Оцінка стану здоров’я і фізичного розвитку школярів
Аналіз стану здоров’я і фізичного розвитку школярів повинен проводити лікар-педіатр, який закріплений за даною школою. На початку навчального року (у 1 класі – в кінці року) він разом із бригадою лікарів-спеціалістів (стоматолога, отоларинголога, окуліста, хірурга, ортопеда) проводить поглиблений медичний огляд учнів. По закінченню огляду складають комплексне заключення про стан здоров’я кожного школяра, визначають медичну групу для занять фізичною культурою і призначають лікувально-оздоровчі заходи. Результати огляду вносяться в індивідуальну картку розвитку школяра (форма 026/у). На підставі аналізу результатів медичного огляду розробляється план заходів, спрямованих на зміцнення здоров’я школярів, який розглядається на педагогічній раді, затверджується головним лікарем дитячої поліклініки та директором школи. Для огляду учнів сільських шкіл центральна районна лікарня (ЦРЛ) щорічно створює лікарські бригади у складі педіатра та інших спеціалістів згідно графіку, затвердженого головним лікарем ЦРЛ, проводить огляд учнів всіх шкіл району. Такої організації контролю здоров’я школярів потребують існуючі нормативні документи про охорону здоров’я дітей. В межах даної лекції коротко розглядаються питання про оцінку здоров’я школярів лікарем, а також про доступні комплексні методики оцінки здоров’я учнів, якими повинен володіти сучасний вчитель фізичної культури. Під час медичного огляду оцінка здоров’я дітей проводиться за наступними 4 критеріями: · наявність або відсутність хронічних захворювань; · рівень функціонування основних систем організму; · ступінь опору несприятливим впливам зовнішнього середовища; · рівень фізичного розвитку і ступінь його гармонійності. У відповідності до зазначених критеріїв виділяють 5 груп здоров’я: 1-а. Здорові, без хронічних захворювань з відповідним до віку рівнем фізичного розвитку. Вони рідко хворіють. 2-а. Здорові, але із морфо-функціональними відхиленнями, із зниженим опором організму до гострих і хронічних захворювань. Це діти, які перенесли інфекційні захворювання, підлітки із затримкою загального фізичного розвитку (без ендокринних патологій) і значним дефіцитом маси тіла, які часто хворіють (4 рази і більше в рік). 3-а. З хронічними захворюваннями в стані компенсації, збереженими функціональними можливостями. 4-а. З хронічними захворюваннями в стадії субкомпенсації із зниженими функціональними можливостями. 5-а. З хронічними захворюваннями в стадії декомпенсації. Як правило, діти з такою патологією не відвідують школу, вони знаходяться у спеціальних лікувальних закладах [5]. З дітьми першої групи здоров’я навчальна діяльність організовується без будь-яких обмежень у відповідності з шкільною програмою. Діти другої групи здоров’я потребують підвищеної уваги з боку лікарів як група ризику. З ними необхідно проводити оздоровчі заходи: загартувальні процедури, дієтотерапію, дотримуватися раціонального режиму дня. Діти 3-4 груп повинні знаходитися під постійною увагою лікарів (при деяких захворюваннях їх ставлять на диспансерний облік). Їх руховий режим повинен бути обмеженим, а тривалість відпочинку і сну – збільшена. В практиці ФВ з метою оцінки здоров’я дітей і підлітків використовують наступні 5 критеріїв: · рівень фізичного розвитку, ступінь його гармонійності, відповідність біологічного віку до календарного; · рівень функціонування головних систем організму; · рівень фізичної підготовленості; · ступінь стійкості організму до несприятливих дій довкілля; · наявність або відсутність хронічних захворювань. Існують декілька комплексних систем оцінки здоров’я школярів. Так, Я.С. Вайнбаум (1986) пропонує оцінювати рівень здоров’я за такими показниками як: маса тіла; результати виконання 12-хвилинного тесту К.Купера; працездатність і захворюваність. Встановлюється 3 рівні здоров’я: перший, другий, третій. І рівень – людина не потребує рекомендацій, ІІ рівень – необхідна консультація спеціаліста, ІІІ – потрібне поглиблене медичне обстеження. Найбільш поширеною серед фахівців ФВ є визначення фізичного (соматичного) здоров’я за методикою Г.Л. Апанасенко. У стані спокою визначається ЖЄЛ, ЧСС, АТ, маса тіла, довжина тіла, динамометрія кисті та проводиться тестування у пробі Руф’є. На підставі отриманих даних визначаються: · життєвий індекс (мл/кг); · силовий індекс, % (сила кисті/маса тіла х 100%); · індекс Руф’є (за даними проби Руф’є, з використанням спеціальної формули; · індекс Робінсона (ЧСС спокою х АТ сист./100); · відповідність маси довжині тіла (за спеціальними таблицями). · Усі зазначені показники оцінюються балами за таблицею 1. Таблиця 1 Експрес-оцінка рівня фізичного здоров’я хлопчиків та дівчат 7-16 років
Додавши бали за всіма показниками, порівнявши отриману суму балів зі шкалою таблиці 1 – можна встановити рівень соматичного здоров’я: · низький; · нижче середнього; · середній; · вище середнього; · високий. Учні, що мають середній рівень здоров’я – це група ризику. З цим контингентом необхідно проводити спрямовані профілактично-оздоровчі заходи. Діти і підлітки з низьким рівнем здоров’я повинні пройти поглиблене медичне обстеження, швидше за все, вони можуть мати паталогічні процеси. Для виявлення наявних патологій в останні роки проводиться велика дослідницька робота з визначення критеріїв фізичного стану (ФС) школярів і відповідних його рівнів. Як відомо, чітко визначені критерії ФС для дорослого населення такими українськими вченими, як Душанін, Пирогова, Іващенко, Страпко. Науковий пошук щодо ФС дітей і підлітків триває. Триває науковий пошук змісту такого документу, як “паспорт здоров’я”. Існує декілька його варіантів. В якості взірця наводимо паспорт здоров’я, запропонований Араф’євим, Єдинаком (табл. 3). Таблиця 3
|
