ОПК-2 (коло керування)

Питання для самоконтролю

1. Необхідність гранулювання і брикетування кормів.

2. Що дає використання кормів у пресованому виді?

3. Які бувають за принципом дії брикетний прес або гранулятор в комплекті обладнання для гранулювання і брикетування?

4. Яке обладнання використовується для гранулювання та брике­ту­вання кормів?

5. З якого основного обладнання складається ОГМ – 0,8А?

6. З якого основного обладнання складається ОПК-2А?

ТЕСТИ

 

1. Основними операціями пресування кормів є:

A. Змішування компонентів із зволоженням; формування гранул чи брикетів; сушка готового продукту.

B. Змішування компонентів із зволоженням; пресування кормів.

C. Змішування кормів; гранулювання кормів; вивантаження готового продукту.

2. Для чого призначене обладнання ОГМ-0,8А?

A. Для приготування брикетів із трав’яного борошна.

B. Для приготування гранул із трав’яного борошна.

C. Для приготування трав’яного борошна.

3. Для чого використовується кінцевий вимикач SQ5 принци­пової електричної схеми ОГМ – 0,8А?

A. Подає команду на відключення електропривода преса, при відкритих кожухах преса.

B. Подає команду на відключення електропривода преса, при його переповненні.

C. Подає команду на відключення електропривода преса, при його заклинюванні та зрізанні шпонки.

4. Для чого призначенні пристрої SQ3-SQ4 принципової електричної схеми ОГМ –0,8А?

A. Не допускають вмикання двигуна М9 коли не закритий кожух преса.

B. Керують приводом М10 насоса по рівню води в проміжному резервуарі.

C. Контролюють рівень гранул в охолоджувальній колонці та керують процесом її розвантаження.

5. Яке призначення реле часу КТ принципової електрич­ної схеми ОГМ –0,8А?

A. Для ввімкнення двигуна шнека сортувалки М5 при запов­ненні охолоджувальної колонки.

B. З затримкою вимикають шлюзовий затвор і двигун венти­лятора пневмоконвеєра, що потрібна для вивантаження залишків гранул з циклона.

C. Забезпечує необхідну послідовнівність ввімкнення електро­двигу­нів обладнання гранулювання.

6. Для чого використовується безконтактні датчики рівня в бункері ОПК-2А?

A. Для керування електродвигуна вібратора при заповнені готовим кормом охолоджувача.

B. Для підтримання рівня – рівень води.

C. Для підтримання рівня вхідної сировини.

7. Для чого використовується безконтактні датчики рівня в охолоджувачі ОПК-2А?

A. Для керування електродвигуна вібратора при заповнені готовим кормом охолоджувача.

B. Для підтримання рівня вхідної сировини.

C. Для керування електродвигуна преса при заповнені готовим кормом охолоджувача.

8. Для чого використовується реле часу в ОПК-2А?

A. З затримкою вимикають шлюзовий затвор і двигун вентилятора пневмоконвейєра.

B. Для включення електродвигуна преса з “зірки” на “трикутник”.

С. Для підтримання рівня вхідної сировини

 

3.3. АВТОМАТИЗАЦІЯ КОРМОПРИГОТУВАННЯ ТА ЗМІШУВАННЯ КОРМІВ

3.3.1. Автоматизація потокових ліній приготування кормів

Підготовка кормів до згодовування здебільшого здійснюється за допомогою автоматизованих потокових ліній, комплектів обладнання і агрегатів.

Потокова лінія приготування коренеплодів (рис. 3.10) складається із змішувача кормів 1, завантажувального шнека 2, подрібнювача коренеплодів 3 та живильника коренеплодів 4.

У принципіальній електричній схемі керування потоковою лінією приготування коренеплодів (рис. 3.10) передбачено місцеве та автоматичне керування.

Для місцевого керування універсальні перемикачі SA1 і SА2 ставлять в положення М. При цьому створюються звичайні кола автоматичного керування електроприводами за допомогою електромагнітних пускачів КМ1,..., КМ6 та кнопок SB1,..., SBl6.

