Р |, ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ Ш
ШЦЦщ» документів обов'язкової звітності платника податків або ЦИГІНінкІн акта перевірки, складеного підпорядкованим контролюючим органом, та виявив їх пенідпонідпісті. вимогам законів, Що призвело до ненадходжепня до бюджетів сум податків та НҐнірІїї (обов'язкових платежів). Позапланову виїзну перевірку М ЦІ.ому разі може ініціювати вищий за рангом орган державної Податкової служби лише в тому разі, коли стосовно посадових йп<> службових осіб підпорядкованого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування чи порушено кримінальну справу; і)) платник подав декларацію з від'ємним значенням податку на додану вартість, яке перевищує 100 тисяч гривень. Позаплановими перевірками вважають також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках — за рішенням суду. Позапланову виїзну перевірку можна здійснювати лише па підставі рішення суду. Орган державної податкової служби, який ініціює проведення такої перевірки, подає до суду письмове обґрунтування її підстав та дати її початку і закінчення, склад осіб, яісі проводитимуть перевірку, документи, що відповідно до закону свідчать про виникнення підстав для перевірки, інформацію про вид та кількість перевірок, здійснених органами державної податкової служби щодо суб'єкта господарської діяльності, та про наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду — інші відомості. Тривалість планової виїзної ревізії не повинна перевищувати ЗО робочих днів, позапланової — 15 робочих днів. Подовження часу проведення планової або позапланової виїзної ревізії можливе лише за рішенням суду на термін, що не перевищує 15 робочих днів для планової виїзної ревізії та 5 робочих днів — для позапланової. Тривалість планової виїзної перевірки не повинна перевищувати 20 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва — 10 робочих днів; позапланової — відповідно 10 та 5 робочих днів. Подовження часу проведення планової виїзної перевірки
можливе на термін не більше 10 робочих днів, а стосовно суб'єктів малого підприємництва — 5 робочих днів. Ревізію (перевірку) за дорученням правоохоронних органі і) можна проводити в будь-який час. Службові особи державної контрольно-ревізійної служби зобов'язані надати документ на право здійснення ревізії (перевірки) керівним працівникам відповідного підприємства, установи або організації. При плануванні та проведенні ревізій (перевірок) працівники державної контрольно-ревізійної служби зобов'язані забезпечувати збереження службової й комерційної таємниць. Працівники державної контрольно-ревізійної служби мають у разі виявлення зловживань і порушень чинного законодавства передавати правоохоронним органам матеріали ревізій, а також повідомляти про виявлені зловживання і порушення державним органам і органам, уповноваженим управляти державним майном. За невиконання або неналежне виконання службовими особами державних контрольно-ревізійних служб своїх обов'язків їх притягують до дисциплінарної та кримінальної відповідальності згідно з чинним законодавством. Спільним наказом Головного контрольно-ревізійного управління і Державної податкової адміністрації України від 22.12.2001 р. було прийнято Порядок взаємного інформування органів державної контрольно-ревізійної служби України та органів державної податкової служби України про факти фінансових порушень і вжиті заходи. Метою запровадження Порядку є встановлення механізму надання органами державної контрольно-ревізійної служби інформації про факти виявлених за результатами ревізій (перевірок) порушень фінансової дисципліни, що стосуються: а) порушень норм із регулювання обігу готівки; б) порушень порядку ведення бухгалтерського обліку, які свідчать про можливе заниження об'єкта або/та бази оподаткування, та зворотного інформування органами державної податкової служби щодо вжитих за цими фактами заходів. Проведенню ревізії (перевірки) має передувати підготовка, вивчення у відповідних фінансових, правоохоронних, митних органах, органах Державного казначейства, в установах банків та в інших органах матеріалів, які стосуються діяльності та фінансового стану підприємства, установи, організації, що підлягають ревізії (перевірці). На основі вивчення цих матеріалів ГЛІІІ 5. ПРАВО ВІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗА ЦІЇ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ В УКРАЇНІ 165 |ш;і|>обляють програму ревізії (перевірки), де визначають період |и'ііі:іії (перевірки), її мету й основні питання, па яких слід зосередити увагу. За наслідками ревізії складають акт. Акт ревізії це службо-ішіі двосторонній документ, який стверджує факт проведення комплексної, фінансової чи тематичної ревізії, відображає її результати стосовно наслідків окремих фінансово-господарських операцій чи діяльності підприємства загалом і є носієм доказової інформації про виявлені й систематизовані за економічною однорідністю недоліки в господарюванні й порушення законів та інших нормативно-правових актів. Наслідки ревізії оформляють довідкою або доповідною запискою. При виявленні нестач готівки, матеріальних цінностей чи зловживань працівники державної контрольно-ревізійної служби не пізніше ніж через сім робочих днів після підписання акта ревізії (перевірки) посадовими особами об'єкта контролю чи складання акта про відмову його підписати за відсутності зауважень керівництва перевіреного підприємства, установи чи організації або не пізніше 20 робочих днів — за наявності таких зауважень — передають матеріали ревізії (перевірки) згідно з описом до правоохоронних органів для проведення розслідування, притягнення винних осіб до відповідальності, забезпечення відшкодування збитків, а також повідомляють про виявлені зловживання та порушення державні органи й органи, уповноважені управляти державним майном. За результатами проведення державного фінансового аудиту складають аудиторський звіт — підсумковий документ про результати контрольного заходу, що містить висновки та пропозиції щодо вдосконалення діяльності об'єкта контролю. У Стандартах з аудиту державних фінансів термін «звіт» визначено як висновок аудитора та інші його міркування щодо всіх фінансових документів загалом, викладений за результатами фінансового аудита чи аудита законності, а також звіт, підготовлений після завершення аудиту ефективності. Посадових та інших осіб суб'єктів господарювання, що їх ревізують (перевіряють), які не виконують законних вимог ревізорів під час проведення ревізій (перевірок) або створюють їм у цьому перепони, притягають до відповідальності згідно з чинним законодавством.
|
