Подвоєння приголосних в українських та іншомовних термінах

Явище подвоєння приголосних властиве всім мовам світу. При записуванні більшості загальних назв іншомовного походження українською мовою подвоєння не зберігається (атестат, децесіонізм, саміт, хостес, нетинг, кристал, полета, мантиса, процес, тунель, ала прима [12], бароко, лібрето [13]). В українській мові, як і в решті мов, подвоєння приголосних відбувається в таких випадках:

1 В іншомовних власних назвах (Інна, Алла, Емма, Ніцца, Дакка, Мекка) та в похідних від них (при записуванні таких слів потрібна певна ерудиція: андоррський − бо Андорра, оттавський − бо Оттава, одіссея − бо Одіссей [14], руссоїзм − бо Руссо, голландський − бо Голландія, марокканський − бо Марокко, Геннадійович, Геннадіївна − бо Геннадій).

2 В іншомовних термінах-винятках, які слід тільки запам’ятовувати: тонна, ванна, панна, манна, нетто, брутто, вілла, мокко (сорт кави), тратта (переказний вексель), ретратта (зворотній переказний вексель), панно (живопис на стіні), пенні, аннали ( літописи), мотто (девіз, епіграф), а секко [15].

3 На межі частин складного слова:

– префікса і кореня (беззаперечний, беззнаковий, віддати, наддалекий, переддипломний, піввідділу, піддон, переддекретний, роззосередити, співвласник, оббивальник транссибірський, ірраціональний, контрреволюція, сюрреалізм, арккосинус, арккотангенс);

– кореня і суфікса (купонний, чинний, оцінний, турбінний, вагонний, фасонний, електронний, протонний, нейтронни, протонний);

– основ (бутиллітій, кротиллактон, аерофотограмметрія, амперовольтомметр, омметр);

– двох частин складноскороченого слова (спецціна, диппредставництво, спорттовари).

4 У наголошених суфіксах -анн-, енн- зі значенням неможливості дії (нездолáнний (взагалі) – нездóланий (поки що), нездійснéнний – нездíйснений).

Не відбувається подвоєння:

1) у дієприкметниках (даний, заборгований, сплачений, установлений, проведений, виявлений, наведений, отриманий, підписаний);

2) у відносних прикметниках з суфіксами -ан-, -ян-, -ен-, -їн- (гречаний, зміїний, дерев’яний, олов’яний, горілчаний, шкіряний).

У деяких випадках подвоєння визначає значення слова, наприклад: гамма (літера грецького алфавіту, звідси і термін у фізиці − гамма-промені) − гама (термін у мистецтві − вивчати гами на піаніно, кольорова гама); білль (англійський закон ) − біль (боліти); мірра (запашна смола) − міра (міряти).

Детальніше матеріал подано в правописі [12, с.21-22].