Показники Z банкрутства для побудови кореляційно-регресійних моделей.

Невід'ємною рисою компанії в ринковій економіці є ризик, пов'язаний з можливістю банкрутства компанії. Очевидно, не викликає сумнівів той факт, що, чим раніш буде виявлена тенденція, що веде компанію до банкрутства, і, відповідно, чим раніш будуть початі процедури по порятунку компанії (заходи антикризового управління чи фінансової санації, тим більше імовірність виходу з кризи. Отже, виникає питання про визначення показників, здатних прогнозувати розвиток подій на ранніх стадіях.

Дослідження методами мультиплікативного дискримінантного аналізу зв’язку між значеннями показників фінансового стану і подальшої долі (фінансової стабільності чи нестабільності) компаній дали змогу отримати низкою відомих науковців в сфері корпоративних фінансів регресійні рівняння для прогнозування ймовірності банкрутства.

При проведенні комплексного фінансового аналізу обчислюються Z-показники і вибудовуються їхні часові ряди і ними доповнюється загальний масив даних статей фінансової звітності та обчислених коефіцієнтів.

1. Модель Спрінгейта.

Модель Спрінгейта була побудована в 1978 році на підставі дослідження впливу 19 фінансових показників. Вважається, що точність прогно­зування банкрутства за цією моделлю становить 92%, однак з ча­сом цей показник зменшується.

Z = 1,03*X1 +3,07 *X2 + 0,66*Х3 + 0,4*X4,

де

X1 = робочий капітал/загальна вартість активів; (при цьому робочий капітал (working capital)- це різниця між оборотними активами (current assets) і поточними зобов’язаннями (current liabilities)

Х2 = прибуток до сплати процентів і податків (earnings before interest and tax)/ загальна вартість активів (total assets);

Х3 = прибуток до оподаткування (earnings before tax) / поточні зобов’язання (current liabilities);

Х4 = чиста виручка від реалізації (sales)/ загальна вартість активів(total assets);

Значення Z-показника	Z <0,862	Z >0,862
Ймовірність банкрутства	Дуже висока (з достовірністю 92%)	Низька

 

2. Модель Альтмана (варіант 1977 р.).

Модель опубліковано в роботі Е. Альтмана в 1977 р. Для цього варіанту мінімальне граничне значення показника встановлюється на рівні 1,8. А при перевищенні цим показником значення 3,0 робиться висновок про відсутність загрози банкрутства компанії в довгостроковій перспективі. Ця модель передбачає розгляд ринкової вартості власного капіталу, а саме стаття акціонерний капітал за ринковою вартістю як елемент власного капіталу отримується наступним шляхом: - чистий дохід (net income) переводиться у долари США з млн.доларів США і ділиться на показник EPS earnings per share (дані містяться у звіті про доходи компанії (Income Statetement) і встановлюється приблизна кількість акцій. Потім кількість акцій множиться на ринковий курс звичайної акції з онлайн торгів на міжнародних фондових біржах (за період, що аналізується), скоригований на par value. Отримана ринкова вартість акціонерного капіталу вставляється у розрахунки замість балансової вартості акціонерного капіталу і до неї додаються інші статті за балансом розділу «Власний капітал» (Shareholders’ capital).

Z = 1,2*X1 +1,4 *X2 + 3,3*X3 + 0,6*X4 + 1,0*X5,

де

X1 (ліквідність)= робочий капітал/загальна вартість активів;

Х2 (прибутковість) = нерозподілений прибуток (retained earnings)/загальна вартість активів;

Х3 (рентабельність) = прибуток до сплати процентів і податків / загальна вартість активів;

Х4 (фінансова стійкість) = (ринкова вартість акціонерного капіталу + балансова вартість інших статтей власного капіталу)/зобов’язання;

Х5 (оборотність) = чиста виручка від реалізації / загальна вартість активів;

 

Значення Z-показника	Z ≤1,8	1,81≤Z ≤2,7	2,71≤Z ≤2,99	Z >3,00
Ймовірність банкрутства	Дуже висока	Висока	Можлива	Дуже низька

 

3. Модель Альтмана (варіант 1983 р.).

Модель було вперше опубліковано в 1983 р. Особливість її полягає в тому, що вона розроблена для компаній, акції яких не котирувалися на біржі. Тому оцінка вартості власного капіталу для цього варіанту показника здійснюється на основі даних балансу, а не ринкової вартості капіталу.

Z = 0,717*X1 +0,847 *X2 + 3,107*Х3 + 0,42*X4 + 0,998*X5,

де

X1 (ліквідність)= робочий капітал/загальна вартість активів;

Х2 (прибутковість) = нерозподілений прибуток/загальна вартість активів;

Х3 (рентабельність) = прибуток до сплати процентів і податків/ загальна вартість активів;

Х4 (фінансова стійкість) = балансова вартість акціонерного капіталу + балансова вартість інших статтей власного капіталу/зобов’язання;

Х5 (оборотність) = чиста виручка від реалізації / загальна вартість активів;

Значення Z-показника	Z ≤1,8	1,81≤Z ≤2,7	2,71≤Z ≤2,99	Z >3,00
Ймовірність банкрутства	Дуже висока	Висока	Можлива	Дуже низька

 

4. Універсальна дискримінантна функція за О. Терещенко.

Важливою відмінністю цієї моделі від інших є те, що замість показника робочого капіталу для оцінки береться грошовий потік на кінець року зі звіту про рух грошових коштів (Cash Flow Statement)

Z = 1,5*X1 +0,08 *X2 + 0,10*Х3 + 5*X4+ 0,3*Х5 + 0,1*Х6,

де

X1 = Залишок коштів на кінець року (cash flow at the end of year)/ зобов’язання (total liabilities)

Х2= загальна вартість активів (total assets)/ загальна вартість зобов’язань (total liabilities);

Х3 = чистий прибуток (net income)/ загальна вартість активів (total assets);

Х4 = чистий прибуток (net income)/ чиста виручка від реалізації (net sales)

Х5 = виробничі запаси (inventories) / чиста виручка від реалізації (net sales)

Х6= чиста виручка від реалізації / загальна вартість активів

 

 

Значення Z-показника	Z > 2	1<Z <2	0<Z <1	Z <0
Ймовірність банкрутства	Фінансовий стан компанії стійкий і їй не загрожує банкрутство	Фінансова стійкість порушена, але за умови антикризового управління банкрутствок компанії не загрожує	Компанії загрожує банкрутство, якщо вона не здійснить санаційних заходів	Компанію можна вважати банкрутом