Методика викладання природознавства як предмет.

Схема розкриття питання: методика як наука про систему навчання, виховання та розвиток молодших школярів, обумовлених змістом шкільного курсу природознавства; об’єкт вивчення; завдання науки; методи дослідження; зв’язок з педагогікою по лінії дидактики (навчання) та лінії виховання; зв’язок з психологією, віковою психологією та шкільною гігієною; зв’язок з науками про природу як основу змісту шкільного природознавства; методологічна основа методики викладання природознавства (методологія, діалектичний матеріалізм).

2. Загальнодидактичні та специфічні принципи підбору змісту матеріалу з природознавства для 1-4кл.

Схема розкриття питання: зміст як основний засіб, як передумова реалізації освітньої, виховної та розливальної цілі; загальнодидактичні принципи підбору змісту (науковості, послідовності, доступності, системності, єдності з життям, єдності з вихованням); специфічні принципи: – фенологічний (фенологія – наука про сезонні зміни у живій природі) або принцип сезонності. Обумовлює зміст матеріалу та структуру програми і підручника; – екологічний принцип (зв’язок між факторами неживої та живої природи, природа – єдине ціле, обумовлене взаємозв’язками, розумне втручання людської діяльності в природу, формування екологічної культури школяра, залучення до природоохоронної діяльності, розуміння державних природоохоронних заходів); – краєзнавчий принцип (вивчення природи розпочинати з природних об’єктів краю, концентрично розширювати та поглиблювати. Село – район – область – Україна і т.д.); – українознавчий та планетарний.

3. Методологічна основа та процес формування природничих понять.

Схема розкриття питання: методологія – філософське вчення про методи і пізнання дійсності. Згідно з теорією пізнання, його основою є: об’єктивно існуючий світ поза людиною; – зв’язок людини з світом через органи чуття; – передача збуджень з рецепторів через нервовий імпульс до головного мозку; чуттєвий етап пізнання (виникнення в корі головного мозку відчуття, сприйняття, уявлення); уявлення як база абстрактного мислення, яке ґрунтується на системі взаємопозв’язаних понять; поняття (понятійний етап), істотні ознаки, зміст та об’єм понять; поняття прості та складні (за змістом); поняття одиничні та загальні (за об’ємом).

4. Матеріальна база та провідні засоби формування природничих понять.

Схема розкриття питання: клас-кабінет з природознавства з наочними засобами (натуральними для роздачі та демонстрування), ілюстративними (об’ємними та пласкими); обладнання для проведення дослідів, практичних робіт; технічні засоби; куточок живої природи; навчально дослідна земельна ділянка (гігієнічні вимоги, планування її, відділи по класах) як база для уроків з природознавства та трудового навчання, позакласних заходів, екскурсій з різними цілями; географічний майданчик, його обладнання стосовно початкових класів (флюгер, гномон, снігомірна рейка, термометр, опадомір, доріжки в напрямку основних та проміжних сторін горизонту і т.д.).

5. Спостереження – провідний метод вивчення природознавства.

Схема розкриття питання: довготривалі спостереження за сезонними змінами в природі від 1-го по 4-й клас; напрямки змісту спостережень: за змінами в неживій природі (висота сонця над горизонтом о 12.30); зміна тривалості дня кожної пори року (температури, стану неба, опадів); зміни в житті рослин кожної пори; зміни в житті тварин; праця людей кожної пори року; організація учнів для проведення спостережень (хвилинки спостережень на початку кожного уроку) та фіксування результатів спостережень в робочих зошитах та класних календарях; короткотривалі (на уроках-екскурсіях та при проведенні дослідів).

6. Місце дослідів та практичних робіт в процесі вивчення природознавства.

