Завдання 4. Які вам відомі стратегії, тактики, види спілкування?

Виокремлюють шість головних стратегій спілкування:

- відкриту – закриту (різновид – напівзакриту);

- монологічну – діалогічну;

- рольову (виходячи із соціальної ролі) – особистісну (щира розмова).

Під відкритим спілкуванням розуміють бажання і вміння виразити повно свій погляд та готовність врахувати позиції інших. Закрите спілкування характеризують небажанням або невмінням висловити зрозуміло свої погляди, своє ставлення до чогось, когось. Останнє виправдане лише в конфліктних ситуаціях, у разі низької компетентності в питаннях з боку іншої сторони, коли безглуздо витрачати час на підвищення її компетентності. Відкриті комунікації ефективні, якщо є обмін думками, задумами. Напівзакрита комунікація – це однобічне випитування, коли людина намагається вияснити позицію іншої людини, не розкриваючи свою.

Існує так зване «істеричне представлення проблеми» – це той випадок, коли людина відверто виражає свої почуття, не цікавлячись тим, чи бажає інший слухати «чужі сповіді».

Тактика спілкування – це реалізація в конкретній ситуації комунікативної стратегії на основі знання правил і володіння техніками спілкування. Це сукупність конкретних комунікативних умінь говорити і слухати. Виокремлюють позиції спілкування: 1) доброзичливу; 2) нейтральну; 3) ворожу; 4) домінування; 5) спілкування «на рівних»; 6) підкорення (Психология: Учебник для вузов / Л. Д. Столяренко. – СПб.: Лидер, 2004. – С. 468–471).

Виокремлюють такі види спілкування, як-от:

§ «Контакт масок», що є формальним спілкуванням, коли немає прагнення зрозуміти і врахувати особливості співрозмовника; тоді й використовують маски ввічливості, строгості, байдужості..., набір виразів обличчя, жестів, стандартних поз, які дозволяють приховати істинні емоції, ставлення до співрозмовника. В умовах міста такий контакт є необхідним, щоб люди не зачіпали один одного без потреби.

§ Примітивне спілкування відбувається в тому разі, коли іншу людину оцінюють як потрібний чи непотрібний об’єкт: якщо необхідно – вступають у контакт; якщо вона перешкоджає – відштовхують; якщо одержали від людини бажане – втрачають інтерес до неї і не приховують цього.

§ Формально-рольове спілкування полягає в обмеженні змісту і засобу спілкування, причому замість упізнавання особистості, обходяться знанням її соціальної ролі.

§ Ділове спілкування, при якому враховуються особливості особистості (характер, вік, настрій), але інтереси справи – значніші, ніж особистісні розбіжності. Кодекс ділового спілкування оснований на таких принципах, як: 1) твій внесок має бути таким, якого потребує напрям розмови, він націлений на кооперативне рішення; 2) достатність інформації (говори не більше і не менше, ніж потребує певний момент); 3) якість розмови полягає у правдивості; 4) доцільність (не відхиляйся від теми, зумій знайти рішення); 5) висловлюй свою думку ясно і переконливо для співрозмовника; 6) умій слухати і зрозуміти потрібну думку; 7) умій врахувати індивідуальні особливості співрозмовника заради справи. Причому якщо один співрозмовник скерований на принцип ввічливості, а інший на кооперацію, виникне неефективна комунікація, тому правила спілкування мають бути погодженими та всі учасники спілкування повинні їх дотримуватися.

§ Духовне (міжособистісне) спілкування – це спілкування друзів, коли можна торкнутися будь-якої теми і не обов’язково вдаватися до слів. Друг зрозуміє за виразом обличчя, рухів, інтонації, тобто кожний учасник має образ співрозмовника, знає його переконання, інтереси, може передбачити реакцію.

§ Маніпулятивне спілкування скероване на здобування користі від співрозмовника за допомогою різних прийомів (лестощів, залякування, «пускання пилу в очі», омани, демонстрації, навіть фальшивої доброти), що залежить від особливостей особистості співрозмовника.

§ Світське спілкування. Сутність світського спілкування у безпредметності. Люди говорять не те, що думають, а те, що потрібно говорити в подібних ситуаціях. Це закрите спілкування, тому що погляд людей на те чи інше питання не має ніякого значення і не визначає характер світської комунікації. Кодекс світського спілкування такий: 1) дотримуй інтереси іншого (ввічливість і тактовність); 2) не докоряй іншому, уникай заперечень, потрібні схвалення і згода; 3) будь доброзичливим, привітним, симпатичним.