Для здійснення автоматичного керування, при якому початкові керуючі імпульси (команди) створюються реле часу, перемикачі SA1 і SА2 ставлять у положення А. Пуск потокової лінії можливий лише з її кінця. Першим пускається електродвигун M1 привода змішувача кормів. Для його пуску треба натиснути на кнопку “Пуск” SB3. При цьому на котушку електромагнітного пускача КМ1 буде подана напруга, він спрацює і замкне свої головні та допоміжні (блокуваль­ний) замикаючі контакти. Головні контакти ввімкнуть двигун M1 в електромережу, два допоміжні контакти зашунтують кнопки “Пуск” SB3 і SB4, а третій допоміжний контакт підготує до роботи коло котушки електромагнітного пускача КМ2, призначеного для керування електродвигуном М2 привода завантажувального шнека.

Для пуску двигуна М2 треба натиснути на кнопку “Пуск” SB7. При цьому буде подана напруга на котушку пускача КМ2, він спрацює і своїми головними контактами ввімкне двигун М2 в електромережу, а допоміжними контактами зашунтує кнопки SВ 7 та SВ8 і замкне коло живлення котушки реле часу KT1. Далі керування електроприводом потокової лінії здійснюватиметься без участі оператора. Одержавши живлення, реле часу КТ1 з витримкою часу, на 20...30 % більшою від часу, потрібного для розгону привода завантажувального шнека, замкне свій замикаючий контакт і подасть напругу на котушку електро­­магнітного пускача КМ3, призначеного для керування електродвигуном М3 привода подрібнювального апарата подрібню­вача коренеплодів. Пускач КМЗ спрацює, своїми головними замикаю­чими контактами ввімкне в електромережу двигун МЗ, а допоміжними зашунтує кнопку “Пуск” SB10 і подасть напругу на котушку реле часу КТ2.

 

Рис. 3.10. Технологічна та принципова електрична схема

потокової лінії приготування коренеплодів

Реле КТ2 з витримкою часу замкне свій замикаючий контакт у колі котушки електромагнітного пускача КМ4, призначеного для керування електродвигуном привода шнека подрібнювача корене­плодів. Пускач КМ4 спрацює, ввімкне двигун М4, зашунтує кнопку “Пуск” SB12 і подасть напругу на котушку реле часу КТЗ.

Реле КТЗ з витримкою часу замкне свій замикаючий контакт у колі котушки електромагнітного пускача КМ5, призначеного для керування електродвигуном М5 привода похилого конвеєра живиль­ника коренеплодів. При спрацюванні пускача КМ5 вмикається двигун М5, шунтується кнопка “Пуск” SB14 і подається живлення на котушку електромагнітного пускача КМ6, призначеного для керування електродвигуном М6 привода горизонтального конвеєра живильника коренеплодів. Після спрацювання пускача КМ6 вмикається двигун М6, шунтується кнопка “Пуск” SB16 і подається живлення на реле часу КТ4. Технологічна лінія почне працювати.

Реле часу КТ4 типу ВС-10-35 з діапазоном витримок часу від 3 до 90 хв. забезпечує дозоване вивантаження коренеплодів. Воно з заздалегідь заданою видержкою часу, яка відповідає подачі потрібної дози коренеплодів, розмикає свій розмикаючий контакт у колі котушки пускача КМ2, внаслідок чого зупиняються двигуни М2,..., М6 і подача коренеплодів у змішувач припиняється.

Реле часу КТ1, КТ2 і КТ4 типу РВП-1М забезпечують діапазон витримок часу від 0,4 до 180 с.

Термінова зупинка двигунів здійснюється за допомогою кнопок “Стоп”.

Вмикання і вимикання двигунів сигналізується за допомогою сигнальних ламп HL1,..., HL6.

Захист електромережі та електродвигунів від струмів короткого замикання та перевантаження здійснюється автоматичними вимика­чами.

Потокова лінія приготування концентрованих кормів (рис. 3.11.) складається з дробарки Д, елеватора Е, горизонтального конвеєра Т та двох бункерів Б1 і Б2 з заслінками, керування якими здійснюється за допомогою електромагнітів ЕЗБ1 і ЕЗБ2.

