Чергування приголосних звуків

Під час утворення нових слів та при утворенні форм давального, місцевого, кличного відмінків відбуваються послідовні зміни звуків г, к, х таким чином:

г – ж – з (книга − книжка − у книзі, вага − важкий − вазі);

к – ч – ц (іпотека – іпотечний – іпотеці, позика – позичати – позиці);

х – ш – с (порох − порошок − у поросі, горох − горошок − у горосі).

Такі чергування послідовно відбуваються не в усіх словах, наприклад: кликати – відкличний, слух – слушний.

Чергування приголосних спостерігається і при утворенні особових форм дієслів теперішнього або майбутнього часу, дієприкметників і віддієслівних іменників, наприклад: г – ж (бігти – біжу), к – ч (текти – течу, скакати − скачу), с – ш (писати – пишу), ст – щ (чистити – чищу, свистіти − свищу), ск – щ (плескати – плещу), т − ч (світити − свічу, котити − кочу), д – дж (водити – воджу), зд – ждж (їздити – проїжджий).

Чергування приголосних відбувається і при утворенні прикметників за допомогою суфіксів -ськ-, -ство:

Г, Ж, з + -ськ-, -ство = -зьк-, -зтво (Збараж – збаразький, убогий – убозтво);

К, Ч, Ц + -ськ-, -ство = -цьк, -цтво (керівник − керівництво, Гадяч – гадяцький);

Х, Ш, С + -ськ-, -ство = -ськ-, -ство (Волноваха – волноваський, товариш − товариство).

В іншомовних словах у більшості випадків також відбуваються подібні чергування, однак є і винятки: ла-маншський, нью-йоркський, іракський, нівхський, казахський.

Чергування приголосних відбувається також при утворенні ступенів порівняння прикметників, при цьому спостерігається певна закономірність:

Г, З, Ж→ ЖЧ (дорогий – дорожчий, близький – ближчий, важкий − важчий);

С, СТ→ Щ (високий – вищий, товстий − товщий).

Детальніше матеріал подано в правописі [12, с.19-20].