Та соціальної психології

ОНУ імені І. І. Мечникова,

Доктор соціології, професор Подшивалкіна В. І.

 

та на засіданні кафедри соціальних наук ОДАХ і рекомендовано до видання

 

Протокол № від листопада 2009 р.

 

Завідувач кафедри соціальних наук,

Доктор політ. наук, доцент Мілова М. І.

Матеріали при підготовці до першого семінарського заняття

Психологія як наука. Головні наукові напрями у світовій психології

Завдання 1. Прочитайте означення психології як науки і виберіть найточніше з них. Поясніть свій погляд.

Вільгельм Вундт: Психологія наука про свідомість людини, яка має вивчатися експериментально.

Уїльям Джеймс (Джемс): Психологія – наука про діяльність свідомості.

Проф. Ледд: Психологія – це опис та пояснення станів свідомості.

Психоаналітики: Психологія – це не тільки наука про свідомість, але й про несвідоме.

В. М. Бєхтєрєв (1885 р.): Концепція психології як науки полягає в тому, що це наука, яка використовує об’єктивні методи дослідження.

Дж. Вотсон: Психологія – це наука про спостережувану поведінку.

Немов Р. С.: Психологія як наука вивчає, як змінюються психологічні явища, що залежать від стану організму і зовнішніх дій з боку природи та суспільства, а також розглядає питання, як психологічні явища залежать від роботи та будови організму, психологія з’ясовує зв’язки між психікою і поведінкою, і на цій підставі будується наукове пояснення самої поведінки людини та тварини.

Максименко С. Д., Соловієнко С. О.: Психологія – одна з наук про людину, об’єктом вивчення якої є найскладніша сфера життєдіяльності людини – психіка.

Майєрс Д.: Психологія – це наука, що прагне дати відповідь на всі можливі питання: як ми мислимо, відчуваємо, діємо. Психологія – це наука про поведінку та психічні процеси.

Примітка 1. «Для багатьох людей ключовим словом в означеннях психології є наука. Але психологія – це не стільки перелік якихось відкриттів, скільки спосіб постановки питань чи відповіді на них» (Д. Майєрс). У своєму прагненні описати та пояснити психологія користується припущеннями і теоріями. Вона перевіряє їх.

Примітка 2. Одним з найпоширеніших є визнання психології як науки про душу. Чому? Людина завжди прагнула відшукати причину всіх явищ, що привертали до себе її увагу. Головним серед них була смерть. Коли причина смерті не була очевидною, її пов’язували зі впливом якої-небудь потаємної сили. Так виникло первісне уявлення про душу. Людина тоді не могла уявити душу як психічне, нематеріальне і уявляла її як особливу повітряну субстанцію, що залишає людину з останнім подихом (Основи психології: Підручник / За заг. ред. О. В. Киричука, В. А. Роменця. – 4-те вид., стереотип. – К.: Либідь, 1999. – С. 9).

Уявлення про душу як про щось потаємне не могло не дістати міфологічного тлумачення. І справді, в грецькій міфології виникає образ чарівної дівчини Психеї, яка уособлює душевне життя. Але в науковому обігу термін «психологія» вперше виник в 16 ст. і стосувався науки, яка займалася вивченням душевних чи психічних явищ, тобто таких, які кожна людина легко може виявити у власній свідомості в результаті самоспостереження. Пізніше до цього додали неусвідомлювані процеси та діяльність людини.

Примітка 3. Чим психологія відрізняється від інших наук? Вона має справу з нематеріальними процесами та явищами і користується незвичайними методами, наприклад, методом самоспостереження (інтроспекцією), її цікавить, що відбувається у свідомості, що відчуває, усвідомлює людина. Психологія більше за інші науки претендує на розуміння та пояснення поведінки людини, що суттєво залежить від її психічного стану.

Примітка 4. Методологи і теоретики наукознавства, визначаючи місце психології в системі наук, ставлять її десь у центрі, підкреслюючи її роль у цілісному пізнанні світу та взаємозв’язку з багатьма науковими дисциплінами. Психологія має широку і довгочасну перспективу свого наукового розвитку і практичного застосування (Столяренко А. М. Психология и педагогика: Учеб. пособие для вузов. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – С. 30).