Запишіть правильно подані слова.

Мово/знавство, етно/графія, психо/логія, техно/логія, життє/ радісний, західно/європейський, інженер/оптик, гідро/енерго/ ресурси, член/кореспондент, агро/техніка, пів/Одеси, пів/гриба, полу/день, мати/мачуха, право/бережний, військово/зобов'язаний, напів/зварений, приємно/здивований, навчально/виробничий, темно/ фіолетовий, молочно/кофейний, червоно/біло/жовтий, Австро/ Угорщина, Семи/гори, Волино/(П,подільська височина, яро/зелений, чорно/білий, широко/доступний, ясно/брунатний, ясно/зоряний, ясно/видець, ясно/червоний, рибо/консервний, рибо/коптильний, суспільно/визнаний, історично/зумовлений, істерико/філософський, клініко/діагностичний, кремне/кислий, екс/прем 'єр/міністр, мимо/ вільний, меч/риба.

Особливості відмінювання іменників ІІ відміни чоловічого роду

При відмінюванні іменників ІІ відміни слід звернути увагу на деякі складні для вживання відмінкові форми: у родовому відмінку іменники чоловічого роду мають закінчення –а (-я) та –у(-ю) залежно від лексичного значення.

Закiнчення –у(-ю) мають такi групи iменникiв чоловiчого роду:

- назви збiрних понять: колективу, ансамблю, батальйону;

- назви речовини, маси, матерiалу: меду, металу, кисню;

- назви почуттiв: гнiву, вiдчаю, жалю;

- назви установ, закладiв, органiзацiй: iнституту, деканату, факультету;

- назви процесiв, станiв, властивостей, ознак: руху, успiху, характеру;

- назви явищ природи: дощу, снiгу, вогню, вiтру;

- бiльшiсть слiв, що означають мiсце, простiр тощо: свiту, саду, майдану;

- деякi географiчнi назви: Уралу, Кавказу, Криму.

 

Закiнчення –а (-я) мають такi групи iменникiв чоловiчого роду:

- загальнi i власнi назви людей: лiкаря, промовця, Iвана,Руслана.

- назви речей, предметiв: комп’ютера, ксерокса, документа;

- назви мiр простору, довжини, ваги: метра, грама, гектара, але року, віку;

- назви днiв тижня: понедiлка, четверга;

- назви мiсяцiв: сiчня, листопада;

- науковi й технiчнi термiни iншомовного походження: ромба, квадрата, дiаметра;

- українськi термiни, коли вони утворенi за допомогою суфiксiв: вiдмiнка, числiвника, прикметника;

- деякi географiчнi назви: Харкова, Києва, Тернополя.

 

Практичні завдання для самоперевірки

Поставте іменники в родовой відмінок, поясніть вибір закінчення.

А) Інститут, студент, світогляд, деканат, факультет, декан, унiверситет, депозит, вiвторок, кілометр, снiг, кисень, мед, квадрат, прийменник, трамвай, комп’ютер, курс, мільйон, інтер’єр, пошук, снігопад, берег, коридор, розвиток.

Зразок: інституту – закінчення -у- мають назви закладів, установ, організацій; студента – закінчення -а- мають загальні і власні назви людей; світогляду – абстрактна назва.

Б) Маршрут, студент, викладач, факультет, декан, деканат, iнститут, ректор, кисень, асфальт, мiкроб, тиждень, березень, гектар, вiк, унiверсам, грам, батальйон, героїзм, гiпноз, ювілей, чемпіонат, радіус, документ, рік, розвиток, внесок.

 

Питання 4

Прислiвники можуть писатися разом, окремо або через дефiс.

Разом пишемо прислiвники:

1) утворенi за допомогою прийменникiв вiд коротких прикметникiв: змолоду, сповна, спроста, звисока, допiзна;

2) утворенi вiд основ первинних прислiвникiв: назавжди, позавчора, повсюди;

3) утворенi сполученням прийменника з числiвником: утрьох, спершу, заодно, втричi;

4) першою частиною яких є префiкс ЩО-: щодня, щонайкраще;

5) з частками АБИ-,ДЕ-,-СЬ: абиколи, деколи, десь.

Окремо пишемо прислiвники:

1) утворенi вiд iменника з прийменником, компоненти яких зберiгають вiдносну самостiйнiсть значення: на щастя, без пуття, з розгону, пiд боком, по правдi, до вподоби;

2) у яких повторюються основи, роздiленi прийменниками: з боку на бiк, час вiд часу;

3) утворенi поєднанням iменника в називному вiдмiнку з iменником в орудному вiдмiнку: кiнець кiнцем, честь честю.

Через дефіс пишемо прислiвники:

1) утворенi вiд прикметникiв, числiвникiв, займенникiв за допомогою префiкса ПО-: по-українськи, по-козацьки, по-нашому,по-перше;

2) у яких повторюються основи: видимо-невидимо, з давнiх-давен;

3) якщо вони мають частки: БУДЬ-, НЕБУДЬ-, КАЗНА-, ХТОЗНА-: будь-коли, коли-небудь, казна-коли, хтозна-де.

Практичні завдання для самоперевірки