Завдання 5. Що таке конфлікт? Які його різновиди вам відомі?

Конфлікт – це уявна чи реальна несумісність цілей, вчинків або ідей. Елементи конфлікту значною мірою однакові на всіх рівнях, починаючи з держав, що беруть участь у збільшенні зброї, і закінчуючи культурними розбіжностями всередині суспільства і родинними сварками. В кожній такій ситуації люди втягнуті у деструктивний соціальний процес, що призводить до марних результатів. Серед таких процесів можна відзначити соціальні пастки та спотворене сприйняття.

У деяких ситуаціях сторони може захопити взаємна негативна поведінка в результаті переслідування власних цілей. Такі ситуації називаються соціальними пастками. Наприклад, окремі китобої заспокоюють себе тим, що декілька вбитих ними китів не загрожує виду, хоча в результаті подібного знищення життя китів перебуває під загрозою. Те саме і про двигун. Чи мій старенький двигун сприяє парниковому ефекту? Ні, майже ні. Коли всі так міркують, людство опинилося перед реальною загрозою глобального потепління. Соціальні пастки примушують шукати шляхи примирення нашого прагнення до особистого благополуччя з відповідальністю за благополуччя всіх. Для цього психологи вивчають способи, як переконати людей співробітничати заради взаємних інтересів шляхом додержання встановлених правил, зближення, спілкування й усвідомлення ними відповідальності перед суспільством, нацією, всім людством.

Психологи також зазначають цікаву тенденцію людей створювати негативні уявлення один про одного в результаті конфлікту. Ці викривлені образи настільки схожі, що їх називають дзеркальним сприйняттям: якими ми бачимо їх – зловмисними, віроломними, зрадливими, – такими вони бачать нас. Наприклад, дві держави визнають гонку озброєння, фундаментальна помилка атрибуції примушує кожну з них розглядати цю гонку як результат агресивного ставлення саме до тієї чи іншої країни, а збільшення власного озброєння – як необхідний самозахист. Потім інформація фільтрується через певні стереотипи. Групова взаємодія серед однаково мислячих політиків може призвести до огруплення мислення, коли кожна сторона свою групу вважає моральнішою, а тому тією, що має право на відплату (Відносини США і СРСР: кожна країна хотіла зменшити обсяг озброєння, але сприймала іншу як таку, що прагне озброєної переваги).

Ще один результат подібного сприйняття – порочне коло ворожості. Віктор вважає, що Ольга ним не задоволена. Він може висловити їй свою зневагу, примушуючи її чинити так, що її поведінка, слова... підтвердять його думки. З країнами відбувається все так само, як і з людьми. Сприйняття закріплюються, через те що інша країна вимушена діяти відповідним чином. Отже, пророцтво здійснюється! (Майерс Д. Психология. – Мн.: ООО «Попудри», 2001.– С. 779–781).

Завдання 6. На які питання вона відповідає психологія атракції?

Які чинники приводять до дружби чи кохання? Що впливає на наші симпатії? Чи зближуються схожі люди або протилежні за вдачею? Розлука зміцнює кохання, чи ні? Подібні питання досліджує психологія атракції. Який психологічний склад зв’язує людей дружбою, що допомагає впоратися з різними проблемами? Існують три складники симпатії: близькість, фізична привабливість, схожість.

Близькість. Перш ніж дружба закріпиться, вона має початися. Сусідство – географічна близькість – можливо, головний чинник виникнення дружби. Правда, може виникнути і агресія, але найчастіше – симпатія. Сусідство сприяє симпатії, тому що поява повторюваних раніше незнайомих стимулів у полі зору викликає підвищення прихильності – це так званий ефект простої присутності. В певних межах знайомство викликає захопленість, оскільки те, що знайоме, як правило, безпечне! Незнайоме приховує погрозу.

Фізична привабливість. Якщо сусідство дало нам можливість вступити в контакт, то далі саме зовнішність впливає на наші стосунки.

Арістотель: Особиста краса – краще поручництво, ніж будь-яка рекомендація.

Приємно, достойно одягнені люди схильні справляти приємне враження на потенційних роботодавців. Недарма Цицерон говорив: «Остаточна справедливість і найперший обов’язок мудрої людини – це опір зовнішності». Хоча Цицерон, можливо, вдовольнився б тим, що оцінка привабливості носить вельми відносний характер. Стандарти королев краси навряд чи застосовні до всіх людей. Та й критерії краси змінюються. Привабливість також залежить і від нашого ставлення до людини. Коли ми бачимо когось знову і знову, ця людина починає нам подобатися: фізичні недоліки стають менш помітними, а привабливість – очевиднішою, оскільки «кохання дивиться не очима, а серцем» (У. Шекспір).

Схожість. Припустімо, сусідство дозволило вам вступили в контакт і ваша зовнішність справила приємне враження. Що в подальшому вплине на те, чи стануть знайомі друзями? Чому ви віддаєте перевагу: щоб ви були різними чи схожими? У реальному житті протилежності відштовхуються. Звичайно сходяться люди, що поділяють погляди та інтереси. Тут важливі вік, релігійні переконання, раса, освіта, розумові здібності, ставлення до куріння, економічний статус... Чим більше схожості, тим міцніші симпатії, бо схожість «прямує» до згоди.

Сусідство, привабливість і схожість не єдині визначальні чинники потягу одного до одного. Нам також подобаються ті, кому подобаємося ми, особливо коли наше уявлення про себе не завищено. Коли ми думаємо, що комусь подобаємося, ми відповідаємо тій людині з більшою теплотою, примушуючи її ще більше нам симпатизувати. Можливість викликати у когось симпатію дає добрі плоди. Проста теорія відповідного потягу може пояснити всі відкриття, які розглядувалися до цього моменту.

Романтичне кохання. Звичайно люди швидко від дружніх стосунків переходять до інтенсивнішого та загадковішого стану – романтичного кохання. Елейн Хетфілд розділяє два типи кохання: тимчасова любов-пристрасть і міцніша любов-дружба. Любов-пристрасть – це збуджений стан інтенсивного прагнення до другої людини, зосередженість думок на неї, що спостерігається на початку романтичних стосунків. Збадьоритися і частину цього збудження пов’язати з бажаною людиною – значить відчути пристрасть. Закохані, які відправляються на прогулянку на роликових ковзанах, знають, що адреналін примушує їхні серця битися трепетніше.

Любов-дружба. Любов-пристрасть неминуче відступає перед нескінченними побутовими проблемами, але кохання зміцнюється любов’ю-дружбою – глибокою ніжною прихильністю до людини, з якою пов’язане наше життя. Ключем до взаємних і тривалих стосунків є справедливість – обидва партнери однаково одержують від того, що дають, тобто люди дістають від стосунків пропорційно своєму внеску в них. Коли існує справедливість і довіра у стосунках, легше зберегти кохання. Взаємний потяг молодих людей, здобуття емоційної підтримки, турбота про іншого – основа любовних стосунків всіх типів. Ще одне. Сильна дружба і міцний шлюб відкривають шляхи до саморозкриття – розкриття перед іншими своїх глибоко особистих рис. Коли одна людина розкривається, то інша відповідає їй тим самим, і тоді перша розкривається ще більше. Отже, друзі і закохані досягають великої близькості. За наявності близькості і взаємної поваги – шанси міцної любові-дружби вельми значні (Майерс Д. Психология. – Мн.: ООО «Попудри», 2001. – С. 781–787).