Соціальний педагог - спеціаліст по роботі з батьками, дітьми, підлітками, молодіжними групами та об’єднаннями, з дорослим населенням в умовах освітніх і спеціалізованих установ, за місцем проживання. Соціальний педагог забезпечує цілеспрямовану соціально-педагогічну допомогу і підтримку процесу соціалізації різноманітних категорій дітей і молоді, сприяє їхньому соціальному вихованню в умовах життєдіяльності, надає психолого-педагогічну і соціально-педагогічну допомогу сім’ї, різним виховним закладам, допомагає підліткам в період соціального і професіонального становлення. Соціальний педагог (працівник) має ставитися до колег з повагою, довірою та ввічливістю, бути делікатним і справедливим. Відповідно до функціональних обов’язків і сфер діяльності соціальний педагог повинен: бути поінформованим щодо основних учень у галузі гуманітарних і соціально-економічних наук, уміти аналізувати соціально значущі проблеми та процеси й адекватно впливати на їх перебіг; знати етичні та правові норми, що регулюють взаємини людини і суспільства, навколишнього середовища, і керуватися ними під час розробки екологічних і соціальних проектів; мати цілісне уявлення про процеси та явища, які відбуваються в суспільстві та природі; розуміти можливості сучасних наукових методів пізнання природи, суспільства, особистості й володіти ними на рівні, необхідному для вирішення завдань, що постають у процесі виконання професійних функцій; мати наукове уявлення про здоровий спосіб життя, володіти вміннями та навичками фізичного самовдосконалення; володіти культурою мислення, знати його загальні закони, вміти у письмовій та усній формі логічно оформити свої думки; організовувати свою працю на науковій основі, володіти комп’ютерними методами збирання, зберігання й обробки інформації, що застосовується у професійній діяльності; володіти знаннями основ виробничих відносин і принципами управління з урахуванням технічних, фінансових і людських чинників; здобувати нові знання, використовуючи сучасні освітні технології; розуміти сутність і соціальне значення своєї професії, освітні проблеми галузі діяльності, бачити їх взаємозв’язок; уміти самостійно ставити мету і формулювати завдання, пов’язані з реалізацією професійних функцій; самостійно опрацьовувати управлінські рішення, володіти основами педагогічної майстерності. Соціальний педагог повинен бути обізнаний у багатьох галузях знань: основні історичні факти, дати, події та імена історичних діячів; типологію, основні джерела виникнення та розвитку масових соціальних рухів, форми соціальної взаємодії, чинники соціального розвитку, типи та структури соціальних організацій, їх аналіз; умови формування особистості, її свободи, відповідальності за збереження життя, природи, культури, розуміння ролі насильства і ненасильства в історії та людській поведінці, моральних зобов'язань людини щодо інших і себе самої; права та свободи людини і громадянина, реалізація їх у різних сферах життєдіяльності; основи української правової системи та законодавства, організацію та функціонування судових і правоохоронних органів, правові та морально-етичні норми у сфері професійної діяльності; спроможність до аналізу навчально-виховних ситуацій, визначення та розв’язання педагогічних завдань; феномен культури, її роль у людській життєдіяльності; способи надбання, зберігання та передачі соціального досвіду, цінностей культури; форми і типи культури, основні культурно-історичні центри та регіони світу, закономірності їхнього функціонування та розвитку; історію України та її місце в системі світової культури й цивілізації; основи фізичної культури та здорового способу життя; основні державні документи з питань розвитку освіти та виховання, соціального захисту дітей, молоді, людей похилого віку, розвитку науки, культури і міжнаціональних відносин; основи суспільних наук, етики й естетики, основи законодавства і права, історії української літератури, мистецтва, дитячої літератури, основи культури і техніки мовлення, народознавства, історії педагогіки; загальну педагогіку, основи педагогічної майстерності, вікову та педагогічну психологію, психологію та педагогіку дозвілля, основи сімейного виховання, родинну педагогіку; методи психолого-педагогічної діагностики розвитку дітей різного віку та їх оточення; методи педагогічного керування дитячою діяльністю в різних дитячо-підліткових і молодіжних осередках, у школі, гімназії, ліцеї та інших навчально-виховних закладах; основи культурно-дозвільної діяльності, фізкультурно-оздоровчої роботи в школі, за місцем проживання, у сімейно-побутовому середовищі, у позашкільних закладах і центрах дитячої творчості. Крім цього, соціальний педагог повинен уміти: вільно володіти державною мовою України; висловлювати й обґрунтовувати свою позицію в оцінці подій історичного минулого; аналізувати в загальних рисах основні економічні події в нашій країні та за її межами, знаходити й використовувати інформацію, необхідну для орієнтування в поточних проблемах економіки; виокремлювати, розрізняти й застосовувати теоретичні й практичні, аксіологічні й інструментальні компоненти у підготовці й обґрунтуванні політичних рішень, забезпеченні особистого внеску в суспільно-політичне життя; складати психологічну характеристику особистості (темпераменту та здібностей, спроможностей), психологічного стану, володіти способами психічної саморегуляції; використовувати, самостійно розробляти й укладати нормативні та правові документи стосовно фахової діяльності; вживати необхідних заходів щодо відновлення порушених прав; оцінювати досягнення культури, розглядаючи їх у контексті створення, бути здатним до діалогу як способу ставлення до культури і суспільства; вести бесіду-діалог загального характеру іноземною мовою; користуватися правилами мовного етикету, читати літературу зі спеціальності без словника; складати анотації, реферати та ділові листи іноземною мовою; застосовувати засоби ефективної організації творчої діяльності дітей і молоді у навчально-виховному процесі школи, позашкільних закладів, осередків соціальної роботи з різними категоріями населення; збирати, накопичувати, аналізувати, систематизувати інформацію про соціальні проблеми дітей та молоді, людей похилого віку; вміти організовувати дозвілля; виявляти шляхи подолання міжособистісних конфліктів; допомагати сім’ям у розвиткові інтелектуальних, морально-етичних, творчих якостей їхніх дітей; здійснювати педагогічне керування процесом виховання дітей у родинах; підвищувати рівень кваліфікації, професіоналізму, самовдосконалюватися в соціально-педагогічній діяльності шляхом самоосвіти; володіти культурою самоосвіти опановувати різноманітні форми соціально-педагогічного впливу на особистість, різні категорії дітей, молодь, людей похилого віку; розробляти заходи щодо створення умов для плідного проведення творчої роботи учнів і молоді на уроці, у групах продовженого дня, позакласній та позашкільній діяльності, організації вільного часу, науково-технічної та художньої творчості, занять спором, суспільно корисною діяльністю; застосовувати психокорекційний вплив на дітей і молодь, які перебувають у кризовому стані та конфліктних ситуаціях.
