ГЛІН 9. БЮДЖЕТНИЙ ПРОЦЕС

 

тільки створення юридичних можливостей для здійснення волі законодавчого органу. Прийняттям закону завершується форму­вання бюджету, коли органи законодавчої й виконавчої влади реалізують свої права й обов'язки щодо складання і затверджен­ня бюджету. Суть бюджетного процесу зосереджено на безпосе­редньому виконанні акта про бюджет, що його постійно мають контролювати органи державної влади та громадськості для до­сягнення відповідності між запланованими і реальними показ­никами.

Доцільно зауважити, що далеко не всі країни мають єдиний законодавчий акт, який затверджує бюджет. Якщо державам із континентальною системою права (Франція, ФРН, РФ) це вла­стиво, то для країн з англосаксонською системою права (США, Велика Британія) притаманним є прийняття окремих законо­давчих актів із доходів та видатків. Але в будь-якому разі прий­няття таких законів є складним і тривалим процесом, який су­проводжується ретельним вивченням документів та аналізом поточного й перспективного стану економіки країни.

До завдань, що постають перед бюджетним процесом, нале­жать:

— максимальне виявлення всіх матеріальних і фінансових резервів із метою створення збалансованого ринку;

— визначення доходів бюджету за окремими податками й обов'язковими платежами, а також загального обсягу відповід­но до прогнозів і цільових програм соціально-економічного роз­витку;

— узгодження бюджету із загальною програмою фінансової стабілізації, спрямованої на подолання інфляційних тенденцій в економіці та забезпечення стабільності національної грошової одиниці;

— здійснення бюджетного регулювання з метою збалансуван­ня бюджетів різного рівня шляхом перерозподілу джерел доходів держави між ними та сферою господарства, між регіонами країни;

— скорочення й ліквідація бюджетного дефіциту за рахунок економічно виправданих джерел;

— забезпечення постійного контролю за фінансовою діяль­ністю органів державної влади, місцевого самоврядування, юри­дичних та фізичних осіб.

Аналізуючи зміст бюджетного процесу, слід спинитися на понятті його стадій. Стадія бюджетного процесу — це етап діяль-

Мості держави чи місцевого органу, внаслідок якої бюджет набу­ти¹ інших якостей. Зазвичай цей етап закінчу» твої прийняттям правового акта. Стадії бюджетного процесу взаємопов'язані за гноїм змістом і діями та взаємозумовлені, їх послідовність не тільки встановлено Бюджетним кодексом, а й визначено логі­кою й історичною природою власне процесу. Бони охоплюють діяльність органів державної влади від зародження потреби у видатках та доходах, їх прогнозування й оцінки до контролю за виконанням бюджету. Під час проходження стадій бюджетного процесу реалізуються завдання і заходи зі складання, затвер­дження, виконання бюджету, оцінку ефективності витрачання коштів.

Бюджетний кодекс України у ст. 19 розрізняє чотири стадії бюджетного процесу, що знаходять регламентацію у певних йо­го главах:

1) складання проектів бюджетів (детально регламентова­но у главі 6 Бюджетного кодексу щодо Державного бюджету та статтях 75—76 щодо місцевих бюджетів);

2) розгляд і прийняття Закону про Державний бюджет Украї­ни, рішень про місцеві бюджети (чітко й послідовно визначе­но у главі 7 Бюджетного кодексу щодо Державного бюджету та ст. 77 щодо місцевих бюджетів);

3) виконання бюджету, в тому числі за необхідності — вне­сення змін до Закону про Державний бюджет України, рішення про місцеві бюджети (регламентовано у главах 8,9 щодо Держав­ного бюджету та статтях 78—79 щодо місцевих бюджетів);

4) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прий­няття рішення щодо нього (визначено у главі 10 Кодексу щодо Державного бюджету та ст. 80 щодо місцевих бюджетів).

Як поняття бюджетного процесу, так і зміст його стадій спричи­нили тривалу дискусію серед учених-фінансистів. Залежно від пози­ції у зазначеному питанні фахівців можна умовно поділити на кілька груп. Представники першої групи— А. Ангелов та М. А. Гурвич — обмежують бюджетний процес лише формуванням бюджету, тобто його складанням і затвердженням'. Формування бюджету — цс суку­пність пов'язаних між собою суспільних відносин, що розкривають планування органами виконавчої влади пріоритетних видатків, ви-

¹ ГурвичМ. А. Советскосфииансонос прано/ М. А. Гуркич. М.: Юрид. лит., 1954,- С. 152—164; Ангелов А. Зааиач. праця. ('. 248 2(і(і.