Пускають потоку лінію (рис. 3.11.) в такій послідовності. Спочатку вмикають автоматичні вимикачі QF1, QF2 і QF3. Потім залежно від того, з якого бункера (першого Б1 чи другого Б2) треба використовувати корм, натискають на кнопку “Пуск” SB2 або SB3. Якщо використовується корм, засипаний в бункер Б1, натискають на кнопку SB2. При цьому подається напруга на котушку проміжного реле KV1 Реле KV1 спрацьовує і своїми замикаючими контактами вмикає в електромережу котушку електромагнітного пускача KM1, шунтує кнопку SB2 і підготовляє до роботи коло котушки електро­магніту YA1, а замикаючим контактом запобігає вмиканню реле часу КТ1. Пускач KM1 спрацьовує і своїми головними контактами вмикає електродвигун M1 привода дробарки Д, а допоміжним контактом через розмикаючий контакт реле часу КТ1 подає напругу на реле часу КТ2. Реле КТ2 спрацьовує і послідовно, з певними видержками часу подає напругу на котушки електромагнітних пускачів КМ2 і КМЗ, які вмикають електродвигуни М2 і МЗ приводів елеватора і конвеєра. Одночасно з вмиканням двигуна МЗ одержує живлення електромагніт YA1, який відкриває заслінку бункера Б1. Потокова лінія заванта­жується і продовжує працювати. При використанні корму, засипаного в бункер Б1 для пуску потокової лінії натискають на кнопку SB3. Вмикання електродвигунів лінії здійснюється аналогічно.

Щоб зупинити потокову лінію, треба натиснути па кнопку SB1 При цьому розімкнеться розмикаючий і замкнеться замикаючий контакти цієї кнопки. Розмиканням розмикаючого контакту позба­виться живлення котушка проміжного реле KV1 або KV2 воно повер­неться у вихідне положення і розімкне свої замикаючі і замкне розмикаючі контакти. Розмиканням замикаючих контактів реле KV1 або KV 2 підготовиться до вмикання котушка електромагнітного пускача КМ1 і вимкнеться електромагніт YA1 або YA2 заслінки бункера Б1 чи Б2. Внаслідок вимикання електромагніту заслінка закриється і подача корму на потокову лінію припиниться. При зами­канні замикаючого контакту кнопки SB1 через замкнений допоміжний замикаючий контакт пускача KM1, розмикаючий із сповільнювачем, що діє при спрацюванні, контакт реле часу КТ1 та розмикаючі контакти реле KV1 і KV2 одержить живлення котушка реле часу KT1.

Воно спрацює і без видержки часу розімкне свій розмикаючий контакт у колі живлення реле часу КТ2 і з видержкою часу – в колі котушки пускача KM 1. При цьому спочатку без видержки часу вимкнуться двигуни М2 елеватора і МЗ конвеєра, а потім через деякий час, достатній для звільнення машини від продукту, – двигун M1 дробарки. Робота лінії контролюється за допомогою сигнальних ламп.

 

Рис. 3.11. Технологічна та принципова електрична схема

потокової лінії приготування концентрованих кормів

 

 

Від струмів короткого замикання і перевантажень силові кола двигунів захищаються автоматичними вимикачами QF1, QF2 і QF3, а коло керування – вимикачем SF.

3.3.2. Автоматизація дозування кормів

 

Дозування окремих видів кормів чи компонентів суміші є важливим чинником підвищення якості кормів і їхньої раціональної витрати.

Дозатори класифікуються по призначенню: для комбікормів і концкормів; коренеплодів; грубих і соковитих стебельчастих кормів; по технологічному принципу: живильники кормів; бункери-дозатори; за принципом дії: об’ємні, вагові, потокові.

Основні різновиди, дозаторів, показані на рисунку 3.12. Робочим органом дозаторів може бути шнек, стрічковий або скребковий конвеєр із бітером, дозуючий барабан, тарілки зі шкребками.

Дозатори сипких та концкормів (рис.3.12, а, в) призначені для дозованої видачі даних кормів у технологічних лініях кормоцехів. Вони являють собою бункер чи циклон у який через прийомну горловину надходить корм. Їх завантаження контролюється датчиками рівня. У нижній частині бункера у випускному люку встановлюють заслінки. Витрата матеріалу виставляється, як правило, вручну зміною положення заслінки. Дозоване вивантаження кормів із бункера, циклона може здійснюватися за допомогою шлюзового затвора (рис.3.12, в).

