Лабораторна робота № 20
ВИЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА ВНУТРІШНЬОГО ТЕРТЯ В РІДИНАХ МЕТОДОМ СТОКСА Мета роботи: визначити коефіцієнт внутрішнього тертя касторового або іншого масла. Порівняти одержане значення з табличним і зробити відповідні висновки. Обладнання: скляний циліндр з маслом, мікрометр, секундомір, кульки, масштабна лінійка.
Теоретичні відомості Внутрішнє тертя (одне з явищ переносу) полягає у виникненні сил взаємодії між шарами рідини чи газу, що рухаються паралельно один одному з різними, за модулем, швидкостями. Зі сторони шару, що рухається скоріше, на шар, що рухається повільніше, діє прискорююча сила, і навпаки, шар, що рухається з меншою швидкістю, гальмує шар, що рухається з більшою швидкістю. Сили тертя, що виникають при цьому, напрямлені по дотичній до поверхні дотику шарів. Згідно із законом Ньютона сила внутрішнього тертя
де
Коефіцієнт внутрішнього тертя, як видно з формули (20.1), чисельно рівний силі внутрішнього тертя, що діє на одиницю площі дотику шарів при одиничному градієнті швидкості. Вимірюється коефіцієнт динамічної в’язкості рідин у Па·с. Одним з експериментальних методів визначення коефіцієнта динамічної в’язкості є метод Стокса (метод падаючої кульки). Якщо кулька, що змочується рідиною, падає в рідині і не залишає за собою ніяких завихрень (стала швидкість падіння, незначний радіус кульки), то, як показав Стокс, сила опору рівна:
де Між шаром рідини, що прилип до кульки, і сусіднім шаром виникає сила тертя, яка заставляє його зміщуватись в напрямку руху. Швидкість наступних шарів буде тим меншою, чим дальше вони знаходяться від кульки. Якщо радіус
Рівняння (20.3) в проекціях на вертикальний напрям запишеться так:
Враховуючи, що
Тоді
де
Так як
|