Схема розкриття питання: дослідами розкриваємо суть явищ, процесів в природі та ознаки предметів; демонстраційні досліди виконує вчитель (наприклад, розширення води від нагрівання); лабораторні (фронтальні) виконують всі учні з об’єктом вивчення та потрібним обладнанням (наприклад, вивчення властивостей граніту, вапняку, вугілля і т.д.); методичні вимоги до проведення (спрямувати учнів на самостійний висновок на основі спостереження в процесі проведення досліду); гігієнічні вимоги та вимоги техніки безпеки; практичні роботи як метод застосування теорії на практиці (наприклад, визначення сторін горизонту).

7. Словесні методи. Освітній, виховний та розвивальний потенціал цих методів.

Схема розкриття питання: джерелом знань є слово; бесіда – діалогічна форма, активізує процес пізнання, активізує процес навчання, підвищує працездатність дітей; основи застосування бесіди (чуттєвий досвід дітей, досліди, спостереження, наочність, тести, розповідь вчителя, вірші і т.д.); педагогічні вимоги до бесіди (основна – логіка постановки запитань, питання учням всього класу і т.д.); місце на уроці (вступ, перевірка д/з, актуалізація опорних знань і т.д.); за метою є (вступна, відтворююча, роз’яснювальна, евристична і т.д.); розповідь – метод вивчення матеріалу (з боку вчителя); розповідь вчить правильно й логічно мислити, розвиває просторову уяву, формує вміння дітей розповідати; вимоги до розповіді: наукова, чітка, яскрава, цікава, часто ілюстрована, виділення головного (наголос, смислова пауза, відчувати сприймання); розповідь-опис, розповідь-пояснення, розповідь-інформація (за характером викладу); читання, декламування.

 

Перелік питань до комплексного кваліфікаційного екзамену з методики викладання природознавства:

1. Методика викладання природознавства як предмет (зміст, завдання, зв'язок з психолого-педагогічними та природничими науками).

2. Загагальнодидактичні та специфічні принципи підбору змісту матеріалу з природознавства для 1-4 класів.

3. Методична основа та процес формування природничих понять.

4. Матеріальна база та провідні засоби формування природничих понять.

5. Спостереження – провідний метод вивчення природознавства.

6. Місце дослідів (їх види) та практичних робіт в процесі вивчення природознавства.

7. Словесні методи, їх освітньо - виховний та розвивальний потенціал при вивченні природознавства.

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Байбара Т.М. Методика викладання природознавства / Т.М. Байбара. – К.: Веселка, 1998. – 365 с.

2. Байбара Т.М. Я і Україна, 3 кл. / Т.М. Байбара, Н.М. Бібік. – К.: Форум, 2003.

3. Байбара Т.М. Я і Україна, 4 кл. / Т.М. Байбара, Н.М. Бібік. – К.: Форум, 2004.

4. Баранов С.П. Педагогіка: навч. посіб. / С.П. Баранов, В.А. Сластенин. – М.: Просвещение, 1986. – С.54-56.

5. Біда О.А. Природознавства і сільськогосподарська праця. Методики викладання / О.А. Біда. – К.: Ірпінь, 2000.

6. Волкова Н.Т. Педагогіка. Посібник для студентів вищих навч. закл. / Н.Т. Волкова. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2003. – С.53-56.

7. Гільберг Т.Г.. Природознавство, 1 кл. / Т.Г. Гільберг, Т.В. Сак. – К.: Генеза, 2012.

8. Державний стандарт початкової загальної освіти (Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України) м. Київ від 11.05.2011 р. №430.

9. Крутецкий В.А. Психология обучения и воспитания школьников / В.А. Крутецкий. – М.: Просвещение, 1976. – 180 с.

10. Навчальна програма з природознавства для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою. –К.: Видавничий дім „Освіта”, 2012.

11. Нарочна Л.К. Методика викладання природознавства / Л.К. Нарочна, Г.В. Ковальчук, К.Д. Гончарова. – К.: Вища школа, 1990. – 301 с.

12. Пакулова В.М. Методика викладання природознавства / В.М. Пакулова, В.І. Кузнецова. – М.: Просвещение, 1990.

13. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи / О.Я. Савченко. – К.: Абрикос, 1997. – 415 с.