Бункери-дозатори коренеплодів (рис.3.12, б) призначені для потокового дозування здрібнених коренеплодів перед їх видачею на збірний транспортер лінії збору і змішування. Складається з бункера з верхнім завантаженням корму і дозуючого пристрою. Останній представляє собою нерухому тарілку, на яку самопливом надходять здрібнені коренеплоди.

Над тарілкою на спеціальних водилах обертаються криво­лінійні скребки, що захоплюють порції продукту і скидають їх у кільцеву щілину між тарілкою і кожухом. Криволінійні скребки одним кінцем закріплені і мають регулювальні гвинти, що дозволяють зрушувати скребки до центра чи тарілки розсовувати їх до периферії. У залежності від цього змінюються порції, захоплювані скребками, а отже і продуктивність дозатора. Регулювання здійснюється вручну. Керують дозатором дистанційно, в автоматичному режимі його пуск і зупинка зблоковані з іншими машинами потокової лінії.

Рис. 3.12. Технологічні схеми дозаторів кормів:

а – сипучих БСК; б – коренеплодів КОРК-15-03.1; в – концкормів ДК-10;

г – зелених кормів чи здрібнених коренеплодів ДС-15; д – подрібнених стебельчастих кормів ПДК-Ф-12, ПЗМ-1,5, ПДК-Ф-40, ПДК-Ф-3 (ПС-Ф-3);

е – подрібнених стебельчастих кормів БДК-Ф-70-20

 

Для прийому із саморозвантажних транспортних засобів, нагромадження і дозованої видачі здрібнених стебельчастих кормів у потокових лініях годівлі, у комплектах кормоцехів, у лініях брикетування і гранулювання кормів застосовують живильники-дозатори, показані на рисунку 3.12, д,е. Живильник-дозатор складається з транспортерів, подрібнюючих барабанів, бітерів. Точність дозування живильників-дозаторів забезпечується підтримкою сталої частоти обертання приводних електроприводів.

Приклад функціонально-технологічної схеми дозатора сипких кормів зображено на рисунку 3.13. Згідно з функціонально-технологічною схемою корм з бункера І самопливом потрапляє на дозуючий пристрій ІІ. При автоматичному керуванні управління виконавчим механізмом дозуючого пристрою ІІ виконується регулятором маси МС по масі продукту на транспортері ІІІ. Маса продукту контролюється датчиком МЕ. Апарати Н передбачають ручне керування виконавчими механізмами дозуючого пристрою та транспортера.

Змішування компонентів є завершальною технологічною операцією готування кормів. Змішувальні пристрої повинні забезпечувати розподіл компонентів, що змішуються, так, щоб показник нерівномірності змішування був у межах зоотехнічних норм.

 

Рис. 3.13. Функціонально-технологічна схема дозатора сипких матеріалів:

І – бункер; ІІ – дозатор; ІІІ – стрічковий транспортер

 

За принципом дії змішувачі поділяються на два типи – порціонні і безупинні. У подрібнювачах-змішувачах сполучаються операції змішування і подрібнювання компонентів. Порціонні змішу­вачі використовують для готування сухих, вологих і рідких кормових сумішей.

Робочі органи порціонних змішувачів встановлені в котлах великої ємності, завдяки чому в них роблять запарювання або стерилізацію суміші чи її окремих компонентів.

У більшості випадків змішувачі кормів входять до складу потокових ліній приготування кормосумішей. При цьому схеми їх автоматизації розробляють з дотриманням вимог до схем керування потоковими лініями. У випадку автономної роботи змішувача схемами керування передбачають нереверсивне або реверсивне керування двигунами, необхідні механічні та електричні блокування й захист від коротких замикань і перевантажень.

 

3.3.3. Автоматизація установок для змішування кормів

 

Використанням дозаторів та змішувачів різних типів розгля­немо на прикладі агрегата приготування кормів АПК-10А та запарника-змішувача СКО-Ф.

