Проблема профілактики наркоманії та алкоголізму.

Вивчати різні аспекти споживання алкоголю і його наслідки надзвичайно складно. У процесі аналізу алкогольної ситуації та її динаміки, як правило, використовують три групи соціологічних показників гостроти алкогольної проблеми і масштабів поширення пияцтва у країні: а) рівень споживання алкоголю на душу населення і структура споживання; б) характеристики масової поведінки, яка є наслідком споживання спиртного; в) шкода, яку спричинило пияцтво економіці, суспільству.

В історії боротьби суспільства з алкоголізмом можна визначити два напрями: обмеження доступності до спиртних напоїв, скорочення їх продажу і виробництва, підвищення цін, жорсткість каральних заходів за порушення заборон й обмежень; поліпшення соціальних та економічних умов життя, зростання загальної культури і духовності, спокійна, зважена інформація про шкоду алкоголю, формування у населення безалкогольних стереотипів поведінки.

Крайній варіант першого напряму - спроба запровадити «сухий закон» на території деяких країн (Англія, США, Фінляндія, Росія), але вони не досягли своєї мети, бо наявність алкоголю - не єдина і не головна причина існування алкоголізму.

Основним змістом профілактики є комплексні заходи, спрямовані на скорочення первинного вживання наркотиків, а отже, і незаконного попиту на них, зменшення шкоди від немедичного вживання наркотиків у сфері охорони здоров’я та життєдіяльності суспільства в цілому, а також зниження рівня вживання цих речовин. Профілактичний вплив обов’язково має бути розрахований на певні соціальні й вікові групи населення, і має бути представлений різноманітними заходами, які становлять систему надання безперервних послуг – від запобігання початку вживання наркотиків до зменшення спричинених ними негативних наслідків для суспільства.

Основним напрямком первинної профілактики в останні роки були різні освітні програми, окремі заняття, лекції, орієнтовані на організовані колективи, шкільні класи, студентські групи. Суттєвою проблемою є об'єктивізація ефективності профілактичних програм. Концепцію профілактичної роботи у відношенні потенційних споживачів наркотиків в даний час можна звести до наступних складових частин: знання - ставлення - поведінка. Завдання санітарно-освітньої роботи в даний час передбачає поширення сучасних об'єктивних знань про наслідки вживання наркотичних препаратів. При цьому загальновизнано, що шкідлива інформація (рецептура виготовлення кустарно виготовляються наркотичних препаратів, нові лікарські засоби, що використовуються для наркотизації, пристосування для вживання наркотичних препаратів, адреси наркопритонів) не повинна міститися в засобах масової інформації.

Використовуються для санітарно-освітньої роботи консультації досвідчених лікарів наркологів, юристів, інших фахівців, що працюють із споживачами наркотиків, сповіді і реальні долі колишніх наркоманів, самі колишні наркомани з позитивними установками на категоричну відмову вживання наркотичних засобів. При виробленні негативного ставлення до вживання наркотичних засобів використовується не тільки демонстрація негативних наслідків наркотизації (підірване здоров'я, втрачені можливості, конфлікти з законом), але і демонстрація альтернативи, переваг тверезого способу життя, чого можна досягти, не вживаючи наркотики. Тверезий спосіб життя - це здоров'я, соціальний успіх, досягнення в спорті, науці і т. д. Для такої пропаганди з успіхом використовуються популярні спортсмени, науковці, громадські діячі. При цьому часто здійснюється у формі кліпів, і великих рекламних щитів на противагу рекламі спиртних напоїв і сигарет, яка використовує ті ж форми.

Успішне розв’язання проблеми переборення наркоманії та алкоголізму потребує врахування економічного, соціального, культурного, психологічного, демографічного, юридичного та медичного аспектів.