Завдання 9. Що вам відомо про методи активного слухання? Подумайте, в яких ситуаціях ними варто користуватися?
Методи активного слухання. Погляд психолога В. Квінн. Чому люди не чують один одного? «Ти не чуєш, що я тобі говорю!», «Треба слухати краще!». Одна з причин – це занурення у власні думки. Ви або пристрасно бажаєте висловитися і повторюєте про себе тираду та перестаєте слухати, про що говорять інші, або ваші думки захоплені зовсім іншими проблемами – сімейним розладом, хворобою улюбленої тварини, пошуками кредитів; може ви натерли мозолю та ні про що й думати зараз не можете. Ще однією причиною поганого сприйняття є неприязнь. Вам може не подобатися зовнішність того, хто звертається до вас, інтонація, і ви перестаєте його слухати. Саме тому ми часто-густо відмахуємося від дитини, що скиглить, пропускаємо повз вуха докори батьків, скарги братів і сестер; ми впадаємо в якийсь відчужений стан, слухаючи монотонний голос лектора... Деякі теми просто наганяють нудьгу. Навіть студент-ентузіаст засумує, якщо лектор вживатиме багато незрозумілих термінів. Часто співрозмовники вже мають власні погляди з якогось питання і не бажають слухати інших. Вони не в змозі сприйняти інший погляд і лише вбачають в ньому загрозу власному спокою, і тому будуть затято сперечатися один з одним, ні на йоту не наближуючись до згоди. Часто люди сперечаються до хрипоти, до бійки, а доводять зовсім різні тези, не розуміючи цього. За поглядом Рейка (1972), ефективне слухання можливо лише за допомогою «третього вуха». «Третє вухо» не тільки чує, воно вловлює нюанси: почуття і значення вербальних і паралінгвістичних сигналів вашого співрозмовника, це вухо не тільки чує, що вимовлено, але намагається пізнати, чому і як це сказано. Ефективне сприйняття не може бути пасивним; навпаки, це активний процес, який вимагає від слухача свідомого зусилля і повної концентрації уваги. Психологи пропонують використовувати деякі прийоми, які дозволять підвищити ефективність сприйняття. · Визначте мету. Підготуйтеся уважно слухати. Наприклад, якщо з нудної лекції ви хочете почути конкретні поради щодо правильного спілкування, настройтеся почути саме це. · Зосередьтесь! Не розглядайте тріщини у стелі, не рахуйте граків за вікном, дивіться тільки на промовця. Не намагайтеся слухати, про що розмовляють інші. Якщо вас відволікають сторонні розмови, займіть місце у передніх рядах або за першими партами в аудиторії. А якщо ви задумали серйозну розмову на вечірці, знайдіть для бесіди затишний притулочок. · Слухайте з цікавістю та уникайте поспішливих суджень. Навіть якщо вам доведеться підтримувати бесіду з ідіотом, дайте йому шанс сказати та бути почутим. А може, він знає дещо таке, що може бути корисним для вас. Крім того, буває, що спочатку людина верзе нісенітницю, а потім несподівано скаже щось розумне, слушне, напутливе. Якщо ви не перебиватимете співрозмовника, йтимете за логікою його міркувань, ви краще зрозумієте його. · Перефразуйте почуте та задайте уточнювальні запитання. Коли ваш співрозмовник завершить говорити, не поспішайте одразу робити висновки про його виступ. Замість цього спробуйте узагальнити почуте і сформулюйте найважливіші положення іншими словами (перефразуйте), задайте уточнювальні запитання, щоб переконатися, чи правильно ви зрозуміли його. Наприклад, він говорив про якусь хімічну реакцію. Відтворіть її мислено і перепитайте: «Чи правильно я зрозуміла (-в), реакція відбувається за таких умов: температура така, речовини такі?» Можна уточнити: «За яких умов все ж таки це відбувається?» Оповідач міг обмовитися чи упустити важливі деталі, тому, переформулювавши запитання, ви зможете впевнитися, що все зрозуміли правильно.(Квинн. В. Прикладная психология. – СПб.: Питер, 2001. – С. 406–408). Погляд психологів Петербурзької школи. Часто нам заважає слухати зосередженість на власних проблемах, справах, бажаннях. Іноді виходить так, що ми слухаємо, але не чуємо партнера. Кіножурнал «Єралаш» «розповідає»: два хлопця сидять на підвіконні, один з них їсть апельсин. Інший говорить: «Якщо б в мене був апельсин, я б з тобою поділився». Перший відповідає: «Шкода, що в тебе немає апельсина». Отже, діалог відбувся, але розуміння немає. Щоб краще зрозуміти співрозмовника, рекомендується використовувати техніки дослівного активного повторення і перефразування. Приклад активного повторення: - Я не можу займатися в цій групі, бо тут не прийнято готуватися до семінарських занять і відвідувати лекції. Це заважає мені. - Заважає тобі? - Мені не дають займатися, загрожують, якщо я підготувався, готові звести рахунки. - Готові звести рахунки? - Я не хочу називати конкретні прізвища, просто, переведіть мене, будь ласка, в іншу групу, наприклад, у 523. - У 523? Прикладом перефразування (стислого відтворення змісту висловлення партнера) може слугувати такий діалог. - Я хочу зробити передачу про студентське буття, проблеми, побоювання, надії. Микола теж взявся за це. Дозвольте трансляцію двох передач. Нехай переможе найсильніший, і я погоджуся з перемогою Миколи, якщо мене в цьому переконають. - Значить, ви пропонуєте пустити в ефір дві передачі про студентське життя і нехай переможе найсильніший? Отже, ми відтворюємо висловлення партнера у скороченому вигляді, стисло формулюємо найсуттєвіше в його словах. Почати тут можна зі вступної фрази: «Твоїми основними ідеями, як я зрозумів, є...», «Іншими словами, ви вважаєте, що...» і т. д. (Психология. Учебник / Под редакцией А. А. Крылова. – М.: ПБОЮЛ М. А. Захаров, 2001. – С. 436).
|
