СМІІ 9. БЮДЖЕТНИЙ ПРОЦЕС

які мають підвідомчі установи, для подальшого їх розподілу та перс рахування на реєстраційні рахунки;

• реєстраційні рахунки — відкривають розпорядникам бюджет них коштів за відповідними кодами бюджетної класифікації видаткіи для обліку операцій із виконання загального фонду кошторисів;

• спеціальні реєстраційні рахунки — відкривають розпорядникам бюджетних коштів за відповідними кодами бюджетної класифікації ви датків для обліку операцій із виконання спеціального фонду кошторисі в;

• депозитні рахунки — відкривають в органах Державного казна чейства та/або установах банків за коштами, що їх отримали бюджет ні установи в тимчасове зберігання згідно із законодавством (без права користування коштами, які перебувають на цих рахунках). 3;і відповідних умов ці кошти належить повернути або перерахувати за призначенням.

У бюджетному процесі беруть участь і відповідальні виконав­ці бюджетних програм. Вони безпосередньо забезпечують ви­конання однієї або ряду бюджетних програм у системі головного розпорядника; ведуть в установленому порядку облік та звітність; здійснюють інші повноваження, встановлені чинним законодав­ством України, зокрема Інструкцією про статус відповідальних виконавців бюджетних програм та особливості їх участі у бюджет­ному процесі, затвердженою наказом Міністерства фінансів Украї­ни від 14.12.2001 р. № 574. Інструкція розмежовує повноваження, права і відповідальність головного розпорядника коштів держав­ного бюджету та відповідальних виконавців бюджетних програм у процесі складання, затвердження й виконання бюджету в умовах упровадження програмно-цільового методу в бюджетний процес.

Відповідальними виконавцями можуть бути: 1) головний розпорядник — за бюджетними програмами, виконання яких за­безпечує його апарат; 2) розпорядники коштів державного бю­джету нижчого рівня й одержувачі коштів державного бюджету, які виконують бюджетні програми у системі головного розпоря­дника. Водночас слід звернути увагу на проблему співвідношен­ня правового статусу головного розпорядника бюджетних кош­тів та відповідального виконавця бюджетної програми, оскільки певною мірою відбувається підміна цих понять, на що зверта­ють увагу у фаховій літературі'.

¹ Якимчук Н. Я. Проблеми правового регулювання бюджетного процесу в Україні/ Н. Я. Якимчук// Сучасний стан та перспективи розвитку фі­нансового права. — Ірпінь: НДІФП, 2007.- С. 135.

Прикладом створення системи відповідальних виконавців може бути Міністерство фінансів України. До його системи як голошюго |имііо|»ідмика коштів, окрім центрального апарату Мінфіну, входять Вісім міді юііідальних виконавців, а саме: Державне казначейство Украї­ни; Головне контрольно-ревізійне управління України; Державна Митна служба України; Державна податкова адміністрація України; Фонд державного майна України; Пенсійний фонд України; Держав­ші пробірна служба України; Національне агентство України з пи-Тіпіь забезпечення ефективного використання енергетичних ресур- гіи. І Іаказом Міністерства фінансів України від 30.05.2007 р. № 662 було затверджено Порядок взаємодії Мінфіну як головного розпо­рядника коштів державного бюджету та відповідальних виконавців бюджетних програм на всіх стадіях бюджетного процесу.

Цільові бюджетні програми, за якими працюють відповідаль-м і виконавці, запроваджують із 2001 р., їх кількість постійно зростає. Правове визначення бюджетної програми заклала Кон­цепція застосування програмно-цільового методу в бюджетно­му процесі, схвалена розпорядженням Кабміну під 14.09.2002 р. № 538-р. Згідно з нею бюджетна програма це систематизо­ваний перелік заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети і завдань, виконання яких пропонує та здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій. Прикладом таких програм може бути Державна цільова програ­ма підготовки та проведення в Україні фінальної частини чем­піонату Європи 2012 р. із футболу.