Завдання 7. Що таке альтруїзм?

Альтруїзм – це безкорислива турбота про благополуччя інших – важливий приклад позитивних соціальних взаємодій. Дарлі і Латане виявили, що ми надамо допомогу лише тоді, коли ситуація дасть нам можливість помітити інцидент, потім інтерпретувати його як надзвичайну подію і, врешті, взяти на себе відповідальність за надання допомоги (схема 1). Присутність інших свідків заважає цьому. Коли багато людей поділяють почуття відповідальності за надання допомоги, кожна окрема людина менш схильна до рятування – це називається ефект стороннього (байдужого) спостерігача, тобто кожна конкретна людина менш схильна надати допомогу, якщо присутні інші свідки. Коли в ліфті були двоє, і один з них – помічник експериментатора – упускав монету, то поміч була надана у 40 %, а коли в ліфті було 6 чоловік – лише у 20 %. Щасливі люди частіше готові допомогти, і в результаті цього вони стають ще більш щирими і чуйними.

Роберт Браунінґ: О зроби нас щасливими, і ти зробиш нас добрими!

Так чому ми все ж таки допомагаємо? Соціальні психологи визначають це за відкритою теорією соціального обміну: якщо передбачувана користь перебільшить збитки в результаті допомоги, – ми допомагаємо. На це впливають і соціальні очікування, які підказують нам, як слід себе поводити заради взаємної користі. Шляхом соціалізації ми засвоюємо норму взаємності – поняття, згідно з яким слід відповісти добром, а не злом тим, від кого ми дістали допомогу. По відношенню до людей, які не здатні віддати стільки, скільки отримали, ми використовуємо норму соціальної відповідальності – слід допомагати тим, хто потребує цього, навіть якщо витрати перевищать користь. Віруючі більш схильні до таких дій.

Схема 1

Прийняття рішень про втручання

	Інцидент привернув увагу?		Інцидент інтер- претований як небезпека?		Чи усвідомлена відповідаль-ність?		Спроба надати допомогу

Так Так Так Так

Ні Ні Ні

	Допомогу не надано		Допомогу не надано		Допомогу не надано

(Майерс Д. Психология. – Мн.: ООО „Попурри”, 2001. – С. 787–789).