У суспільстві функцію герменевтики виконує журналістика. Перетравлюючи найрізноманітніші факти, засоби масової інформації, чи, радше, комунікації, представляють їх у доступній і зрозумілій для всіх формі, надаючи їм відповідного насвітлення та спрямованости. Іншими словами, через пресу людина одержує один із багатьох можливих варіянтів інтерпретації навколишньої дійсності. Відповідно, хто керує ЗМІ, той має можливість нав'язувати суспільству свою точку зору на дійсність, давати власну інтерпретацію подій і, зрештою, керувати поведінкою його членів. Проблема інтерпретації безпосередньо пов'язана з проблемою влади. Відомий вислів "преса — четверта влада" розкриває цю проблему у вузькому аспекті. У широкому розумінні справжня влада полягає в нав'язуванні суспільству певного світогляду. Тобто мова йде не про що інше, як про ідеологічний тиск на суспільство. Слід зазначити, що XX століття було найбільш ідеологізованим в історії людства. Йдеться не про ідеї як такі, що їх людина може поділяти, відстоювати чи заперечувати. Все це передбачає можливість вибору. Минуле століття в той чи інший спосіб намагалося позбавити людину такої можливости.
Відбувається маніпулювання сутностями — з метою обману співрозмовника або через відсутність певного загального тла, спроможного виробити для людини якийсь спільний знаменник в інформаційному морі. Роль такої спільної трибуни у суспільстві, як уже було зазначено, виконує журналістика.
Журналіст не лише доносить до своєї авдиторії саму інформацію та аналізує її. Він повинен запросити своїх читачів і глядачів до міркування, задавши тон і запропонувавши певні теми. Не слід забувати, що журналіст не просто впливає на авдиторію, а перебуває на її боці, виробляючи у загалу критичний, іронічний погляд на дійсність, служачи не лише своєму роботодавцеві, а й самому народові. Без усвідомлення благородного чинника, навіть місії свого покликання журналіст перетворюється на нав'язливого ідеолога або на повію, яка йде до того, хто більше заплатить, і яка гідна поваги як особистість чи представник свого фаху, але не як журналіст.