Агрегат АПК-10А (рис. 3.14) використовують для одночас­ного подрібнення і змішування грубих кормів (сіна, соломи, тощо), силосу, сінажу, коренебульбоплодів, концентрованих кормів і розчинів різних добавок з метою приготування повнораціонних кормових сумішей у кормоцехах ферм ВРХ і свиноферм.

На агрегаті можна також мити коренебульбоплоди без їх подрібнення.

На рамі агрегату встановлена шнекова мийка і подрібнювач-змішувач. Шнекова мийка складається з приймального бункера, шнека, з кожухом, зрошувальної системи і привода. Подача шнека регулюється ступінчасто (у 12 ступенів) заміною вінців зірочок на його приводі.

На барабані подрібнювача-змішувача розміщені ножі для подрібнення стеблистих кормів, молотки для подрібнення корене­бульбоплодів і кидалка. У корпусі подрібнювача вмонтовані дві деки, на яких закріплюють або протирізальні чавунні колодки, або по 12 протирізальних ножів. Ступінь подрібнення грубих кормів регулюють зміною кількості встановлених на барабані ножів, а також зміною зазору між кінцями ножів і рухомою декою. Грубі і соковиті корми (солома, сінаж, силос) через бункери-дозатори пода­ються на приймальний транспортер агрегату, який направляє їх у зону ножів подрібнювача. Попередньо подрібнені ножами корми направляються в зону роботи молотків, якими додатково розчіплю­ються вздовж волокон і змішуються з коренебульбоплодами.

 

Рис. 3.14. Технологічна схема агрегату АПК-10А:

1 – кормороздавач-живильник кормів КТУ-10А; 2 –приймальний транспортер; 3 – розпилювач розчинів мікродобавок; 4 – дозатор концентрованих кормів; 5 – змішувач мікродобавок; 6 – тарувальний кран; 7 – шнекова мийка-дозатор; 8 – насос К20/30У2; 9 – насос СД50/10б; 10 – відстійник; 11 –транспортер готової суміші;

12 – подрібнювач змішувач; І – зона ножів;

ІІ – зона молотків; ІІІ – зона кидалки

 

Коренебульбоплоди порціями біля 500 кг завантажуються у приймальний бункер мийки-дозатора і шнеком подається у зону молотків подрібнювача-змішувача. Проходячи через кожух шнека, коренеплоди відмиваються струменями води.

Концентровані корми в подрібнювач-змішувач подаються з дозатора кормоцеху через приймальну воронку.

Апарати керування і захисту електродвигунів агрегату змонтовані в ящику керування. Живлення (рис. 3.15) на кола керування – через вимикач Q F4. Перемикачем SA1 встановлюється один з режимів роботи агрегату: “Автоматичний”, “Ручний”, або “Миття”.

Для готування кормосумішей в автоматичному режимі переми­кач SA1 встановлюють у положення “Авт.”. При цьому спрацьовує реле KV2. Після натискання кнопки SB12, що замикає ланцюг котушки реле пуску KV3, відбувається послідовний запуск електродвигунів дробарки магнітним пускачем КМ5, виванта­жу­вального транспортера КM1, шнека КМ4, насоса подачі КМ2 і насоса відкачки води КМ3. Електродвигун вивантажувального транспортера запускається з запізнюванням, необхідним для розгону дробарки. Витримка часу створюється реле часу КТ.

 

Рис. 3.15. Принципова електрична схема агрегату

приготування кормів АПК-10А

У ручному режимі роботи агрегату для готування кормосумішей перемикач SA1 ставлять у положення “Ручн.” Вмикання і зупинка механізмів агрегату здійснюється кнопками SB1—SB10 з дотриманням необхідної послідовності пуску електроприводів відповідно до технологічної схеми.

Для забезпечення режиму мийки коренеплодів перемикач SA1 ставлять у положення “Миття”. Пуск механізмів агрегату здійсню­ється кнопками в наступній послідовності: привод шнекової мийки КМ4, привод насоса подачі води КМ2, привод насоса відкачки води КМЗ. Зупинка механізмів здійснюється натисканням кнопок “Стоп” у зворотній послідовності.

Уніфіковані одновальні змішувачі СКО-Ф-3 і СКО-Ф-6 при­значені для змішування кормів вологістю 60-80% із запарюванням і без запарювання на свинофермах і комплексах.

