Велика кількість кофеїну токсично, а смертельна доза складає десять грам (що відповідає ста чашечка кави, випитим одна за одною). В організмі жінки кофеїн не накопичується, половина засвоєного кількості кофеїну розщеплюється через 3-5 годин, а через 24 години в організмі залишається лише незначна його кількість. Відповідно до новітніх дослідним даними, кофеїн не сприяє виникненню захворювань коронарних судин серця (шість чашок кави в день) або інших порушень здоров'я, наприклад цукрового діабету, цирозу печінки, інсульту і онкологічних захворювань. Подагра або виразкова хвороба шлунка також не є наслідком зловживання кави або чаю, а виникають в результаті неправильного харчування, куріння, і зловживанням алкоголем.
Гуарана (порт. Guaraná, лат. Paullinia cupana) - кучерява ліана роду Пауллінія (Paullinia) сімейства сапіндових (Sapindaceae), в дикому вигляді росте в амазонської частині Бразилії та Парагваю, а також яка трапляється в Перу, Венесуелі та Колумбії. У Бразилії вирощують гуарану в штаті Амазонас і в штаті Баїя [1]. Гуарана відрізняється великим листям і квітками, зібраними в пучки. Рослина відома, насамперед, своїми плодами, які співрозмірні з кавовим зерном. Як харчова добавка, гуарана є ефективним стимулятором [2]: і містить в два рази більше кофеїну, ніж кавові зерна (2-4,5% кофеїну в насінні гуарани проти 1-2% - в кавових зернах). Висока концентрація кофеїну служить рослині захисним токсином, який убезпечує ягоди і насіння від хвороботворних мікроорганізмів [3]. Плід гуарани завбільшки з горіх-фундук, покритий шкірочкою від глибокого жовтого до сірого кольору; при дозріванні шкірка лопається і відкриває одне лілово-коричневе або чорне насіннячко [4] [1]. Насіння гуарани містять смоли, дубильні речовини і до 6% кофеїну. З них отримують пасту, яку застосовують в окремих країнах в медичних цілях. З пасти добувають кофеїн, її додають в шоколад і застосовують для приготування напою, аналогічного кави [1].
