Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Програма дослідження девіантної поведінки.




Програма вивчення особистості, поєднуючи найбільш загальні питання характеристики особистості і спеціальні, що орієнтують вихователя на визначення та розуміння можливих умов та факторів розвитку схильності до девіантної поведінки, може надати допомогу педагогові у плануванні його діяльності профілактичного характеру, доборі пакету методичних матеріалів відповідного змісту, доцільних форм роботи у певному напрямку, педагогічно обґрунтованих методів виховного впливу на особистість. Залежно від особливостей його поведінки і розвитку та обставин педагогічної ситуації під відповідним кутом зору може використовуватись оцінка інформації для будь-якого вікового періоду.

Програма вивчення особистості школяра (різного віку) має такі розділи:

І. Особливості соціально-психологічного клімату сім'ї:

· склад сім'ї (повна, неповна);

· соціально-професійний статус сім'ї (професії батьків);

· матеріально-економічні умови сім'ї: матеріальний добробут сім'ї; побутові умови; умови навчання та розвитку дітей: санітарно-гігієнічні умови; харчування;

· культурно-освітній рівень сім'ї: освіта батьків; взаємовідносини в сім'ї (між батьками, між батьками і дітьми, між дітьми і членами сім'ї похилого віку); сімейне дозвілля; ставлення сім'ї до соціально-культурних цінностей (книг, творів мистецтва, музики, спорту, сімейних традицій); ставлення сім'ї до наркогенних речовин; тип сімейного виховання.

II. Індивідуально-типологічні особливості школяра:

· стан здоров'я учня (здоровий, хворіє іноді, хворіє часто, оперативні втручання, травми, інфекційні хвороби, стан психіки, фізичні вади); спадковість (можливі ускладнення, пов'язані зі зловживанням батьків наркогенних речовин);

· психологічні особливості особистості: тип темпераменту; характерологічні риси; інтелектуальний розвиток; цінності та інтереси; альтернативні цінності та інтереси.

III. Соціально-психологічний статус у колективі:

· положення у формальній групі; характер спрямованості неформальної групи; положення у неформальній групі.

 

4. Етичні питання дослідження девіантної поведінки.

Затверджений в Україні Кодекс професійної етики соціолога Соціолоічної асоціації України визначає принципи й етичні норми професійної відповідальності та поведінки соціологів та характеристика прийомів та методів проведення дослідження.

Основні норми, які зазначені в даному кодексі, що відповідають за етичну поведінку соціолога:

· соціолог відповідальний за етичне проведення дослідження не тільки зі свого боку, а й з боку тих осіб, якими він керує або яких контролює;

· соціолог не припускає використання методів, техніки, процедур, які вражають гідність особистості респондентів ( обстежуваних) та порушують їхні інтереси;

· соціолог, котрий проводить дослідження, має діставати згоду від учасників дослідження;

· соціолог має отримувати згоду учасників дослідження до проведення відеозапису, кінозйомок чи будь-якого іншого виду документування, якщо це не безпосередні спостереження у громадських місцях;

· соціолог інформує учасників дослідження про характер дослідження, звертає їхню увагу на те, що їхня участь є добровільною і будь-якої миті може бути перервана за бажанням обстежуваного (респондента);

· соціолог ніколи не обманює учасників дослідження стосовно аспектів, здатних істотно впливати на їхнє бажання брати участь (наприклад, фізичний ризик, дискомфорт, неприємні емоційні наслідки);

· соціолог не використовує облудні методи;

· при плануванні та проведенні дослідження соціолог визначає його сумісність із Кодексом професійної етики соціолога;

· ставлення соціолога до інших ідей і людей – авторів або прихильників цих ідей – визначається толерантністю й повагою.

Всі ці норми і правила є загальнолюдськими, тобто їх виконання є обов’язковим не лише для окремої категорії осіб, а для всіх. Але іноді навіть експерименти які мають за мету отримання позитивних результатів приводять до негативних наслідків. Таким прикладом є Стендфордський тюремний експеримент. Експеримент зі «штучною в'язницею» не замислювався як неетичне або шкідливий. Однак наслідки дослідження ішли врозріз з основними постулатами біоетики .







Дата добавления: 2015-09-15; просмотров: 489. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2021 год . (0.002 сек.) русская версия | украинская версия