Комплект СКО-Ф-3 складається зі змішувача, завантажуваль­ного транспортера ТС-40,ОМ-О4, вивантажувального транспортера ТС-40,ОМ-О1, сходів і шафи керування.

СКФ-Ф-6 виготовляється у двох виконаннях: СКО-Ф-6-1 для використання у комплекті обладнання кормоцеху; СКО-Ф-6-ІІ для застосування як самостійна машина. В останньому випадку змішувач комплектується завантажувальним і вивантажувальним транспорте­рами типу ТС-40,ОМ-О1, драбиною, шафою керування і перехідником.

Змішувач типу СКО-Ф складається з корпуса, одновальної мішалки, завантажувального люка, вивантажувального шнека, виван­тажувальної горловини із заслінкою, зрошувачів, системи паророз­поділу, оглядового люка, кришки корпуса і електроприводів. Зовніш­ній вигляд змішувача зображений на рисунку 3.16, а на рисунку 3.17 – кінематична та функціональна схеми.

Технологія приготування без запарювання така. Вмикають привод мішалки і завантажують резервуар змішувача компонентами корму. При необхідності суміш зволожують. Рідкими кормовими дріжджами, розчином патоки та іншими добавками корми збагачують після заповнення резервуара основним продуктом. Через 10–18 хв готову суміш вивантажують.

Рис. 3.16. Зовнішній вигляд змішувача СКО-Ф

 

Рис. 3.17. Змішувач кормів СКО-Ф:

а – кінематична схема; б – функціональна схема;

1 – електродвигун мішалки; 2 – пасова передача; 3 – редуктор;

4 – шків; 5 – мішалка; 6 – привод засувки; 7 – електродвигун

приводу засувки; 8 – засувка; 9 – шнек вивантажувальний;

10 – муфта; 11 – мотор-редуктор приводу шнека

вивантажувального; 12 – шків

 

Рис. 3.18. Принципова електрична схема змішувача кормів СКО-Ф

 

При приготуванні кормів із запарюванням у змішувач заливають розрахункову кількість води. Потім подають пару, якою нагрівають воду до 90 °С. Вмикають електродвигун мішалки і завантажують корми, призначені для запарювання. Після цього перекривають подачу пари, а корми витримують гарячими 1–3 години. Готову суміш вивантажують у транспортні засоби.

Схема керування працює так. При ввімкнених автоматичних вимикачах QF1-QF4 вмикають пакетний вимикач QS після чого загоряється сигнальна лампа НL. Якщо кришка оглядового люка закрита (замкнений SQ1) замикається вихідний контакт пристрою температурного захисту ВК. Для запуску двигуна мішалки М1 натискують на кнопку SВ2. Після спрацювання пускача КМ1 кнопкою SВ4 запускають двигун завантажувального конвеєра М2. При досягненні заданого рівня корму в корпусі змішувача розмикається контакт кінцевого вимикача SQ4 і завантажувальний конвеєр зупиняється. Після закінчення визначеного часу змішування двигун мішалки зупиняється натисканням кнопки SB1. Для автоматичного вимикання двигуна М1 мішалки після закінчення заданої витримки часу передбачені реле часу КТ1 і КТ2 з регульованими витримками 1-10 год. і 0,1–1 год. відповідно, що вмикаються перемикачем SА2.

Для вивантаження кормосуміші із змішувача кнопкою SВ6 вмикають двигун вивантажувального конвеєра М3, при цьому замикається контакт КМЗ у колі котушки KМ4.1. Кнопкою SB8 вмикають двигун М4, який відкриває засувку змішувача. Коли засувка відкривається повністю, кінцевий вимикач SQ2 перемикає контакти, внаслідок чого вимикається двигун привода засувки М4 і вмикається двигун вивантажувального шнека М5. Після вивантаження корму кнопкою SВ5 вимикають двигун вивантажувального транспортера, а кнопкою SВ9 вмикають двигун привода засувки М4 на обертання у бік її закривання. При цьому автоматично вимикається вивантажувальний шнек, а після закривання засувки контактом SQ3 вимикається двигун її привода. Силові кола від коротких замикань захищаються автоматич­ними вимикачами QF1-QF4, кола керування – запобіжниками FU1-FU2. Від перегрівання двигуни конвеєрів і мішалки захищені пристроєм вмонтованого температурного захисту ВК. Для вмикання переносного світильника передбачено розетку ХS, що живиться від знижувального трансформатора ТV.

