне змістовне різноманіття думок утілюється в логічні форми: поняття, судження і умовиводи. Усталеність, універсальність і повторюваність логічних форм – фундаментальний закон раціонального мислення. Логічні форми мислення – найважливіший і невід'ємний компонент предмета логіки як науки. Серед форм раціонального мислення поняття відрізняється тим, що воно відображає предмети, судження зв'язок між предметами і/або їх ознаками, а умовивід – зв'язок різних суджень. Інакше кажучи, завдяки використанню понять формується логічне уявлення про предмет, тобто формується предмет думки. Лише потім цей предмет думки стає підставою усіх теоретичних міркувань за допомогою інших форм думки – судження і умовиводу. Слід зауважити, що в логіці поняття відображають не об'єктивно-матеріальний, а логічний предмет – предмет думки.

Формування поняття відбувається на основі цілеспрямованої селекції предметних ознак. Ознаками вважають усе те, що характеризує предмет. Ознаками є властивості і відношення. Ознаки предмета, які відображаються в мисленні про предмет, називаються ознаками поняття.

Ознаки можуть бути загальними і одиничними, суттєвими і несуттєвими.

Одиничні ознаки ті, які характеризують один предмет. Загальні ознаки характеризують деяку множину (клас) предметів.

Наприклад, особливості історичного розвитку України (час, темпи, умови, діяльність певних соціальних суб'єктів та ін.) – це одиничні ознаки, оскільки в країнах Західної і Східної Європи, Північної Америки вони інші. А закони становлення (приватної власності, обіг грошової маси, дія закону вартості і т.д.) будуть загальними з цими країнами.

Несуттєві ознаки – це ті, які не відображають якісних особливостей даного класу предметів. Несуттєві ознаки можуть належати і не належати предмету.

Так, використання або не використання мережі Інтернет у виборчій кампанії в Україні – несуттєва ознака, оскільки (за винятком мегаполісів) відсоток користувачів ресурсами цієї мережі по усій Україні незначний.

Суттєві ознаки відображають якість, внутрішній закономірний зв'язок елементів предмета. Вони ж обумовлюють наявність змісту предмета думки.

Наприклад, дотримання законності, правил і норм виборчої кампанії... – це суттєві ознаки демократичних виборів.

Поняття засноване саме на суттєвих ознаках предмета думки, причому, як на загальних, так і на одиничних.

Мовними формами вираження понять є слова (слова-омоніми, тобто тотожні за звучанням, але різні за значенням і такі, що відображають різні поняття, – «коса» як заплетене волосся, «коса» як сільськогосподарське знаряддя і «коса» як довга вузька обмілина, що простягається від берега, або низовинний вузький мис, і слова-синоніми, тобто різні за звучанням, але такі, що відображають одне й те ж поняття і розрізняються лексичними відтінками, стилістичними особливостями, – «ворог» – «недруг») або словосполучення (групи слів – «гоночна спортивна машина», «спортсмен-першорозрядник»). Проте деякі слова, що виражають вигуки («ох», «ура», «стоп» та ін.), частки («не», «ні»), прийменники («в», «на», «під», «над»), сполучники та ін. – не поняття. Крім того, поняття і словопротилежності, що знаходяться в діалектичному зв'язку. Поняття не можуть передаватися від одного суб'єкта до іншого. Поняття існують тільки в мисленні суб'єкта. Зміст поняття ідеальний. Передаються тільки знаки і слова як матеріальні об'єкти, а не поняття.

Логічними прийомами формування понять є аналіз (мислене розчленовування предметів на їх складові частини, уявне виділення в них ознак), синтез (мислене поєднання в єдине ціле частин предметів або його ознак, отриманих у процесі аналізу), порівнювання (мислене встановлення схожості або відмінності предметів за суттєвими або несуттєвими ознаками), абстрагування (мислене виділення одних ознак предмета і відволікання від інших), узагальнення (мислене об'єднання окремих предметів у деякому понятті) і т.п.

Таким чином, поняття – це форма мислення, що відображає предмет думки в єдності його суттєвих ознак (реальних і уявних предметів, їх властивостей і відношень), які утілюються в слові або словосполученні і закріплюються в його визначенні.







Дата добавления: 2015-09-19; просмотров: 688. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!




Расчетные и графические задания Равновесный объем - это объем, определяемый равенством спроса и предложения...


Кардиналистский и ординалистский подходы Кардиналистский (количественный подход) к анализу полезности основан на представлении о возможности измерения различных благ в условных единицах полезности...


Обзор компонентов Multisim Компоненты – это основа любой схемы, это все элементы, из которых она состоит. Multisim оперирует с двумя категориями...


Композиция из абстрактных геометрических фигур Данная композиция состоит из линий, штриховки, абстрактных геометрических форм...

Основные разделы работы участкового врача-педиатра Ведущей фигурой в организации внебольничной помощи детям является участковый врач-педиатр детской городской поликлиники...

Ученые, внесшие большой вклад в развитие науки биологии Краткая история развития биологии. Чарльз Дарвин (1809 -1882)- основной труд « О происхождении видов путем естественного отбора или Сохранение благоприятствующих пород в борьбе за жизнь»...

Этапы трансляции и их характеристика Трансляция (от лат. translatio — перевод) — процесс синтеза белка из аминокислот на матрице информационной (матричной) РНК (иРНК...

Классификация и основные элементы конструкций теплового оборудования Многообразие способов тепловой обработки продуктов предопределяет широкую номенклатуру тепловых аппаратов...

Именные части речи, их общие и отличительные признаки Именные части речи в русском языке — это имя существительное, имя прилагательное, имя числительное, местоимение...

Интуитивное мышление Мышление — это пси­хический процесс, обеспечивающий познание сущности предме­тов и явлений и самого субъекта...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2025 год . (0.013 сек.) русская версия | украинская версия