Завдання 7. Що вам відомо про типові труднощі під час міжособистісного спілкування та шляхи їх долання?

Труднощі в міжособистісному спілкуванні. Частіше за все люди відчувають труднощі в тих ситуаціях, в яких немає мети, недостатньо ресурсів, занижена самооцінка і невпевненість у собі. Стан невпевненості притаманний кожній людині, але якщо він повторюється, то може перейти в почуття, а потім закріпитися в характері і стати властивістю особистості.

Проаналізувавши низку ситуацій, можна виявити, що однією з причин, яка викликає труднощі у спілкуванні, – це нездатність установити контакт зі співрозмовником, вислухати його і зрозуміти. Звернімося до «малої» розмови.

Для того щоб залучити людину до розмови, необхідно починати з того, що є для неї цікавим і важливим. Тому найголовніша навичка під час ведення бесіди – навичка швидкої орієнтації в тому, що може бути предметом вступної, або «малої», розмови. «Мала» розмова стосується тем, які співрозмовникові приємно слухати чи цікаво обговорювати, оскільки вони висвітлюють позитивні боки життя. Мета «малої» розмови – створити сприятливу психологічну атмосферу, заклавши основи взаємної симпатії та довіри. Вона часто-густо не має нічого спільного з тою «великою» розмовою, яка має складати сутність зустрічі. Тема «малої» розмови народжується безпосередньо в момент зустрічі. Правила «малої» розмови:

1. Тема не повинна бути надто серйозною і стосуватися нерозв’язаних проблем, турбот, тривог. Це вже «велика» розмова.

2. Корисно почати з уточнювального запитання про приємні події в житті співрозмовника, про які вже щось відомо: «Я чув, що ви були на цьому чудовому фестивалі...», «Яка оригінальна у вас ручка, це подарунок дружини, ви сказали?», «Тепер остання зупинка маршрутки напроти вашого будинку, вам просто поталанило...».

3. Робіть якомога більше компліментів, позитивних висловлювань про чужі ідеї, досягнення людей, які не беруть участь у розмові, але відомі вам обом, або про предмети: «Мені подобається той факт, що в місті багато маршруток, коли поспішаєш, це необхідно», «Я нещодавно зустріла Ігоря. Він захоплений дисертацією. Готує щось несподіване. Це грандіозно!», «Сьогодні я зустріла одну цікаву людину» тощо.

Мистецтво запитувати. В науці правильно сформульоване запитання вважають наполовину розв’язаним питанням. В міжособистісному спілкуванні добре поставлене запитання буде те, на яке співрозмовник захоче відповісти і над яким йому захочеться подумати.

Закриті запитання потребують стислої відповіді: «так», «ні» можуть дати однозначну відповідь, назвати дату, число, ім’я. Наприклад, «Ви захоплюєтеся комп’ютерною графікою?» «Ні».

На відкриті запитання складно відповісти одним словом. Вони починаються зі слів «чому?», «нащо?», «яким чином?», «який ваш погляд з цього приводу?» – це потребує розгорнутої відповіді.

Альтернативне запитання вважається середнім між закритим і відкритим, бо воно має форму відкритого, але пропонує декілька варіантів відповіді: «Чому ви вирішили стати інженером: свідомо обрали цю спеціальність, пішли в цьому плані за батьками, вирішили вступати разом з другом або самі не знаєте чому?”

Для того щоб розговорити співрозмовника, краще використовувати відкриті запитання, на які йому цікаво відповідати. Можна спробувати альтернативні запитання, але при цьому важливо, щоб жодна з альтернатив не зачіпала співрозмовника («Невже ви так про мене думаєте?»). Для побудови розмови з надто балакучим співрозмовником, краще застосовувати закриті запитання.

Пам’ятайте: із закритих запитань ми можемо узнати лише те, про що запитуємо, в той час як із відкритих запитань можна узнати таке, що не стосується суті запитання.

Рекомендується пом’якшувати запитання, які можуть зачепити співрозмовника і формулювати їх у формі умовної гіпотези. Замість: «Ти що, нехтуєш ним, не поважаєш його?», «Може, сталося якесь непорозуміння, чи він щось зробив і твоє довір’я до нього похитнулося, знизився інтерес?»

Не рекомендується починати зі слів: «Ти що...», «А чому ти не...» По-справжньому грамотне запитання – це запит про інформацію, а не приховане обвинувачення. Якщо ви незадоволені рішенням співрозмовника, тактовно йому скажіть про це у формі ствердження, а не у формі запитання. Якщо ви заздалегідь знаєте відповідь на запитання, не запитуйте.

Завдання 8. Постарайтеся вступити у «малу» розмову не менш ніж з трьома людьми протягом дня. Знайдіть теми приємні та цікаві для ваших співрозмовників. Проаналізуйте, наскільки успішні ви були у знаходженні тем для «малої» розмови і у створенні атмосфери симпатії і довіри.