 

Питання для самоконтролю

1. Для чого призначена потокова лінія приготування корене­плодів?

2. З якого основного обладнання складається потокова лінія приготування коренеплодів?

3. Для чого призначена потокова лінія приготування концентро­ваних кормів?

4. З якого основного обладнання складається потокова лінія при­готу­вання концентрованих кормів?

5. Призначення та класифікація дозаторів.

6 Принцип дії та автоматизації дозаторів сипких та кон­центрованих кормів.

7. Принцип дії та автоматизації дозаторів подрібнених корене­бульбоплодів.

8. Принцип дії та автоматизації живильників-дозаторів подріб­нених стеблових кормів.

9. Технологія дозування та приготування кормів при викорис­танні агрегату АПК-10А, принципи його автоматизації.

10. Технологія приготування кормосумішей при використанні змішувачів СКО-Ф та принципи їх автоматизації.

ТЕСТИ

1. В яких режимах працює лінія приготування корене­плодів?

A. Передбачено місцеве керування

B. Передбачено місцеве та автоматичне керування

C. Передбачено автоматичне керування

2. Які засоби автоматизації використовуються в лінії приготування коренеплодів?

A. Чотири реле часу

B. Два реле часу

C. Реле часу і електромагнітні заслінки.

3. Використовуючи принципову електричну схему керування лінії приготування коренеплодів, вкажіть, яким пристроєм встановлюються режими керування?

A. Кнопками керування SB1, SB3

B. Універсальними перемикачами SA1 і SА2

C. Універсальними перемикачами SA1 і SА2 та кнопками керування SB1, SB3

4. Використовуючи принципову електричну схему керування лінії приготування коренеплодів, вкажіть, якою кнопкою вмика­ється двигун завантажувального шнека при автоматичному керуванні?

A. Універсальним перемикачем SA2

B. Реле часу КТ4

C. Кнопкою керування SB7

5. Які засоби автоматизації використовуються в лінії приготування концентрованих кормів?

A. Реле часу

B. Реле часу та електромагніти заслінок

C. Електромагніти заслінок.

6. Використовуючи принципову електричну схему керування лінії приготування концентрованих кормів, вкажіть, для чого використовується реле часу КТ1?

A. Реле часу KT1 видержкою часу розімкне свій розмикаючий контакт в колі котушки пускача KM1двигуна дробарки М1для закінчення подрібнювання після подачі зерна.

B. Реле КТ1 видержкою часу подає напругу на котушку електромагнітних пускачів КМ3, який вмикає електродвигун М3 привода конвеєра

C. Реле часу KT1 видержкою часу розімкне свій розмикаючий контакт в колі котушки пускача KM2двигуна дробарки М2.

7. Використовуючи принципову електричну схему керування лінії приготування концентрованих кормів, вкажіть, для чого використовується електромагніт YA?

A. Електромагніт YA, відкриває подачу води

B. Електромагніт YA, відкриває і закриває заслінку бункера

С. Електромагніт YA, відкриває заслінку бункера

8. Чим забезпечується керування регулювання подачі кормів в тарувальні ємності (бункери)?

A. Відповідною послідовністю включення електродвигунів.

B. Реле часу.

C. Датчиками рівня

9. Чим забезпечується регулювання подачі кормів при використанні дозаторів безперервної дії (транспортерами)?

A. Підтриманням сталої частоти обертання їх електродвигунів та встановленням регулювльних заслінок на подачі.

B. Періодичним ввімкненням електродвигунів транспортерів

C. Порційною подачею кормів на транспортери.

10. Яку функцію в схемі керування агрегату АПК-10А виконує реле часу КТ1?

