Анамнез життя — це основні факти життя дитини до захворювання.

Акушерський анамнез (з'ясовується у дітей до 3 років):

— від яких за рахунком вагітності і пологів дитина;

— перебіг попередніх вагітностей і пологів;

— токсикози І і II половини даної вагітності (нудота, блювання, набряки, гіпертонія, нефропатія, еклампсія);

— захворювання матері під час даної вагітності, проведене ліку­вання;

—харчування матері;

—професійні шкідливості;

—загроза викидня, міри його профілактики;

—інші особливості перебігу вагітності;

—пологи: у термін, недоношена, переношена вагітність;

— період неонатальний:

 

• маса, довжина тіла, окружність голови і грудної клітки дитини;

• закричала відразу, після оживлення, ступінь асфіксії;

• іктеричність (показники білірубіну, лікувальні заходи та ін.);

• можлива пологова травма;

• на який день виписана з пологового будинку, з якою масою;

• на який день відпав залишок пуповини, коли загоїлася пупко­ва ранка;

• коли дитина була прикладена до грудей;

•перенесені захворювання в цьому періоді.
б). Фізичний і нервово-психічний розвиток дитини:

—динаміка наростання маси і довжини тіла за місяцями;

—поетапний розвиток критеріїв НПР;

—у якому віці дитина стала відвідувати дитячий сад, ходити в
школу;

—успішність у школі;

— висновок про фізичний і нервово-психічний розвиток.

Дані про розвиток дітей на 1 році життя встановлюються тільки у хворих віком до 3 років.

в). Вигодовування дитини (для дітей до 1 року):

—природне, штучне, змішане, причина останніх видів;

—коли відлучена від грудей, причина;

—коли введений прикорм;

—режим годування, об'єм, склад їжі, прийом соків;

—в історії хвороби необхідно представити лікарняний лист хар­чування; потім зробити розрахунки і, при нераціональному вигодову­ванні дитини, провести корекцію;

у випадку якщо при первинному ознайомленні з видами, об'ємом прийнятої їжі, режимом вигодовування і т.д. відразу будуть виявлені значні порушення, потрібно тільки словами обгрунтувати ці порушення (розрахунки не проводити) і представити рекомендоване вами меню з розрахунком вигодовування.

г). Профілактичні щеплення (коли і які зроблені, як протікав поствакцинальний період).

д). Перенесені захворювання:

—коли і які, як протікали, ускладнення;

—проведене лікування.

При написанні даного розділу враховується перебіг, три­валість попередніх захворювань, у якому віці вони були. В залежності від цих даних деякі захворювання описуються детально, про інші можна не вказувати.

При зборі алергологічного анамнезу з'ясовуються такі моменти:

—наявність у дитини до госпіталізації захворювань алергічної ет­іології (алергічний діатез, бронхіальна астма тощо), їх клінічні озна­ки, частота і час виникнення, які при цьому лікарські препарати засто­совувались і ефективність лікування;

—якими алергенами викликане захворювання, особливо якщо ними є антибіотики, вакцини або інші лікарські препарати, тому що з'ясування цього питання сприяє профілактиці алергічних реакцій при призначенні препаратів хворому;

—у пошуках алергену необхідно встановити, у яких умовах вини­кають алергічні прояви (у домашній обстановці, у лісі тощо), чи є в квартирі тварини, зв'язок із порою року.

Результати опитування на предмет алергологічного анамнезу док­ладно описуються в історії хвороби. Можна почати зі слів: «Алергологічний анамнез обтяжений», а після двокрапки зазначити ознаки обтяженості: «хворий протягом З років страждає на бронхіальну астму, загострення відмічається в літню пору, алергеном є цвіт дерева липи».

У випадку негативних відповідей висновок такий: «Алергологічний анамнез не обтяжений».

При зборі генетичного анамнезуз'ясовуються такі питання:

- стан здоров'я батьків і близьких родичів, що має особливе зна­чення п ри захворюваннях, які успадковуються (гемофілія);

—важливо з'ясувати наявність патології в батьків, схильність до яких теж може передаватися дітям (наприк­лад, виразкова хвороба, ревматизм, цукровий діабет тощо);

—вік батьків, вікова різниця матері і батька;

—скільки дітей у сім'ї, їх вік і стан здоров'я.

Правила запису результатів опитуванння аналогічні описаним вище правилам алергологічного анамнезу (обтяжений з описанням ознак або необтяжений).

Епідеміологічний анамнез — це один із пунктів протиепідемічного режиму. При його зборі з'ясовуються такі питання:

— контакт дитини з інфекційними хворими;

— порушення випорожнень у д итини і членів сім'ї;

— виїзд хворого за межі місця проживання.

Необхідно з'ясувати зазначені питання за останні 3 тижні,тому що це термін інкубаційного періоду (час від зараження лю­дини до прояву перших пато логічних ознак) більшості інфекційних зах­ворювань. Якщо дитина не була в контакті з інфекційними хворими, то ми записуємо: дитина в контакті з інфекційними хворими протягом 3–ох тижнів не була, розладів випорожнення не було. В історії хвороби обов'язково записуються всі відповіді хво­рого незалежно від того, позитивними вони були або негативними з указанням часу.

Автор: Чорномидз І.Б.