Суб'єкти (учасники) інвестиційного кредитування

 

Усі суб'єкти інвестиційного кредитування поділя­ються на прямих та непрямих. Прямі суб'єкти безпосередньо бе­руть участь у процесі інвестиційного кредитування, і від них за­лежить можливість сплачення позички кредитору своєчасно та з відсотками. Прямими суб'єктами є:

• кредитори —суб'єкти, які надають кошти на фінансування інвестиційної діяльності на певний строк та за певну плату (комер­ційні банки, кредитні спілки, консорціуми, фінансово-промислові групи, лізингові компанії та ін.);

• інвестори — юридичні або фізичні особи, які приймають рі­шення про вкладення власних, позичкових або залучених коштів у формі капітальних вкладень в об'єкти будівництва;

• замовники — юридичні або фізичні особи, які видають замов­лення, укладають контракт, контролюють хід будівництва та приймають закінчені роботи з реалізації інвестиційного проекту;

• страхові компанії — суб'єкти, які беруть участь в інвести­ційному кредитуванні для страхування можливих ризиків при ре­алізації інвестиційного проекту;

• гарантійні фонди (компанії) — суб'єкти, які беруть участь в інвестиційному кредитуванні шляхом надання позичкових гарантій;

 

• інжиніринго-консалтингові фірми — суб'єкти, які розроб­ляють для інвестора інформаційну, науково-технічну, проектно-кошторисну та іншу документацію для реалізації проекту та одер­жання інвестиційного кредиту;

 

• забудовники — титулоутримувачі, які освоюють капітальні вкладення, виділені на будівництво, та здійснюють його підряд­ним та/або господарським способом.

Непрямі учасники беруть участь в інвестиційному кредиту­ванні опосередковано, тобто вони створюють сприятливі умови для залучення, використання та погашення позичок, які йдуть на фінансування інвестиційної діяльності. До непрямих учасників відносять державні органи управління, зокрема:

 

• Кабінет міністрів України — розробляє порядок кредиту­вання суб'єктів підприємництва із забезпеченням кредитів влас­ним майном засновників таких суб'єктів, а також гарантіями фон­дів підтримки підприємництва; забезпечує розробку та впрова­дження програм мікрокредитування суб'єктів малого підприєм­ництва, сприяє реалізації таких програм через кредитні спілки та інші небанківські фінансові установи; здійснює заходи щодо впровадження спеціалізованих програм страхування майнових і фі­нансових ризиків, відповідальності суб'єктів підприємництва та ін.;

• Державний комітет України з регуляторної політики та підприємництва — розробляє пропозиції, спрямовані на вдоско­налення системи та механізму фінансово-кредитної підтримки підприємництва; організовує разом з іншими центральними ор­ганами виконавчої влади розробку та реалізацію державних ці­льових програм розвитку підприємництва, виступає державним замовником такої розробки, організовує проведення експертизи зазначених програм; готує пропозиції щодо ефективного вико­ристання бюджетних коштів для фінансування заходів з підтрим­ки розвитку підприємництва, аналізує використання коштів.

Сьогодні в Україні велику допомогу в розвитку інвестиційно­го кредитування надають також вітчизняні державні та громадсь­кі організації: Національне агентство України з питань розвит­ку та європейської інтеграції, Асоціація розвитку приватного підприємництва в Україні «Єднання», Український союз промис­ловців та підприємців та ін.

Головними завданнями їх діяльності на ринку інвестиційного кре­диту є: створення правових, економічних та організаційних умов роз­витку підприємництва і розвиток фінансово-кредитних та інвести­ційних механізмів, а також залучення додаткових джерел фінансуван­ня підприємницької діяльності, і в першу чергу за рахунок кредиту.

Особливу роль в інвестиційному кредитуванні відіграють між­народні фінансово-кредитні організації та інститути. Вони сприяють фінансовому та економічному розвитку підприємств України; надають кредити в іноземній валюті з низькою відсотковою ставкою підприємствам, які мають життєздатні, перспективні економічної точки зору проекти; проводять навчання спеціалістів банківської сфери; допомагають у техніко-економічній розробці та обґрунтуванні вітчизняних інвестиційних проектів, підготовці бізнес-планів та інших документів для одержання позичок.