A. Забезпечує необхідний час роботи подрібнювача.

B. Забезпечує пуск електродвигунів агрегату після ввімкнення подрібнювача з витримкою в часі.

C. Забезпечує переключення обмоток двигуна подрібнювача з “зірки” на “трикутник” для зменшення його пускових струмів.

11. Яку функцію в схемі керування змішувача СКО-Ф виконують реле часу КТ1, КТ2?

A. Передбачені для забезпечення необхідної послідовності включення електродвигунів і створення витримки для їх виходу на номінальний режим.

B. Передбачені для автоматичного вимикання двигуна мішалки в режимах змішування з запарюванням та без запарювання.

C. Реле часу КТ1 і КТ2 з регульованими витримками 0,1–1 год, передбачені для автоматичного вимикання двигуна вивантажувального шнека після закінчення процесу змішування.

 

3.4. АВТОМАТИЗАЦІЯ КОРМОЦЕХІВ

 

Кормоцехи – складова частина тваринницьких ферм і комплексів. Вони призначені для приготування кормових сумішей з різних видів кормів місцевого виробництва з добавками спеціальних компонентів промислового виробництва з урахуванням раціонів годівлі і виду тварин.

Основною складовою частиною кормоцеху є потокова техноло­гічна лінія (ПТЛ). Число ПТЛ, як правило, визначається кількістю та видами кормів, що переробляються: грубих та концентрованих кормів; коренеплодів; жому; меляси, карбаміду; живильних розчинів, мінеральних добавок; збору компонентів і змішування; видачі готової кормової суміші.

Набір ПТЛ для даного поголів’я і зони визначає технологічну схему кормоцеху. ПТЛ різних типів кормоцехів комплектуються як серійними робочими машинами, так і машинами спеціальної розробки, що і визначають відмінності кормоцехів. Для приготування кормо­сумішей на свинофермах отримали розповсюдження комплекти устаткування КЦС, а на фермах великої рогатої худоби комплекти устанкування КОРК.

Кормоцех КОРК-15-1 забезпечує кормами (кормосуміш з соломи, силосу, коренебульбоплодів, концентрованих кормів і добавок карбаміду і меляси) молочні ферми на 400–1200 корів або 1000– 3000 голів молодняку великої рогатої худоби при вирощуванні та відгодівлі.

Обладнання КОРК-15-1 включає в себе ряд машин, складаючих потокову технологічну лінію для подрібнення, змішування і видачі готової продукції. Перелік обладнання згідно з рисунком 3.19 зведено в таблицю 3.3.1.

 

Рис. 3.19. Технологічна схема кормоцеху КОРК -15-1:

1, 15 – лотки; 2, 16 – конвеєри; 3 – пилозвукозахисна стіна;

4, 18 – транспортери; 5 – транспортер вивантажувальний;

6 – подрібнювач-змішувач ИСК-3; 7 – обладнання ОМК-4;

8 – пилозвукозахисна кабіна; 9 –щит керування; 10 – транспортер

збірний; 11 -бункер-дозатор коренеплодів; 12 – транспортер

гвинтовий; 13 – бункери-дозатори концкормів; 14 –подрібнювач ИКМ-Ф-10;

17 – ротор подрібнення грубих кормів;19 –живильник; 20 – транспортер

Технологічний процес приготування кормосумішей згідно з рисунком 3.19 відбувається таким чином: Грубі корми в тюках, рулонах, розсипом завантажуються на лоток 15 (живильника соломи ПС-Ф-6). Звідки конвеєром 16 вони подаються на ріжучі барабани ротора 17 і після часткового подрібнення транспортером 18 подаються на збірний транспортер 10. Паралельно в лоток 1 (живильника зеленої маси ПЗМ-1,5) подається силос, сінаж чи жом. Конвеєром 2 та транспортером 4 маса подається на змішування в подрібнювач-змішувач кормів (ИСК-3) 6.

Концентровані корми завантажуються в бункери-дозатори 13. Звідки дозовано гвинтовим транспортером 12 також поступають на збірний трансортер. Коренеплоди завантажуються в живильники 19 (транспортера ТК-5,0Б) і транспортером 20 подаються на миття та подрібнення в подрібнювач (ИКМ-Ф-10) 14 і подрібненні бункером-дозатором 11 подаються на збірний транспортер 10.

 

Таблиця 3.3.1.